17.3. Правовий режим вільних економічних зон
Одним з важливих механізмів, за допомогою якого досягається відкритість економіки нашої держави зовнішньому світові і стимулюється міжнародне економічне співробітництво на основі залучення іноземних інвестицій, є вільні економічні зони.
Стаття 401 Господарського кодексу України визначає спеціальну (вільну) економічну зону як частину території України, на якій встановлюється спеціальний правовий режим господарської діяльності та особливий порядок застосування та дії законодавства України, та передбачається запровадження пільгових митних, валютно-фінансових, податкових та інших умов економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.Метою створення таких зон є залучення інвестицій для акти-візації спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності.
Закон України від 13 жовтня 1992 р. "Про загальні засади ство-рення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" визначає порядок створення та ліквідації і механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на території України, загальні правові і економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон з місцевими радами народних депутатів, органами державної виконавчої влади та ш.
Відповідно до ст. 403 Господарського кодексу України залежно від господарської спрямованості та економіко-правових умов
244 | С.И. Кравчук. Госполарське право України
діяльності можуть створюватися такі типи вільних економічних зон:
І.Вільнімитні зони і порти — частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням.
Технологічні парки та технополіси — це території України, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу.
Вони можуть існувати у формі регіональних інноваційний центрів-технополісів, районів інтенсивного наукового розвитку, високотехнологічнихпромисловихкомп-лексів.Туристично-рекреаційні зони — це вільні економічні зони, які створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреа-ційний та історйко-культурний потенціал, з метою ефективного його використання і збереження, атакожактивізаціїпідприємницької діяльності (в тому числі із залученням іноземних інвесторів) у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу.
Банківсько-страхові зони—це зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів. Офшорний статус надається банківським та страховим установам, які були створені за участю лише нерезидентів і обслуговують лише ту їхню підприємницьку діяльність, що здійснюється за межами України.
Експортно-транзитні—частинатериторії держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі.
Вільні економічні зони (ВЕЗ) можуть бути класифіковані і за іншими критеріями:
Інтеграційні (діяльність яких спрямована на тісну взаємодію з позазональною економікою країни).
Анклавні (орієнтовані на зв'язки із зовнішнім ринком).
Зовнішні (розміщені на кордоні з іншими державами).
4. Внутрішні (розміщені у внутрішніх районах країни).
Статус і територія ВЕЗ, а також строк, на який вона створюється, визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної (вільної) економічної зони. ВЕЗ створюються Верховною Радою України з ініціативи Президента України, КМУ або місцевих виконавчих органів України та
Розліл 17. Правове регулювання зовнішньоекономічноїліяльносгі\ 245
державної адміністрації. Порядок створення таких зон, перелік та зміст необхідних для створення документів визначаються ст.ст. 5-7 Закону України " Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".
Органами управління вільних економічних зон є місцеві Ради та місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень, а їхні функції та повноваження щодо управління ВЕЗ визначені ст.
10 Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".Оскільки вільна економічна зона є тимчасовим утворенням, функціонування припиняється у таких випадках:
у зв'язку з закінченням терміну, на який її було створено, якщо цей термін не буде продовжено Верховною Радою України;
за поданням Президента України або КМУ вона може бути ліквідованадостроково. У будь-якому разі ВЕЗ вважається ліквідованою з моменту прийняття відповідного закону про їїліквідацію.
Про припинення функціонування кожної вільної економічної зони Верховною Радою України приймається окремий закон.
Держава відповідно до законодавства України гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав суб'єктів економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони при її ліквідації.
Ф
Контрольні запитання
Якими законодавчими актами регулюється зовнішньоекономіч-надіяльність?
Які принципи зовнішньоекономічноїдіяльності закріплені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність"?
Хто відноситься до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності?
Які види господарських операцій належать до видш зовнішньо-економічноїдіяльності?
Заякими формами здійснюєтьсядержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності?
6. Які інвестиції мають право надавати підприємцям України іно-
. земні інвестори?
246 |
С.И. Кравчук. Госполарське право України
Висновки
| 247
У яких формах проводиться іноземне інвестування суб'єктам господарського права?
Чим визначається правовий режим вільних економічних зон в Україні?
Які види вільних економічних зон найбільш притаманні виробничим структурам нашоїдержави?