2. Специфіка японського права
Витоки японського права багато в чому схожі з китайським правом, разом із тим воно має свою специфіку. Риси, властиві японській цивілізації, такі як колективне мислення, кланова вірність, самопожертвування заради загального блага, визначають специфіку японського права.
Незважаючи на вестернізацію, японське право не втратило своєї самобутності. Традиційний спосіб життя японців зумовив їх негативне ставлення до індивідуалістичних проявів, властивих західному суспільству. Традиційна японська свідомість, на думку Л. І. Глухарьової, переконана, що суб'єктивні права знеособлюють людські взаємини, ставлять усіх людей в становище рівності, а це суперечить ієрархічному порядку світу і природі речей1.Японську правову систему завдяки такому складному і змішаному характеру називають ще індивідуалізованою правовою системою.
Сучасна правова система Японії має змішаний характер, оскільки вона базується, з одного боку, на етичних, релігійних і правових нормах, що склалися на основі звичаїв і традицій японського суспільства і старокитайських релігійно-філософських концепцій, а з іншого — на запозичених правових положеннях в інших правових систем.
Сучасна структура права і законодавства Японії, у своїй основі, запозичена н романо-германського права. Зовнішня вестернілнція законодавства, почалася, як уже наголошувалося, в другій половині XIX ст. і сприяла отриманню японським правом такої важливої ознаки, як системність, що виявляється в послідовному, чіткому, логічному викладенні нормативно-правового матеріалу в рамках правових інститутів, об'єднаних у галузі права.
1 Див: Глухарева Л.И. Права человека в современном мире (социально-философские основы и государственно-правовое регулирование). — М.: Юристъ, 2003.
192
X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО
X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО
193
Законодавчі акти, які були прийняті наприкінці XIX та напочатку XX ст., незважаючи на те, що при їх створенні враховувалися національні особливості, за своєю формою і змістом нагадують кодекси французького і німецького зразків.
Серед дослідників японського права постає питання: чи можна в такому разі говорити про повну вестернізацію японського права і японського законодавства? Більшість із них на підставі аналізу правової дійсності Японії дійшла висновку, що незважаючи на прийняття кодексів і законів, заснованих на європейських правових зразках, вони не були до кінця сприйняті широкими верствами японського суспільства. Як відзначає Р. Давид, японське суспільство за своєю структурою і за своїми звичаями ще далеке від суспільства європейського. Тут виникає проблема суперечностей структури права з його функціонуванням. Зокрема, це проявляється в утриманні японців від реалізації своїх суб'єктивних прав у судовому порядку1. На думку К. Цвайгерта і X. Кьотца, у XX ст. впродовж тривалого часу практичне значення рецепійованих законів у правовому житті Японії2 залишалося украй незначним .Це пояснюється перш за все своєрідним ставленням японців до права як регулятора суспільних відносин, яке склалося під впливом китайського праворозуміння. Для японців, як і раніше, право не є єдиним інструментом регулювання суспільних відносин. Це також виявляється в традиційних способах вирішення різних конфліктів не в рамках судової системи, а методами, що склалися впродовж багатьох століть.
Дана специфіка японського праворозуміння виявляється також у тому, що в Японії традиційно відсутні ідея права, правові школи, професійні судді, прокурори, адвокати і нотаріуси.
Прояв індивідуалізму, який пронизує весь зміст романо-германського права, так і не прижився до традиційних умов японського суспільства. Принцип індивідуалізму передбачає розроблення цілісної концепції прав людини і громадянина. Історія розвитку романо-германського права і його сучасний стан пронизані принципом захисту прав людини і створенням правової бази для
' Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. — М.: Междунар. отн., 1998. — С. 372.
2 Цвайгерт К., Кётц X. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2 т.
— Т. 1: Основы. — М.: Междунар. отн., 1998. — С. 443.їх реалізації. Проте традиційний устрій життя, соціальна структура японського суспільства заперечують такий підхід. Сучасна правова система Японії побудована на традиційних началах звичаєвого японського права, хоча незаперечний факт зовнішньої вестернізації японського законодавства.
Розвиток японського права після Другої світової війни, як уже наголошувалося, проходить під знаком посилення впливу загального права, точніше — правової системи США. Це виявляється, перш за все, у змісті нової Конституції Японії 1946 p., де ці тенденції яскраво виявляються. Подальша реформа кримінально-процесуального і цивільно-процесуального законодавства підтверджує цей факт. Прийняття в 1950-ті pp. XX ст. цілого ряду законодавчих актів у сфері економічних правовідносин підсилює цей вплив.
Проте в цілому збереглася колишня кодифікована система, основу якої складають раніше прийняті кодекси, незважаючи на те, що до них були внесені зміни відповідно до нової Конституції.
До теперішнього часу у Конституцію Японії 1946 р. не було внесено змін. Одна з причин її стабільності — дуже складний і одночасно жорсткий порядок внесення поправок. Відповідно до Конституції для її зміни необхідна згода не менше двох третин депутатів кожної палати парламенту і всенародний референдум.
У 1999 р. парламентом Японії було ухвалено рішення щодо створення дослідницьких комісій з метою проведення широкого і всебічного дослідження Конституції Японії. Ініціатори можливої конституційної реформи бачать майбутню японську конституцію в багатьох питаннях ближчою до мейдзийської, ніж до Конституції 1946 p., унаслідок чого, на їхню думку, японське суспільство в умовах такої конституції виявиться більш регульованим.
Можлива реформа в галузі конституційного будівництва, перш за все, відображає пошук Японією свого особливого, індивідуального місця в сучасному світі, що сприяє ослабленню зовнішніх чинників і зміцненню економічної та культурної природи країни, її національних традицій.
Таким чином, сучасна правова система Японії формується із сукупності правових норм, а також звичаїв і традицій, які склалися впродовж історії розвитку японського суспільства під впливом китайської філософії і культури, зокрема конфуціанства, і запозичень правових положень із романо-германського і загального права.
194
X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО
X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО
195
Еще по теме 2. Специфіка японського права:
- 1. Історичні етапи формування і розвитку японського права
- 3. Джерела сучасного японського права
- § 1. Поняття японського права і особливості його формування
- 4. Структура сучасного японського права
- 2. Специфіка латиноамериканського права
- 2. Специфіка ісламського права
- 2. Специфіка американського права
- Глава 2. Японське право
- 2. Формування і специфіка пострадянських правових систем
- 5. Специфіка соціального пізнання.
- 12. Специфіка соціального пізнання.
- 3. Принципи врахування специфіки господарювання в процесі правового регулювання
- Специфіка навчальної діяльності підлітків
- 25. Специфіка розвитку сім’ї в Третій хвилі:
- 47. Специфіка психічного розвитку та особливості навчання в школі шестирічної дитини.
- Специфіка проведення передвиборчих та рейтингових соціологічних досліджень Лекція., 2016