Польські настрої до наближення.

Ta Поляки зі свого боку не були безпечні, чи довго удержуть ся при своїм верховодстві супроти нас. Вони зачали оглядатись з а п о p о з у м і н н є м з нами... Ha се вказує ось яка подія.

B кілька днів опісля сказав мені п. B а с и л ь к о, що д-р Біліньскі запрошує нас обох до свого бюра банкового на означену годину по полудни. Коли ми оба там зайшли, застали ми уже п. Ґломбіньского, хоча розмова з презесом Кола Польського не була умовлена. Таким способом було нас уже чотири, та д-р Біліньскі розпочав розмову на тему нещасної боротьби між Поляками а Українцями, та конечної по-

треби заключения угоди, чи порозуміння між обома братними народами. Ось так ішла товариська розмова нічим невязана, — на всілякі питання актуальні, як рівноуправненнє Українців в галицькій адміністрації, справа львівського університету, зміна ординації виборчої до Ради державної, реформа виборча для галицького Сойму і и.

B сій розмові зазначив я, що беру тут участь тільки своїм іменем, а не іменем нашого парлямен- тарного Клюбу, бо до сього не маю уповажнення, та отсе потвердив також п.

Наступаючого тижня зібрали ми ся іще раз в бан- • ковім бюрі д-ра Б і л і н ь c к о г о і він тоді відчитав нам свій ш e м а т - п p о 6 к т для нарад в Колі Польськім і в нашім Клюбі парляментарнім.

Отсей шемат мав допровадити до тривкоїугоди межи обома Галичину замешкуючими народами:

I. Коло Польське разом з Українським Клюбом будуть старати ся вивднати у правительства, щоби Українці одержали посади: віцепрезидентів намісництва, суду апеляційного у Львові і Ради шкільної крабвоі; інспектора шкіл краєвих; президента, зглядно віцепрезидента в судах окружних; заступника маршалка Сойму; референта в міністерстві просвіти і висшого урядника в міністерстві для Галичини, як також, щоби до служби політичної в краю принимано Українців.

II. Коло Польське разом з Українським Клюбом переведуть закон про л ь в і в c ь к и й у н і в e p c и т e т, такого змісту, що університет львівський ім. цісаря Франца полишить ся як польський, а правительство приступить до заложення окремого університету українського в Галичині (!), в означенім речинци.

III. Д e p ж а в н і п і д м о г и мають приділюватись в більшій мірі для українського населення.

IV. Коло Польське приступить до переговорів з Українським Клюбом в справі зміни виборчої

0 p д и н а ц і ї д о P а д и д e p ж а в н о ї на підставі національного катастру у Східній Галичині.

V. Коло Польське буде ділати, щоби в краю заложено три нові r і м н а з і ї p у c ь к ї; побільшено число учительських c e м и н a p і й утраквістичних; прнватну українську семинарію жіночу у Львові — удержавнено і зутраквізовано; щоби c у б в e н ц і ї к p а є в і на ціли українські були обильнійші; щоби членом ви д і лу к p а є в о г о був Українець з партії Клюбу соймового, та щоби в засаді узнано, що Українцям припадає 35 послів соймових на підставі обо- вязуючої в и б о p ч о ї о p д и н а ц і ї c о й м о в о ї, та що се число означувати буде відношеннє числа українських соймових мандатів до польських в реформі внборчій соймовій, при евентуальнім приміненню катастру національного.

VI.

1 адміністраційну є д н і c т ь к p a ro ; п p а в а а в т о - н о м і ч н і C о й м у краєвого і їх поширеннє; правний status quo відносно язика урядового в краю, — в дорозі законодатній, — та істнуваннє польського населения у східиій части краю на рівних правах з українським населеннем.

VII. Відтак Український Клюб має зобовязатись: в і д p e ч и c я послів аґітаторів (!) і радикальних Газет (!), а співділати у згоді суспільній, національній і реліґійній та у поборюванню радикальної агітації, що послугуєсь штрайками і подібними середниками, як також при виборах поступати льояльно в дусі угодн.

ѴШ. Ta Коло Польське і Український Клюб будуть провадити в Раді державній c п і л ь н у п о л і т и к у в тім напрямі, щоби в парляментарнім правительстві засідали: польський міністер для Галичини, один pe- сортовий міністер Українець і що найменше один ресортовий міністер Поляк.

IX. Коло Польське і Український Клюб парлямен- тарний мають постарати ся про p а т и ф і к аці ю сеї угоди у своїх сторонництвах національних.

X. Мала бути постанова про н e p о з д і л ь н у ц і - л і c т ь всіх умов угоди.

Коли д-р Білі-ньскі відчитав сей шемат угоди :— я був незвичайно здивований, що по гарних його словах вийшла така річ, начеб він нас не знав або хотів з нас зашуткувати, прирікаючи нам в засадни- чих справах грушки на вербї. Мені не лишалась инша можливість, як тількі заявити, що я такого проєкту не можу подати до відома нашого Клюбу, бо сей шемат не надаесь за субстрат до нарад, а міг би викликати непотрібні докори і посуджування. Пан Ґломбіньскі став заклопотаннй і признав, що в сім проєкті мож би іще дещо змінити та він про се подумає, і відтак взяв собі відпис того ше- мату, щоб застановитись, — а я навіть не брав собі відпису і вдоволив ся моєю нотаткою. Посол B а - силько вийшов разом зі мною і сказав до мене подорозі, що я добре сказав їм, бо д-р Біліньскі се старий крутій і думав, що нас зловить...¹⁰³)

Так розлізлась ціла справа і я про неї нічо не згадував на Клюбі ані перед ніким.

Може хтось сказати, що я ділав у почуванню політнчного еґоїзму, але як раз я мав на увазі що инше. Я не хотів трівожити моїх товаришів послів ані нашої української суспільности, щоб їх н e в і д -

•°⁵) Пр. m>p. Leon BiiitfskI, Wspomnienia і dokumenty tom I. 1846 —1914, Warszawa, стор. 159 і д.

ривати від безнастанної праці в народі і для народу. Отсе була моя провідна думка. Але для мене вийшло одно добре з тих розмов з пп. Ґломбіньским ї Біліньским, бо я переконав ся, що Поляки не є вже всемогучі у Відні та що наше представництво зачинає доходити до значіння, коли Поляки до нас підходять...

При сій нагоді я пізнав близше п. B а с и л ь к а як чоловіка, що не піде проти води, як не має сили... Він думав спершу, що порозуміннє наше з Поляками дасть ся легко перевести товариськими формами, а відтак розкусив сей твердий opix і побачив, що мож зубн поломити...

33.