§ 7. Структура вітчизняного законодавства

Законодавству притаманна своя структура — спосіб зв'язку між її елементами.

Система законодавства має кілька структурних «зрізів» (аспектів), виокремлення кожного з яких має у своїй основі той чи інший критерій.

Залежно від функціонального призначення нормативно-пра-вових актів можна виокремити:

.1) головні нормативно-правові акти, які виконують основну функцію інтегратора (носія) певної сукупності нормативно-правових приписів. Це базові нормативно-правові акти, представлені своєю першопочатковою редакцією, як, наприклад, основи законодавства, кодекси;

допоміжні нормативно-правові акти, тобто такі, які вносять

часткові зміни в чинні (головні) нормативн'з-правові акти. За

своєю формою це найрізноманітніші акти, від одиничних, які вно

сять зміни в одну статтю або припис, до таких, що являють собою

викладення певного акта в новій редакції;

нормативно-правові акти, які виконують функцію припи

нення юридичної сили окремих нормативних положень або їх

первісних структурних частин — статей, приписів, підпунктів, аб

заців тощо. Особливістю цього виду актів є те, що вони містять

270

тільки єдиний припис про визнання недіючими тих чи інших нормативних актів, їх структурних частин.

За обсягом нормативного матеріалу вирізняють такі елементи горизонтальної структури законодавства:

нормативно-правовий припис, тобто письмове викладення

правила поведінки, принципу, дефініції та інших елементів систе

ми права. За своєю формою — це граматично, логічно і юридично

завершена частина нормативно-правового акта, виражена в його

структурних текстових підрозділах — статтях, пунктах, підпунк

тах, параграфах, абзацах тощо. Нормативно-правові приписи є

головними елементами змісту нормативно-правового акта як

форми права.

номірно обумовлюється в кожному окремому випадку струк

турністю норми права;

нормативно-правовий акт — це письмовий акт-документ

державного органу, який містить сукупність нормативно-право

вих приписів, спрямованих на регулювання окремої сукупності

суспільних відносин. В одних випадках нормативно-правові акти

містять норми тільки певної галузевої належності (так звані

цільні акти), в інших — норми права різних галузей права. Ос

танні називаються комплексними;

інститут законодавства, який являє собою сукупність вза

ємопов'язаних та взаємодоповнюючих нормативно-правових

приписів, спрямованих на регулювання відповідної уособленої

сукупності суспільних відносин. Він може бути галузевим або

міжгалузевим;

4) галузь законодавства, яка є взаємопов'язаною системою за

конодавчих актів. Головне призначення і цінність галузей законо

давства в тому, що всі вони виступають засобом існування, вира

ження і організації структури змісту права на рівні його галузей.

У цьому полягає не тільки відносна самостійність і різниця між га

лузями права і галузями законодавства, але і їх внутрішня єдність.

Тому в реальній дійсності в суспільстві і державі функціонують не

окремі розрізнені системи, а єдина нормативно-правова регулятив

на система (П. Євграфов).

Галузі законодавства і галузі права співвідносяться таким чином:

галузь законодавства за обсягом може повністю збігатися з галуззю права, що має місце в кримінальному праві;

на базі однієї галузі права можуть існувати кілька галузей законодавства, як то є в конституційному або цивільному праві;

271

РОЗДІЛ XVIII

СИСТЕМА ПРАВА І СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА

більшість приписів галузі законодавства є формою однієї із галузей права, становлячи, проте, лише певну частину цієї галузі (наприклад, у законодавстві про охорону здоров'я і народну освіту одні приписи (їх більше) належать до адміністративного права, другі — до трудового, цивільного та інших галузей права);

галузь законодавства може поєднувати в собі норми кількох галузей права.

Залежно від юридичної сили нормативно-правових актів, яка визначається місцем правотворчого (правоустановчого) органу в державному апараті, вирізняють ієрархічну вертикальну структуру вітчизняного законодавства, до якої входять такі складові:

Конституція України, Конституція Автономної Республіки

Крим.

Конституція України і закони, що встановлюють відправні

засади правового регулювання (конституційні закони). Вона має

найвищу юридичну силу і становить першооснову усього зако

нодавства;

кодекси — кодифіковані закони всередині законодавства,

їхнє головне призначення — забезпечення на основі науково

обґрунтованих принципів комплексного, всебічного і цілісного

вирішення тих чи інших завдань економічного і соціального роз

витку суспільства. Кодифіковані закони здебільшого функціону

ють як стрижневі акти, що надає формальної визначеності нор

мам певної галузі права і є активним центром регулювання

суспільних відносин;

нормативні укази і розпорядження Президента України,

які видаються у відповідності з Конституцією України;

підзаконні нормативно-правові акти органів виконавчої

влади — постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України,

накази і інструкції Міністерств, Державних комітетів України;

акти органів виконавчої влади на місцях;

6) акти місцевих органів самоврядування по здійсненню

функцій, які їм делеговані державними органами.

Цей перелік структури вітчизняного законодавства не є вичерпним.

Усередині цієї ієрархічної структури, залежно від юридичної сили, нормативно-правові акти можна поділити на два види: а) закони і б) підзаконні нормативно-правові акти.

Функціональна, ієрархічна і горизонтальна структури законодавства забезпечують внутрішню узгодженість, юридичну єдність і цілісність законодавства.

272