Педагогічна імпровізація

Творча діяльність - особливий процес взаємодії стереотипного та імпровізаційного. У професії педагога стереотипи визначаються струк­турою навчально-виховного процесу, досвідом, програмами, навчаль­ними планами, підручниками, методичними посібниками тощо.

Інтуїтивне рішення відрізняється від планомірної й послідовної логічно обґрунтованої пошукової діяльності такими своїми особли­востями:

— перехід від зустрічі з проблемою до її розв’язання є миттєвим;

— продукт творчості з’являється весь одразу, а не поетапно.

Імпровізація являє собою процес, що складається з окремих етапів. Головними серед них є наступні:

— осяяння, інтуїтивне знаходження ідеї, що виникає у нестандарт­них ситуаціях, або на фоні емоційного підйому;

— інтуїтивно-логічне осмислення ідеї;

— прилюдна реалізація ідеї з інтуїтивно-логічною корекцією (спос­тережувана частина);

— миттєвий інтуїтивно-логічний аналіз результатів імпровізації (В.М.Харькін, 1992).

У процесі педагогічної імпровізації вчитель спирається на свої зага­льнокультурні та психолого-педагогічні знання, вміння, навички, спеці­альні знання сутності педагогічної імпровізації. Здатність до імпровізу­вання свідчить про творчу домінанту в особистості педагога.

Готовністьучителя до педагогічної імпровізації визначається такими його якостями, як:

— знання навчального предмету і методики його викладання, вмін­ня їх використовувати;

— здатність розподіляти й концентрувати увагу;

— розвинена уява та інтуїція;

— творче самопочуття (стан натхнення);

— вміння спілкуватися;

— володіння мовленням і собою;

— вміння перевтілення, миттєвого адекватного аналізу ситуації;

— здатність миттєво приймати рішення, одразу й публічно реалізу­вати його;

— здатність переходити від експромту до запланованого.

3.