Структура діяльності

Діяльність являє собою складне утворення, що містить у собі окремі компоненти. До структури діяльності входять потреба, мотив, мета, за­дача, дії, операції, зовнішня і внутрішня сторони.Деякі з цих компонен­тів уже отримали своє пояснення.

Мета — це ідеальний образ майбутнього результату діяльності. Ме­тою є більш чи менш точне уявлення людини про те, що на даний мо­мент відсутнє і повинно бути отримане в результаті діяльності.

Як же людина може передбачати майбутній результат? Між явища­ми дійсності існує повторюваний закономірний зв’язок. Ми знаємо: во­гонь завжди пече. Пізнаючи ці зв’язки, людина може прогнозувати змі­ни в довкіллі під впливом тих чи інших предметів.

На шляху до мети діяльності людина послідовно розв’язує низку за­дач. Наприклад, щоб пошити сукню, треба виготовити викройку, вирі­зати, зшити. Кожен такий відносно закінчений елемент діяльності, спрямований на розв’язання однієї поточної задачі, називають дією. Спосіб виконання дії в конкретній ситуації — операція. Так, дія з’єднання окремих частин у конкретних умовах може бути операцією склеювання паперу, зшивання тканини, зварювання металу.

Дія, спрямована на зміну стану або властивостей предметів зов­нішнього світу - предметна. Виконання предметної дії полягає в здійсненні певної системи рухів (взяти, перемістити, відпустити). Внутрішні або розумові дії - планування, контролю і корекції рухів. Контроль і корекція можливі в результаті порівняння поточних ре­зультатів з метою.

У діяльності нерозривно пов’язані її внутрішні і зовнішні сторо­ни. Коли ми плануємо, прогнозуємо перед тим, як виконувати робо­ту, внутрішня (психічна) діяльність випереджує зовнішню (фізичну, предметну). Фізичне оперування речами замінюється уявним, що значно його полегшує. Процес такого переходу від зовнішньої дії до внутрішньої — інтеріоризація.Подумки людина може оперувати об­разами предметів, які відсутні на даний момент. Людинауявляє, зга­дує, і цим вивільняється від ситуативної залежності, властивої для поведінки тварин.

Перехід внутрішніх дій у зовнішні - екстеріоризація - відбувається під час здійсненні планів. Зовнішня сторона - рухи, за допомогою яких людина впливає на світ, визначається внутрішньою (мотивами, знання­ми, волею), але й внутрішня виявляється у зовнішній, яка дозволяє з’ясувати міру відповідності отриманих результатів очікуваним.

4.