Спільні делеґації в Будапешті.

B сім часі радили в Будапешті спільні делє- ґації та в австрійській делєґації заявився нашде- лєґат п. Ц e г л и н с ь к и й за потрійним союзом : Австро - Угорщини, Німеччини і Італії і взагалі за політикою міністра закордонних справ графа Ерен- таля.

Отсе становище наших делєґатів викликало корисне вражіннє на цісаря, так що при нагоді делє- ґаційного приняття говорив цісар з п. Васильком і висказав ся прихильно про становище Українців в делегації. Отсе ц і c a p c ь к e н p и з н а н н є затрі- вожило Поляків, бо їх політика від десяток років працювала над сим, щоби нас представити ворогами держави і в і д r о p о д и т и в і д ц і c a p я.

Ta щоби доповнити і прояснити те становище наших делегатів промовляв я в дні 8. марта 1911. p. в комісії буджетовій Палати послів при позиції „цісарський двір“ і заявив, що ми не виступали і не .виступаємо проти сеї позиції, — але мусимо домага- ти ся, щоби корона була докладно і по правді інфор- мувана про відносини українського народу в Австрії. Ми дамо цісареви і державі все, що їм належить ся, а нам най за те буде дана рівноправність. Далі ска- завя: колишні слова цісаря: „Adieu meine Herrn!“ - тяжко вразили наш нарід. Колиж слова монарха ви- сказані в останній делєгаційній сесії мають заповідати справедливий зророт в австрійській політиці супроти Українців, — то най як найскорше наступлять по тих словах: справедливі діла цісарського правительства!..

7.