Специфіка навчальної діяльності підлітків
У навчальній діяльності підлітка є свої труднощі та протиріччя, є свої переваги, на які може опиратися педагог (Див. додаток Рис. 66).
Великим досягненням підлітка є його готовність до всіх видів діяльності, які роблять його дорослим у власних очах.
Але підліток ще не вміє цю готовність реалізувати, бо не володіє способами використання нових форм навчальної діяльності. Дуже часто ми спостерігаємо пониження загального інтересу до навчання, до школи. Основна причина такого відходу від школи полягає в не сформованості задовольнити актуальну потребу віку - потребу у самоствердженні (Див. додаток Рис. 67).Одним із резервів підвищення ефективності навчання підлітків є цілеспрямоване формування мотивів навчання, що пов’язується безпосередньо із задоволенням домінуючих потреб віку. Одна з таких потреб підлітка - пізнавальна потреба, при задоволенні якої формуються стійкі пізнавальні інтереси, які визначають його і позитивне ставлення до навчальних предметів.
Сприятливою ситуацією навчання для підлітка є ситуація успіху, що забезпечує емоційне благополуччя, яке залежить від оцінки його навчальної діяльності дорослими. Оцінки для підлітка мають різний зміст. В одних випадках вона дає можливість виконати свій обов’язок, зайняти гідне місце серед товаришів, в інших - заслужити повагу вчителя та батьків. Часто оцінки для підлітка виступають як прагнення добитися успіху в навчальному процесі й за рахунок цього отримати впевненість у своїх розумових здібностях і можливостях.
Розвиток пізнавальних процесів
Важливим психічним новоутворенням підліткового віку є розвиток довільності всіх психічних процесів, спричинений передусім новими, вищими вимогами до них з боку навчальної діяльності (Див. додаток Рис. 68).
Відчуття та сприймання підлітка розвиваються й функціонують в органічному взаємозв’язку. Тоншим і диференційованішим стає відчуття, змістовнішим - сприймання.
Все це призводить до трансформації процесів відчуття та сприймання у цілеспрямовані сенсорні та перцептивні дії. Удосконалення сприймання в цьому віці пов’язане як з розвитком уміння краще та продуктивніше використовувати свої органи чуттів, так і з формуванням здатності до більш складного аналізу й синтезу сприйманих об’єктів, спрямованих, насамперед, на з’ясування внутрішніх властивостей цих останніх. Інтелектуалізація процесів сприймання - необхідна умова успішного засвоєння будь- якого навчального матеріалу.У цей період виробляється вміння свідомо спрямовувати увагу на окремі об'єкти, зосереджуватись на них тривалий час, переборювати відволікання та переключати увагу на нові завдання й розподіляти її, тобто формуються вже вищі довільні форми уваги. Зростає обсяг уваги, її концентрація, стійкість та специфічна вибірковість. Розширюються можливості підлітка зосереджуватися на об'єктах, даних не лише наочно, а й уявно, у думках. Водночас підліткам в умовах підвищених вимог до себе, ще важко керувати увагою, що зумовлено певною імпульсивністю, властивою віку. Розвиток уваги в цьому віці безпосередньо пов'язаний із формуванням наполегливості, а її зростаюча довільність є прямим проявом вольової активності.
У підлітків значно зростає обсяг пам'яті, швидко формується смислова логічна пам'ять. Саме в цьому віці вона розвивається в напрямку інтелектуалізації.
Зміни в інтелектуальній сфері виражаються передусім у розвитку здатності до абстрактного мислення, у зміні співвідношень між конкретно-образним та абстрактним мисленням на користь останнього. Розвивається здатність до розумових експериментів. Вміння оперувати гіпотезами під час вирішення інтелектуальних задач - найважливіше досягнення підлітків в аналізі дійсності. Важлива особливість цього віку - формування активного, самостійного, творчого мислення.
Відбуваються прогресивні зміни і в уяві підлітка, зокрема, розширюється зміст та способи утворення образів, провідним серед яких стає внутрішнє мовлення. Важливою формою уяви стає мрія, яка творить образи бажаного майбутнього.
Мовлення підлітків розвивається і як засіб спілкування з іншими людьми, і як спосіб набування знань, і як інструмент творення та засіб вираження емоційних станів та вольової регуляції поведінки, і як об'єкт вивчення (Див. додаток Рис. 69). Посилюється інтерес до оволодіння засобами виразності мови, оскільки багато підлітків вбачає в оволодінні зовнішнім мовленням свою інтелектуальну силу. Розвивається чутливість до художнього слова, виникає потяг до написання віршів. Вдосконалюється й письмове мовлення підлітків, формується здатність адекватніше висловлювати абстрактні думки.