Розмежування понять «відношення, відносини, стосунки, взаємини, ставлення»

У російськомовній літературі поняття «отношение» має кілька зна­чень, які перекладаються українською мовою різними словами: зв’язок, ставлення, відношення, відносини, стосунки, взаємини.

Психологічні зв’язки людини розгортаються в двох основних систе­мах: суб’єкт - об’єкт, суб’єкт - суб’єкт. Їх спільні ознаки (Мясіщев В.М.): активність; стійкість (ситуативні або стійкі); модальність (пози­тивна або негативна); широта.

Зв’язки людини з навколишнім значно розрізняються залежно від їх спрямованості на фізичний (у системі суб’єкт - об’єкт) чи на соціальний (у системі суб’єкт - суб’єкт) світ. Проаналізуємо головні їх відмінності.

Зв’язок суб’єкт-об’єкт характеризується односпрямованістю впли­вів від активної сторони зв’язків (суб’єкта) до пасивної (об’єкта), знач­ною залежністю цього зв’язку від волі суб’єкта.

Суб’єкт-суб’єктні зв’язки передбачають взаємозалежність і взаємну активність їх сторін, будуються обома сторонами - носіями активності.

Відношення - термін, який вживають на позначення зв’язків люди­ни з предметним світом, предметів між собою, тобто у системах суб’єкт-об’єкт, об’єкт-об’єкт. На позначення соціальних зв’язків у сис­темі суб’єкт-суб’єкт використовують терміни відносини, стосунки, взаємини.

У психологічних взаєминах реалізуються суспільні відносини: ви­робничі, економічні, міжнародні, ринкові тощо. Так, на виробництві су­спільний зв’язок у системі керівник - робітник по-різному впливає на процес праці, професійної діяльності в залежності не лише від їх про­фесійної майстерності, але й від їх симпатій, ставлення до праці, інших людей, до себе тощо.

Суб’єктивно-особистісний сенс будь-яких зв’язків людини із світом, іншими людьми, суспільством, із самим собою передається поняттям ставлення. Розкриваючи його зміст, В.М. Мясіщев виходив з того, що «психологічні ставлення людини в розвиненому вигляді є цілісною сис­темою індивідуальних, вибіркових, свідомих зв’язків особистості з різ­ними сторонами об’єктивної дійсності» (В.М. Мясіщев, 1960). Вони є продуктом індивідуального розвитку особистості. В процесі онтогенезу змінюється їх зміст, структура, а також міра усвідомлення й узагаль­нення. Отже, ставлення - це зв’язки особистості, що розкривають хара­ктерний для неї суб’єктивно-особистісний сенс різних сторін дійсності.

2.