55_Договір лізингу.

За договором лізингу або договір фінансової оренди одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержува-чеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк за встановлену плату (ст.

Договір лізингу є двостороннім (обидві сторони договору наділені правами та обов'язками) та відплатним (майно передається у користування за встановлену плату), може бути як реальним (коли договір вважається укладеним з моменту передачі лізингодавцем лізингоодержувачеві у користування майна), так консенсуальним. (коли лізингодавець зобов'язується передати майно у користування лізингоодержувачеві).

Сторонами договору лізингу є лізингодавець лізингоодержувач. Крім сторін, у договорі непрямого лізингу бере участь продавець (постачальник).

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена, відповідно до законодавства до основних фондів. Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській Діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом (п. 8.2.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р.)

Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також речі, встановлені законом (ч. 2 ст. 807 ЦК України). Також не можуть бути предметом даного договору цілісні майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів (ч 5 ст.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено догово ром або законом.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм з урахуванням його особливостей. До відносин, пов'язаних із лізингом, застосовуються загальні положення про кулівлю-лродаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Форма – письмова.

Істотними умовами договору лізингу є:

предмет лізингу;

строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

розмір лізингових платежів;

інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Лізингоодержувач зобов'язаний:

• належним чином користуватися майном, підтримувати його відповідно до умов договору, на яких воно було передане, з урахуванням його природного зносу та змін майна, погоджених сторонами;

• своєчасно та у повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком здійснювати лізингові платежі;

• у разі припинення договору, якщо він не реалізує своє право на купівлю (викуп) майна та не продовжить його використання, повернути майно у стані, зазначеному в договорі.

Лізингоодержувач має право:

• відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам договору, або затримувати належні лізин-годавцеві платежі до усунення ним порушення;

• вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, що виникли внаслідок його винних дій або упущень.