Педагогічне проектування

Проектуваннявідбувається на основі цілеутворення й прогнозуван­ня. В.О.Сухомлинський (1981) писав: «Якщо уважно вдуматись в нашу роботу - то головною сферою з’єднання теорії і практики є в ній проек­тування людини».

У педагогічній діяльності проектування включає:

— постановку цілей, відповідно до суспільних вимог;

— визначення відповідних цілям задач у конкретному матеріалі предмету. В задачі повинні бути збалансовані як її доступність, так і складність. Задача синтезує змістову, операційну, мотиваційну сторони діяльності, повинна спиратись на прогнозування потенційних можли­востей учня;

— формулювання педагогічних цілей і задач для себе, а потім пере- формулювання для учнів.

За ознакою поширення на більш чи менш тривалі періоди майбут­нього вирізняють змістовно-цільове, організаційно-методичне, опера­тивне педагогічне проектування.

Змістовно-цільове (стратегічне) проектування передбачає розроб­ку планів уроків для різних класів. Наприклад, для паралельних класів використовується один конспект уроку, а веде його вчитель по-різному. При цьому він орієнтується не на особливості певного класу, а на зага­льні цілі, нормативний рівень знань учнів й власні можливості (досвід, схильності). Свою мету вчитель залежно від досвіду бачить по-різному. Для початкуючого - це донести до учнів матеріал так, як його викладе­но у підручниках. Згодом постає мета якнайкраще побудувати матеріал, щоб учні його зрозуміли і засвоїли. Надалі цілі вдосконалюються: ди­ференціювати методику, прищепити інтерес, якнайбільше інтелектуа­льно (естетично, соціально) розвинути учнів. Трансформація базової моделі уроку відображає цілі педагога, свідчить про розширення його досвіду через самовдосконалення, спілкування з колегами, власні відк­риття. Причинами трансформацій уроку можуть бути зміни навчальних планів, програм, накопичення педагогом досвіду, прагнення педагога до професійного самовдосконалення.

Щоб учитель хотів змінити у побудові уроку, якщо б всі його учні після закінчення школи вступили в університет на факультет, відповід­ний профілю дисципліни?

Якщо вступили на факультет, не відповідний профілю дисципліни?

Як би змінився урок, якщо врахувати зміни, запропоновані й на пе­рше, й на друге питання?

У змістовно-цільовому передбаченні особливу роль відіграє ідея рі­шення й задум її втілення. Ідея містить гіпотезу про доцільну логіку і структуру навчального матеріалу, про особливості діяльності школярів, про контакт учителя і учнів. Задум пов’язує ідею з методами її втілен­ня, включає відбір матеріалу, логічну схему і форми його подачі, вра­хування досвіду учнів як бази засвоєння нового, виявлення, що може учнів захопити, здивувати, привернути увагу. При розробці задуму вчи­тель повинен бачити ситуацію, як з власного погляду, так і очима учнів.

Організаційно-методичний рівень проектування - це планування то­го, як здійснити загальний задум у конкретному класі. У сильному класі потрібно менше часу запланувати на розв’язання проблемної ситуації, у слабкому - більше. У класах, де учні гірше організовані, треба передба­чити більшу чіткість завдань та поетапний контроль. Це питання добре розроблене у дослідженнях, присвячених оптимізації навчання (Ю.К.Бабанський). При виборі методів учителю доцільно обміркувати, яким з методів - самостійної роботи, пошуковим, дедуктивним - можна організувати роботу учнів на уроці. Чи можна на уроці поєднувати сло­весні, наочні, практичні методи, які методи стимулювання активності школярів, методи контролю та самоконтролю будуть використані.

Важливо передбачити і доцільний тип навчання, а не тільки окремі методи. Для цього вчителю необхідно проаналізувати зміст навчально­го матеріалу (фактологічний, логіко-доказовий, емоційно-образний) й підібрати оптимальні типи навчання, а також співвіднестиїх із можли­востями класу. Нарешті, відкоригувати пропорції проблемних й непро- блемних методів з урахуванням обмежень часу.

Оперативне проектування має місце при безпосередньому прове­денні уроку. Виникає у відповідь на екстремальну, нестандартну ситуа­цію під час уроку, в якій потрібно швидко зорієнтуватися й обрати пра­вильні педагогічні прийоми. Вчитель може використати відпрацьовані, перевірені його досвідом прийоми, або побудувати нові за допомогою педагогічної імпровізації.

5.