<<
>>

Загальні положення

Релігійний чинник впливав і продовжує впливати практично на всі правові системи. Такий вплив присутній і в так званих світських правових системах. Це дає підставу деяким авторам критикувати класифікацію правових систем залежно від релігійної належності на релігійні і нерелігійні правові системи.

Проте коли мова йде про сім'ю релігійного права, то роль і ступінь впливу релігійного чинника на формування і функціонування правових систем, що входять до даної правової сім'ї, був і є не просто помітним, а визначальним. Таким чином, релігійне право є різновидом невіддиференційованого права, де воно перебувають не просто в тісному зв'язку з релігією, а повністю на ній базується.

Релігійне право базується на специфічному праворозумінні, що має релігійне походження. Воно формується на засадах релігійних догм і доктрин, згідно з якими головним суб'єктом права виступає божественна воля. Релігійне право є персональним правом, тобто сфера дії його норм залежить від належності до релігійної общини.

Взаємодія релігійної і раціональної засад у релігійних правових системах простежується на рівні характерного для них співвід-ношення об'єктивного і суб'єктивного права. Об'єктивне право, згідно з релігійною доктриною права, належить до релігійної сфери і пов'язується з основоположними релігійними джерелами (в іудаїзмі — Тора і Талмуд, в ісламі — Коран і Сунна), в яких відбивається божа воля. Суб'єктивне право представлене у формі раціональної інтерпретації і конкретизації даної волі те-ологами-правознавцями, які формулюють конкретні правила поведінки людей, що сповідають відповідну релігію. Тобто якщо вихідні начала релігійних правових доктрин мають виключно релігійний характер, то в позитивному релігійному праві, як у системі чинних юридичних норм, переважаючим є раціональний чинник.

Аналіз національних правових систем держав, що належать до сім'ї релігійного права, наочно демонструє визначальний вплив

релігійно-правових доктрин і концепцій, що мають давнє походження, хоча дані правові системи активно запозичують правові положення у нерелігійних правових систем.

Зміни, продиктовані даними запозиченнями, відбуваються у формі і техніко-юридичному значенні сучасного чинного права цих держав. Що стосується основ їх функціонування, то вони перебувають під впливом пануючої релігійної ідеології, складовою частиною якої є правова ідеологія.

Інтерес до дослідження даних правових систем за сучасних умов продиктований тим, що, незважаючи на те, що основні релігійні постулати, принципи і доктрини мають давнє історичне походження та відображають іншу історичну реальність, незважаючи на свій консерватизм, вони зберігають своє пануюче становище у сфері визначення правової ідеології, правового мен-талітету, правової свідомості і правової культури більшості населення, яке проживає в рамках даних правових систем.

У сім'ю релігійного права входять індуське право, іудейське право та ісламське право.

206

207

<< | >>
Источник: X. БЕХРУЗ. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО. ПІДРУЧНИК 2009. 2009

Еще по теме Загальні положення:

  1. Загальні положення
  2. Загальні положення до розділу
  3. § 1. Загальні положення
  4. § 1. Загальні положення
  5. 5.1. Загальні положення
  6. 7.1. Загальні положення
  7. Загальні положення
  8. Загальні положення
  9. Загальні положення
  10. Загальні положення
  11. Розділ І Загальні положення
  12. Загальні положення до розділу
  13. Загальні положення до розділу
  14. І лава 29. Загальні положення