Загальні положення
Правові системи, що входять в дану правову сім'ю, є найдавнішими правовими системами, пов'язаними з поняттям традиційного суспільства, з його способом життя і своєрідним поглядом на право в системі регуляторів суспільного життя.
Найважливіша особливість традиційного права полягає в тому, що воно є правом общини або групи, а не правом індивідів.
Дана специфіка виявляється в переважному відношенні до прав народу по відношенню до індивідуальних прав і свобод. Колективні права виступають як гарант у реалізації індивідуальних прав. Община (колективна) форма мислення є визначальною у формуванні традиційного праворозуміння. Отже, головним суб'єктом права виступає община або група. Основне призначення права в традиційному суспільстві полягає в забезпеченні гармонії і згуртованості всередині общини, а також у суспільстві та природі в цілому.Сім'я традиційного права об'єднує: південно-східне азіатське звичаєве право, звичаєве племінне право американських індіанців, а також африканське звичаєве право, в якому найповніше відоб-ражено специфіку традиційного права.
Південно-східне азіатське звичаєве право характеризується всіма ознаками, властивими сім'ї звичаєвого права. Важливою складовою структури правової системи ряду держав Південно-Східної Азії, виступає система звичаєвого права, за допомогою якого взаємовідношення між населенням регулюється цими звичаями. Так до колонізації Індонезії звичаєве право займало цен-тральне місце в системі регулювання суспільних відносин. Даному праву властива загальна ознака, що характеризує звичаєве
134
X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО
X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО
135
раво взагалі, — це зв'язок із міфологією. Прикладом цього є уявлення індонезійців про те, що душі предків спостерігають за общиною, і порушення правил, що містяться у звичаєвому праві, викликають їх незадоволеність. Крім того, звичаєве право найтіснішим чином пов'язане з общиною формою життя більшої частини населення Індонезії.
Своєрідними кодексами звичаєвого права Індонезії є кодекс «Шивамана» (X ст.) і кодекс «Кутараманава» (XIV ст.).З колонізацією Індонезії Голландією на її територію проникло колоніальне європейське право. Проте воно не змогло викоренити звичаєве індонезійське право, яке продовжувало і продовжує регулювати взаємини корінного населення.
Крім того, у деяких державах Південно-Східної Азії прояв звичаєвого права, як і раніше, знаходить відображення в системі відправлення правосудця. Наприклад, земельний суд маорі в Новій Зеландії розглядає судові справи відносно корінного населення. Це перш за все питання, пов'язані з правом власності на землю, про розділ земельних ділянок, а також деякі питання сімейно-правових і спадково-правових відносин. Крім того, при законотворчості враховуються норми звичаєвого права корінного населення, наприклад Закон «Про дітей, молодь і їхні сім'ї» 1989 р.
Племінне право американських індіанців також є різновидом звичаєвого права, якому властиві його основні ознаки. Зокрема, право американських індіанців є також общанним правом. Воно як і раніше є правом, що регулює відносини корінного населення, особливо у сфері сімейно-правових і спадково-правових відносин, а також при регулюванні суперечок між конфліктуючими сторонами. Широко поширені так звані «кола правосуддя» — традиційна для жителів Північної Америки програма примирення за участі сторін конфлікту, їхніх родичів і общини, коли рішення ухвалюється консенсусом і є формою традиційного правосуддя.