Політичний діалог і спільні установи

Інституційна структура створена для контролю над виконанням угод і, зокрема, сприяння політичному діалогу. Політичний діалог має три цілі:

а)              допомагати асоційованим країнам під час перехідного

періоду до демократії;

б)              сприяти спільній позиції ЄС та асоційованих країн на

міжнародній арені;

в)              зміцнювати безпеку в Європі.

Угодами передбачаються регулярні зустрічі на міністерському рівні. Від якості та щирості цих контактів буде певною

1 OJ 1992 L 114/1, 115/1, 116/1.

Додаткові обгрунтування містяться у повідомленні Комісії Раді та Парламенту: "Угоди про асоціацію з країнами Центральної та Східної Європи: Загальна характеристика", СОМ (398) final.

364

мірою залежати, чи досягне політичний діалог своєї мети. Необхідно пам'ятати, що безпека Європи залежить не тільки від подій в рамках Співтовариства або навіть на всьому континенті, але також значною мірою від стосунків всередині міжнародних організацій — наприклад, НАТО. Безумовно, участь ЄС у політичному діалозі не грунтується лише на бажанні підтримати новонароджені демократії Східної Європи. У всякому разі стабільність та демократія у цих країнах є життєво необхідними для безпеки ЄС.

Утворюються три інститути асоціації: Рада асоціації, Комітет асоціації і Міжпарламентський комітет асоціації. Для цього використовувалась значною мірою модель ЄС, але з дуже обмеженими функціями. Хоча Ради асоціації мають обмежені повноваження для прийняття рішень, фактично їхня роль зводиться до контролю над виконанням угод. Вони також можуть передавати свої повноваження Комітетам асоціації. Найменшу роль серед цих інституцій відіграють Міжпарламентські комітети асоціації: в основному вони здійснюють функцію "дискусійних клубів", де відбувається обмін думками, проте жодна з їхніх резолюцій не є зобов'язуючою.