<<
>>

56_Види договорів лізингу.

Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до українського законодавства розрізняють два типи лізингу: внутрішній і міжнародний.

При здійсненні внутрішнього лізингу лізингодавець, лізингоодержувач і продавець (постачальник) є резидентами України.

Якщо предмет лізингу знаходиться у власності резидента України, договір міжнародного лізингу регулюється законодавством України.

При здійсненні міжнародного лізингу лізингодавець чи лізингоодержувач є нерезидентом України. Якщо предмет лізингу знаходиться у власності нерезидента України, то договір міжнародного лізингу регулюється національними законами в області зовнішньоекономічної діяльності.

У межах довготермінової оренди розрізняють два види лізингових операцій: фінансовий і оперативний.

Фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, не менший того, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної на день укладення договору.

Після закінчення терміну договору фінансового лізингу об'єкт лізингу переходить у власність лізингоодержувача або придбавається ним за залишковою вартістю.

Оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, менший того, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної на день укладення договору.

Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю та може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

Розрізняють три форми лізингу:

- зворотний лізинг - це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг;

- пайовий лізинг - це здійснення лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів.

При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна;

- міжнародний лізинг - це договір лізингу, коли суб'єкти лізингу перебувають під юрисдикцією різних держав, або майно чи платежі перетинають державні кордони. Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу.

Розрізняють довго-, середньо- та короткотерміновий лізинг:

- довготерміновий - лізинг, що здійснюється протягом трьох і більше років;

- середньотерміновий - здійснюється протягом півтора – три роки;

- короткотерміновий - здійснюється здебільшого до півтора року.

У господарській практиці сучасних розвинутих країн застосовуються різні види лізингу, кожен з яких характеризується специфічними особливостями. Найбільш розповсюдженими є:

• оперативний (сервісний) лізинг (operating lease)

• фінансовий (капітальний) лізинг (Financial lease)

• зворотній лізинг (sale and lease back)

• частковий лізинг (за участю третьої сторони) (leveraged lease)

• прямий лізинг (direct lease)

• сублізинг (sub-lease)

Втім, усі існуючі види угод є різновидами двох базових форм лізингу – оперативного або фінансового. Розглянемо детально механізм дії найбільш розповсюджених видів лізингу:

ЦК України виділяє два види лізингу: прямий та непрямий.

Прямий лізинг є двостороннім правочином між лізингодавцем та лізингоодержувачем. Він передбачає, що у лізинг передається об'єкт, який є власністю лізингодавця придбаний без попередньої домовленості із лізингоодер-жувачем. Взагалі, відносини прямого лізингу не дуже поширені у світі. Як правило, таке підприємство-постачальник віддає перевагу створенню своєї лізингової компанії.

У непрямому лізингу беруть участь лізингодавець, лізингоодержувач та продавець (постачальник) предмета лізингу. Він може укладатися у формі багатостороннього правочину або у формі цілої низки правочинів. Особливістю даного виду є те, що в лізинг передається майно, спеціально придбане лізингодавцем для передання його у лізинг. Лізингоодержувач визначає всі специфікації засобів виробництва (предмета майбутнього лізингу), обирає самостійно постачальників та умови постачання. Непрямий лізинг є класичним видом лізингових відносин досить часто застосовується у світовій практиці

Ремонт технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником).

<< | >>
Источник: ОГЮА. Шпагралка по аграрному праву України. 2011. 2011

Еще по теме 56_Види договорів лізингу.:

  1. 3. Договір лізингу
  2. 2. Види лізингу
  3. 58_Договір зворотного та пайового лізингу.
  4. 3.2. Договір лізингу
  5. Фінансовий лізинг
  6. 55_Договір лізингу.
  7. 10.3. Облік операцій з фінансового лізингу лізингодавцем
  8. 10.4. Відображення в обліку фінансового лізингу лізингоодержувачем
  9. 57_Договір фінансового та оперативного лізингу.
  10. 10.6. Облік операцій з оперативного лізингу лізингоодержувачем
  11. 10.5. Облік оперативного лізингу лізингодавцем
  12. § 1. Оренда майна та лізинг
  13. 1. Поняття, суб'єкти та об'єкти лізингу
  14. 60_Відмінність договору оренди від договору лізингу.
  15. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ
  16. ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНОЮ.
  17. ВИДИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ