Pyx між студентами високих шкіл, 1889. p.

3 початком року 1889. став проявляти ся у Львові: живійший рух між студентами високих шкіл, обох народностей. Приводом до сього незвичайного руху руських і польських студентів був розпорядок львівської дирекції поліції, щоби всякі збори студентів; їх наради і відчнти відбували ся тільки в присутности поліційного урядника.

Зібрані вибрали техніка Козловського провідником зборів і розпочали наради. Між зібраними явив ся ректор університету д-р П є н т а к в приватнім характері та сказав, що віче є неправне, але коли вже

зібрались студенти, то най спокійно радять. Так розпочались сі наради на тему: зближення молоді до себе, відтак про потребу часопису для академіків, про матеріяльні відносини академіків та визискування їх праці по канцеляріях адвокатських і нотаріяльних,. а далі промовив правник K. Трильовський, щоби ака- демікибрали більшу участь в життю публич— нім, аби пізнійше мали свою вироблену гадку. При сім предметі була вже горячійша дебата, по котрій ухвалено: о б у p e н н я н а т і к p и в д и і н a c и л ь- ства, які діють ся в останиім часі.

Опісля порушено справу розділювання стипендій і висказано свої бажання, та на закінченнє наради першого дня поставлено домаганнє про зрівнаннє політехніки з університетом.

Другого дня, 10. марта 1889; відбуло ся про- довженнє вічевих нарад і докінченнє.

Зокрема, заложено протест проти міністра просвіти д - p а Ґ а в ч а за оподаткованнб науки (підвисшеннвм шкільньої оплати), та піднесено також протест проти проектованого закону військового, що було найбільше прикре для австрійського уряду... Вкінці замітне є, що привіти для отсего віча прислали тільки наші студентські товариства: „Академічна Громада" з Кракова і „Січ“ з Відня.

Оба згадані віча студентів: в Будапешті і Львові наробили розголосу в цілій державі та дійшли до відома цісаря. Ц і c a p Ф p а н ц И о c и ф вислав 13.

марта 1889, шифровану депешу до президента міністрів графа Таффого в Відні:

„Ожидаючи звіту намісника хочу вже тепер на се звернути увагу, що тільки рішуче виступленнє являеть ся дуже конечне C у П P O T И 3 б O p і B студентів у Львові, відбутих проти заборони ректора, та їх імпертинентських постанов, — коли не хочемо діждатись повторення таких проступлень у всіх високих школах. Бодай в одній ■ половині держави мусить правительство показати рішучість, коли воно в другій (половині держави) на жаль показалось немічне до вдержання ладу“.

Отсю депешу з тайного архіву цісаря, оголошену 14. вересня 1924, в ,,Neue Freie Presse", подаю для .зображення діяльности конституційного монарха.

Як би таке віче були зорґанізували самі наші студенти, то булаб їх тяжко досягнула зелізна рука намісника, але тут були разом також польські студенти і тому треба було закрити цілу справу.

Виступи молодих людей в обох половинах держави австро-угорської мали свою причину і значінне. Вони були справдішним п p о т e c т о м п p о т и p e - акції і автократизму уряду... ^[40]

6. відчити зі всяких відомостей, і забави уряджені для членів Товариства і гостей;

7. згромаджене в салях Товариства для вспіль- ної забави і ігр товариских, з котрих виключають ся карти;

Михайло Спожарський

C e м б p а т о в и ч, Михайло Спожарський, Павло'.Мар- тинів, Григорій Івахів, Дмитро Ковальський, Лев Ka- чоровський і инші, і запросили мене, щоб я уложив їм статут товариства та заняв ся заснуваннєм, згля- дно їм допоміг до сього діла. Сею справою заіите-

Андрій Скородинський

ресували ся також: Василь Нагірний і Андрій Скородинський, урядник „Просвіти“, та ми допровадили до щасливого заснування першої нашої міщанської організації у Львові, що поклала своєю метою: стати розсадником, з котрого відродять ся давні руські pe- місиики і міщане.

^Товариство руських ремісників „Зоря“ у Львові постановило у своїм статуті: піддержувати життє товариське, образувати ся і матеріяльио підмагати членів.

B диі 27. мая 1884,укоиституовався перший виділ товариства руських ремісників „3 о p я“ у Л ь в о в і, вибираючи головою: Василя Нагіриого, заст. голови: Михайла Сембратовича, Ka- сієром: Павла Мартинова, та секретарем: д-ра Код.тя Левицького.

25.