Поняття про увагу

За допомогою пізнавальних психічних процесів людина отримує, осмислює, зберігає інформацію про дійсність. У пізнавальній діяльності і сприймання, і пам’ять, і мислення, і уява виступають у єдності.

Відомий педагог К.Д. Ушинський (1824-1870) зазначав, що «увага це ті єдині двері, через які знання входять у свідомість учнів». Тому школяр може дивитись - і не бачити, слухати - і не чути, особливо, як­що вчитель неправильно організовує увагу на уроці.

На межі ХІХ і ХХ століть увагу розуміли як вираз активності душі, нічим непояснюваної (Джеймс, Вундт). Деякі вчені обмежували увагу системою рухів, що забезпечує розташування тіла, зручне для сприй­мання або уявлення предмета. Це моторна теорія (М.Ланге, Т.Рібо,

Р.Декарт). Дійсно, увага супроводжується пристосувальними рухами, але не вичерпується ними. Так, учителю на уроці не завжди легко ви­значити уважність учня лише за зовнішніми ознаками. Ніби то зосере­джений школяр, виявляється, думає зовсім не про урок, а учень із жва­вою поведінкою завжди «в курсі справ», влучно відповідає на запитання вчителя.

У сучасній психології існує два погляди щодо місця уваги серед ін­ших психічних явищ. Згідно із першим, увага - це сторона, компонент будь-якої психічної діяльності - пам’яті, мислення, сприймання тощо (С.Л.Рубінштейн, М.Ф.Добринін). Відповідно до другого підходу, увага - самостійний психічний процес, зміст якого становить спеціальна дія­льність контролю (П.Я.Гальперін, О.М.Леонтьєв).

Сутність уваги полягає у вибірковому характері психічної діяльнос­ті. Психічна діяльність особистості спрямована на те, що має для неї найбільше значення.

Увага — це спрямованість і зосередженність свідомості, які передба­чають підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активно­сті індивіда.

Спрямованість забезпечується вибірковим характером і збережен­ням обраної психічної діяльності. Зосередженість - це заглиблення у дану діяльність і відволікання від інших. Підвищення рівня психічної та рухової активності виявляється у тому, що уважна людина виконує будь-яку діяльність ефективніше, ніж коли її увага недостатня.

Фізіологічна основа увагидосліджена у працях І.П.Павлова, О.О.Ухтомського, де встановлено явище домінуючих ділянок збуджен­ня у корі головного мозку як умови зосередження свідомості на тих чи інших об’єктах. Найкращі умови для виникнення уваги створюються при середньому рівні загальної активності людини. Втомлена, висна­жена або збуджена людина важко зосереджує увагу.

2.