21.Фактори, що визначають увагу.
Існують зовнішні та внутрішні фактори, що визначають спрямованість уваги.Дозовнішніх факторівналежитьабсолютнасила подразників. Так, приголомшливі розкоти грому в небі, салют чи постріл з вогнепальної зброї неподалік змушують людину звернути увагу на ці звуки.
Важливе значення має івідноснасила подразника. Серед тихої ночі навіть слабкий шурхіт буде чутним. Тому, якщо особа стверджує, що вона не звернула увагу на який-небудь сильний подразник, то це може свідчити про те, що або вона знаходилась в якому-небудь психофізіологічному стані, або просто не бажає з якоїсь причини говорити правду.Для привертання уваги має значення іраптовістьподразника, навіть коли він і не дуже сильний.Рухоміпредмети, а такожновизна, змінау звичному не залишаються непоміченими. Так само на увагу впливаютьконтрастніпредмети чи явища. Наприклад, на високу людину швидше звернуть увагу, коли поруч з нею перебувають люди низького зросту.Довнутрішніх факторів, що визначають спрямованість уваги, належать відповідність зовнішніх подразників потребам людини, значимість, яку вона надає цим подразникам, а також відчуття та емоції. Зголодніла людина відчує запах їжі, що долітає з кухні, тоді як ситий може не звернути на це уваги. Все, що викликає у нас інтерес, відповідає схильностям і смакам, діє на почуття, привертає нашу увагу. Крім того, важливе значення для привертання уваги має минулий довід людини.Фактори, що викликають мимовільну увагу:інтенсивність (сила) подразника;новизна подразника;контраст подразників;відповідність внутрішньому станові організму (потребам);безпосередній інтерес: те, що цікаве, емоційно насичене, захоплююче, викликає тривале інтенсивне зосередження;загальна спрямованість особистості.Фактори довільної уваги, на відміну від мимовільної, пов'язані не стільки із зовнішніми подразниками, скільки із самим суб'єктом і структурою його діяльності, насамперед з цілями і завданнями цієї діяльності. Механізмом довільної уваги можна вважати принцип домінанти. На думку О.Ухтомського, у мозку завжди є домінуючий, пануючий осередок збудження.