<<
>>

§ 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів

Зона санітарної охорони водних об'єктів відповідно до ст. 1 Водного кодексу — це територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання

1 Офіційний вісник України.

— 1997. — № 16. — С. 332

погіршенню якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також забезпечення охорони водо­провідних споруд. У ст. 93 Водного кодексу зазначено, що з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізова­ного водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони (далі — ЗСО), які поділя­ються на пояси особливого режиму.

Правовий режим ЗСО водних об'єктів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2024 "Про пра­вовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів"1. Зазначені зони створюються на всіх господарсько-питних водопроводах неза­лежно від їх підпорядкованості або типу джерела водопостачання. Залежно від типу джерела водопостачання (поверхневий, підзем­ний), ступеня його захищеності та ризику мікробного й хімічного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідро­логічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встанов­люються межі ЗСО та їх окремих поясів. Межі зон визначаються проектом землеустрою і встановлюються органами місцевого само­врядування на їх території за погодженням з державними органами земельних ресурсів, санітарно-епідеміологічного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології. У разі розташування ЗСО на територіях двох і більше об­ластей їх межі встановлюються Кабінетом Міністрів України за по­данням Держбуду та за погодженням з МОЗ, Мінекоресурсів, Держкомземом, Держводгоспом України та відповідними органами місцевого самоврядування.

ЗСО поверхневих і підземних водних об'єктів входять до скла­ду водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого ре­жиму: перший пояс (суворого режиму) охоплює територію розміщен­ня водозабору, майданчики водопровідних споруд і водовідвідного каналу; другий пояс (обмежень) і третій пояс (спостережень) вклю­чають територію, призначену для охорони джерел водопостачання від забруднення.

Усі водозабори повинні мати обладнання для си­стематичного контролю відповідності обсягу фактичної подачі во­ди їх проектній потужності та дозволи на спеціальне водокористу­вання.

У межах першого поясу ЗСО для поверхневих джерел водопос­тачання:

здійснюється: планування території для відведення поверхнево­го стоку за її межі, озеленення, огородження і забезпечення постійною охороною або охоронною сигналізацією; огородження акваторії буями, іншими попереджувальними знаками, встановлен­ня над водоприймачами водозаборів бакенів з освітленням на суд­ноплавних водних об'єктах; проведення будівельних робіт з метою відведення стічних вод у найближчу систему побутової каналізації чи на місцеві очисні споруди; встановлення водонепроникних

1 Офіційний вісник України. — 1998. — № 51. — С. 31.

333

приймачів для нечистот та побутових відходів з наступним їх виве­зенням та дезінфікуванням у разі відсутності каналізації; обладнан­ня водозаборів рибозахисними пристроями;

забороняється: скидання будь-яких стічних вод, а також купан­ня, прання білизни, лов риби, водопій тварин та інші види водо­користування, що негативно впливають на якість води; перебуван­ня сторонніх осіб, розміщення жилих та громадських будівель, ор­ганізація причалів плавзасобів, застосування пестицидів, ор­ганічних і мінеральних добрив, прокладання трубопроводів, видо­бування гравію чи піску, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд та мереж; проведення головної рубки лісу.

У межах першого поясу ЗСО для підземних джерел водопоста­чання:

здійснюється: планування, огородження, озеленення і монту­вання охоронної сигналізації; оснащення каналізацією будівель з відведенням стічних вод у найближчу систему побутової чи про­мислової каналізації або на місцеві очисні споруди, розміщені на території другого поясу ЗСО; відведення стічних вод за межі цього поясу;

забороняється: перебування сторонніх осіб, розміщення жилих і господарських будівель, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладання трубопроводів, видобування гравію чи піску та проведення інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з будівництвом, реконструкцією та експлуатацією водопровідних споруд та мереж; скидання будь-яких стічних вод та випасання худоби; проведення головної рубки лісу.

У п. 7 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України визна­чено правовий режим другого поясу ЗСО. Дозволені і заборонені види діяльності визначаються окремо для поверхневих і для підзем­них джерел водопостачання.

Для поверхневих джерел водопостачання у межах другого поясу ЗСО:

здійснюється: виконання заходів щодо санітарного благоустрою території населених пунктів та інших об'єктів (каналізування, об­ладнання водонепроникних вигребів тощо); купання, заняття ту­ризмом, водним спортом та вилов риби лише у встановлених місцях, погоджених з органами державної санітарно-спідеміологічної служби; оснащення суден, дебаркадерів і бранд­вахт пристроями для збирання фанових і підсланевих вод і твердих відходів у разі здійснення судноплавства; виконання проти­ерозійних заходів;

забороняється: розміщення складів пально-мастильних ма­теріалів, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів і продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод; використання хімічних речовин без дозволу державної санітар­но-епідеміологічної служби; розміщення кладовищ, скотомогиль-

334

ників, полів асенізації та фільтрації, зрошувальних систем, споруд підземної фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринниць­ких і птахівницьких підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, що створюють загрозу мікробного забруднення води, а та­кож полігонів твердих відходів, біологічних та мулових ставків; зберігання і застосування пестицидів та мінеральних добрив; розо­рювання земель (крім ділянок для залуження і залісення), а також ведення садівництва та городництва; осушення і використання пе­резволожених і заболочених земель у заплавах річок; проведення головної рубки лісу; здійснення видобутку з водного об'єкта піску та проведення інших днопоглиблювальних робіт, не пов'язаних з будівництвом і експлуатацією водопровідних споруд; влаштування літніх таборів для худоби та випасання її ближче 300 метрів від бе­рега водного об'єкта.

У межах другого поясу ЗСО для підземних джерел водопоста­чання:

здійснюється: регулювання відведення території під забудову на­селених пунктів, спорудження лікувально-профілактичних і оздо­ровчих закладів, промислових і сільськогосподарських об'єктів, а також внесення змін у технологію виробництва промислових підприємств, пов'язаного з ризиком забруднення підземних вод стічними відходами; благоустрій промислових і сільськогоспо­дарських об'єктів, населених пунктів і окремих будівель, їх цент­ралізоване водопостачання, каналізування, відведення забруднених поверхневих вод тощо; виявлення, тампонування (або відновлення) усіх старих, недіючих, дефектних або неправильно експлуатованих свердловин та шахтних колодязів, що створюють небезпеку забруд­нення використовуваного водоносного горизонту; регулювання будівництва нових свердловин;

забороняється: забруднення територій покидьками, сміттям, гноєм, відходами промислового виробництва та іншими відхода­ми; розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пести­цидів та мінеральних добрив, накопичувачів, шламосховищ та інших об'єктів, які створюють небезпеку хімічного забруднення джерел водопостачання; кладовищ, скотомогильників, полів асенізації, наземних полів фільтрації, гноєсховищ, силосних тран­шей, тваринницьких і птахівницьких підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, які створюють небезпеку мікроб­ного забруднення джерел водопостачання; зберігання і застосу­вання мінеральних добрив та пестицидів; закачування відпрацьо­ваних (зворотних) вод у підземні горизонти, підземне складуван­ня твердих відходів та розробка надр землі; проведення головної рубки лісу.

Правовий режим третього поясу ЗСО встановлює п. 8 зазначе­ної урядової постанови. Як і для першого та для другого поясів ЗСО водних об'єктів, у межах третього поясу встановлюється доз­волена і заборонена діяльність окремо для поверхневих і підземних джерел водопостачання.

335

У межах третього поясу для поверхневих джерел водопостачання:

здійснюється: регулювання, а у разі потреби й обмеження відве­дення території для забудови населених пунктів, спорудження ліку­вально-профілактичних і оздоровчих закладів, об'єктів транспорту, енергетики, промисловості і сільського господарства, а також вне­сення змін у технологію виробництва промислових і сільськогоспо­дарських підприємств, пов'язаного з ризиком забруднення джерела водопостачання стічними водами; виявлення об'єктів, що забруд­нюють джерела водопостачання; розроблення планів впроваджен­ня конкретних водоохоронних заходів у терміни, погоджені з орга­нами державної санітарно-епідеміологічної служби і водного гос­подарства на місцях; здійснення заходів щодо санітарного благоус­трою території населених пунктів та інших об'єктів (каналізування, обладнання водонепроникних вигребів тощо);

забороняється: відведення у водні об'єкти стічних вод, що не відповідають санітарним правилам і нормам та нормам Водного ко­дексу.

У межах третього поясу ЗСО для підземних джерел водопоста­чання:

здійснюється: виявлення і тампонування (або відновлення) ста­рих, недіючих свердловин та таких, які неправильно експлуатують­ся, що створює небезпеку забруднення використовуваного водо­носного горизонту; буріння нових свердловин та ведення будь-яко­го нового будівництва при обов'язковому погодженні з органами державної санітарно-епідеміологічної служби і геології на місцях;

забороняється: закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти з метою їх захоронення, підземного складуван­ня твердих відходів і розробки надр землі, що може призвести до забруднення водоносного горизонту; розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продук-топроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод.

336

<< | >>
Источник: Погрібний О.О., Каракаш І.І. та ін.. Земельне право України • Підручник / За ред Погрібного О.О., Каракаша І.І. — К.,2003 - 448 с.. 2003

Еще по теме § 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів:

  1. § 4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони
  2. § 4. Правовий режим охоронних зон пам'яток культури
  3. Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду
  4. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 252).
  5. Стаття 113. Зони санітарної охорони
  6. § 4. Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні
  7. 9. Правовий режим спеціальних (вільних) економічних зон
  8. § 5. Особливості правового режиму земель вільних економічних зон туристсько-рекреаційного типу
  9. 17.3. Правовий режим вільних економічних зон
  10. 17. Особливості правового режиму офшорних зон
  11. 5. Правовий режим вільних економічних зон
  12. 1. Правовий режим спеціальних (вільних) економічних зон
  13. § 3. Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів