5. Правовий режим вільних економічних зон
З метою залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізації спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку держави на території України можуть створюватись спеціальні (вільні) економічні зони.
Їх правовий статус визначається Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.1992 р. (далі — Закон), ст. 39 Господарського кодексу та окремими законами, які визначають статус конкретних вільних зон (наприклад, Закон України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» від 24.12.1998 р.).Спеціальна (вільна) економічна зона (Закон та ст. 401 ГК) являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.
На території України можуть створюватись спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристсько-рек-реаційні, страхові, банківські тощо. Окремі зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон.
Крім того, існує так звана категорія Територія пріоритетного розвитку — це територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови, незадовільний стан зайнятості населення і на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць.
Спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих Рад та місцевої державної адміністрації.
На території спеціальної (вільної) економічної зони мають право функціонувати будь-які суб’єкти економічної діяльності згідно із законодавством України та законом про створення цієї зони.
Згідно зі ст. 404 ГК на всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють інвестиції у спеціальній (вільній) економічній зоні, поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством про інвестиційну діяльність та про іноземні інвестиції. Держава гарантує суб’єктам господарювання спеціальної (вільної) економічної зони право на вивезення прибутків та інвестицій за межі даної зони і межі України відповідно до закону.
10.2. План семінарського заняття
Поняття інвестиційної діяльності в Україні.
Види інвестиційної діяльності. Роль інноваційних технологій в розвитку економіки України. Правовий статус лізингу, капітального будівництва.
Правовий режим іноземного інвестування. Інвестування за межі України.
Державне сприяння інвестиційній діяльності. Правове по-ложення концесій.
Правовий режим вільних економічних зон.
Теми рефератів
Корпоративна форма інвестування за законодавством України.
Особливості інвестування у процесі приватизації державного майна.
10.3. Термінологічний словник
Вільна економічна зона.
Концесія.
Лізинг.
Інвестиція.
Територія пріоритетного розвитку.
10.4. Навчальні завдання
для самостійного опрацювання
Капітальне будівництво як форма інвестування в Україні.
Складіть таблицю, в якій назвіть вільні економічні зони на території Україні та які пільги в них надаються.
Правовий статус лізингового договору.
Правовий статус концесійного договору.
Інвестиційна діяльність в Україні. Роль інноваційних технологій в розвитку економіки України.
Правовий режим іноземних інвестицій. Форми іноземного інвестування.
Правове положення концесій. Види концесій в Україні.
10.5. Рекомендована література
Основна
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. (Глава 34, 38, Розділ VIII) // Голос України. — 2003. — № 49—50. — 14 берез.
Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» від 16.07.1999 р.
// Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 40. — Ст. 363.Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 36. — Ст. 266.
Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 13. — Ст. 93.
Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 50. — Ст. 676.
Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 19. — Ст. 80.
Закон України «Про захист іноземних інвестицій на Україні» від 10.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 46. — Ст. 616.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій» від 7.08.1996 р. № 928.
Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцен-
зій на здійснення інвестицій за кордон» від 16.03.1999 р. № 122, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.04.1999 р. за № 259/3552.
Додаткова
Задыхайло Д. В. Ивестиционное право Украины: Сб. нормативно-правовых актов с комментариями. — Х.: Эспада, 2002.
Правове регулювання іноземних інвестицій / За ред. В. М. Коссака. — К.: Укр. центр правничих студій, 1999.
Коссак В. М. Правові засади іноземного інвестування в Україні. — Львів: Центр Європи, 1999.
Омельченко А. Інвестиційне право: Навч. посіб. — К., 1999.
Сіваченко І. Ю., Кухарська Н. О., Левицький М. А. Вільні економічні зони: Навч. посіб. — К.: Дакор: Алерта, 2002.
Завдання для самостійної роботи з дисципліни «Господарське законодавство» передбачають підготовку студентами тем, які не розглядаються в рамках лекційних і семінарських занять. Насамперед це теми 11 і 12 робочого плану дисципліни. Ви-вчення цих тем дозволить переглянути основні положення, що стосуються регулювання господарської діяльності, і усвідомити специфіку правового регулювання окремих галузей економіки України.
Індивідуальні завдання є однією з форм організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для найбільш повної реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують в процесі навчання.