<<
>>

Виборчі системи. їх типологія

Виборча система — це система суспільних відносин, пов’язаних із формуванням складу представницьких органів шляхом виборів.

Поняття «виборча система» уживається також і в іншому значенні — як спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування.

За порядком голосування й підрахунком голосів розрізняються такі види виборчих систем, як мажоритарна, пропорційна та змішана

(мажоритарно-пропорційна або пропорційно-мажоритарна).

Мажоритарна виборча система (від фр. majorite — більшість) має такі ознаки:

• голосування проводиться за округами, кількість яких відповідає кількості представницьких мандатів (тобто в кожному окрузі обирається, як правило, один представник — депутат, делегат тощо);

• для обрання необхідно набрати більшість голосів виборців, які брали участь у голосуванні.

Спосіб встановлення більшості голосів зумовлює два варіанти мажоритарної системи:

• мажоритарна система відносної більшості — у виборах перемагає той, хто набере голосів відносно більше, ніж кожний із його суперників. Цей варіант використовується при парламентських виборах у США, Канаді, Великій Британії, Новій Зеландії;

• мажоритарна система абсолютної більшості — для перемоги у виборах необхідно набрати абсолютну більшість голосів тих, хто прийшли на вибори (тобто 50%+1 голос).

У тих країнах, де практикується цей підтип (парламентські вибори в Австралії, Франції, президентські вибори в Україні), потрібну кількість голосів часто не вдається набрати з першої спроби — у першому турі голосування. Тому проводиться другий тур, до якого виходять два кандидати, що набрали найбільший відсоток голосів. У другому турі переможцем, як і в мажоритарній системі відносної більшості, вважається кандидат, який набрав більшу кількість голосів порівняно із своїм суперником.

Пропорційна виборча система має такі ознаки:

• уся територія, на якій проводяться вибори, вважається єдиним округом;

• обираються, як правило, не окремі кандидати, а списки кандидатів від визначених політичних сил — партій, політичних організацій, політичних рухів.

Таким чином, виборець голосує не лише за особистість, а перш за все за політичну програму певної організації;

• представницькі мандати розподіляються між політичними силами, що брали участь у виборах, пропорційно до кількості голосів, виданих за їх списки (наприклад, 12 % голосів — 12 % парламентських місць).

Основна відмінність пропорційної системи від мажоритарної полягає в тому, що вона заснована на принципі пропорційності між одержаними голосами і кількістю мандатів. Місця в парламенті розподіляються не між індивідуальними кандидатами, а між партіями відповідно до числа поданих за них бюлетенів. Кожна партія виставляє на вибори списки зі встановленою законом кількістю кандидатів.

Порівняльна характеристика мажоритарної та партійно-пропорційної

виборчих систем

Характеристики Мажоритарна

система

Партійно- пропорційна система
Кількість округів По числу мандатів 1
Представництво Власник мандату представляє виборців округу Власник мандату представляє політичну партію чи обєднання
Підрахунок голосів Абсолютна більшість 50% + 1 голос

Відносна більшість - більше на 1 голос, ніж подано за будь-кого з конкурентів

Мандати розподіляються пропорційно отриманих голосів.

Змішана виборча система є комбінацією мажоритарної і пропорційної виборчих систем.

Так, в Україні після прийняття 25 березня 2004 р. Закону «Про вибори народних депутатів України» вибори до парламенту здійснюються за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі.

Виборча система України

Норми, що встановлюють загальні правила і вимоги до процедури виборів, і норми, що регламентують активне виборче право, зафіксовані в розділі ІІІ Конституції України «Вибори.

Референдум» і в розділі XI «Місцеве самоврядування». Норми, що закріплюють пасивне виборче право, містяться в розділах Конституції, які присвячуються основам організації і діяльності конкретних виборних органів.

Вибори поділяються на кілька видів залежно від суб’єктів виборів, часу й порядку їх проведення. За суб’єктами виборів вони поділяються на вибори до органів державної влади (вибори Верховної Ради України, вибори Президента України) і органів місцевого самоврядування (вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, вибори депутатів сільських, селищних і міських рад, сільських, селищних і міських голів).

За часом проведення вибори в Україні поділяються на чергові, позачергові, повторні і проміжні.

Конкретні питання, пов’язані з організацією і проведенням в Україні виборів і референдумів, регламентуються спеціальними законами, а саме: «Про

всеукраїнський і місцевий референдуми» від з липня 1991 р., «Про вибори

Президента України» від 5 березня 1999 р., «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 р. і «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 р.

В Україні існують такі види виборів:

1) вибори народних депутатів України;

2) вибори Президента України;

3) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

4) вибори депутатів місцевих рад;

5) вибори сільських, селищних і міських голів.

Порядок проведення виборів визначається Конституцією і законами України.

Відповідно до чинного законодавства України за порушення виборчого процесу та виборчих прав громадян передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальність настає за виготовлення або замовлення виготовлення під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, за що Кодексом про адміністративні правопорушення України передбачено накладення штрафу на громадян від 10 до з0 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ).

За порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях на громадян накладається штраф від 5 до 10 НМДГ.

Кримінальна відповідальність настає за викрадення чи приховування виборчого бюлетеня або виборчого протоколу; незаконне знищення чи псування, викрадення чи приховування скриньки з бюлетенями. Такі дії караються штрафом від 200 до 400 НМДГ. Виборцю забороняється незаконно передавати іншій особі свій виборчий бюлетень. Таке порушення карається обмеженням волі на строк від одного до трьох років. Якщо ж член виборчої комісії умисно надав громадянину можливість проголосувати за іншу особу чи проголосувати більше, ніж один раз у ході голосування, або надав виборчий бюлетень особі, яка не включена до списку виборців, чи надав заповнений виборчий бюлетень, то за одну з таких дій настає кримінальна відповідальність у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років. Ст. 71 Конституції України передбачено, що вибори в Україні є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. За умисне порушення таємниці голосування під час

Воронянський О. В., Зайончковський Ю.В., Романова С.С. Політологія проведення виборів, що виявилося в розголошенні змісту волевиявлення виборця Кримінальним Кодексом України передбачено штраф від 100 до 300 НМДГ або виправні роботи на строк до двох років. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища, карається штрафом від 300 до 500 НМДГ або обмеженням волі на термін до трьох років.

<< | >>
Источник: Воронянський О. В.,Зайончковський Ю.В.,Романова С.С.. Політологія з модулем «Україна, Європа, світ»: підручник. — Харків, ХНТУСГ імені Петра Василенка,2018. — 180с.. 2018

Еще по теме Виборчі системи. їх типологія:

  1. Виборчі системи
  2. 29. Поняття виборчої системи. Мажоритарна і пропорційна виборчі системи.
  3. Тема 4. Політичні партії й партійні системи. Виборчі системи
  4. Тема 7. Вибори та виборчі системи
  5. Партійні системи, їх типологія
  6. 8. Типологія правової системи України
  7. Типологія політичних систем. Поняття політичного режиму
  8. Типологія політичних систем. Поняття політичного режиму
  9. 7.3. Типологія особи злочинця
  10. § 6. Типологія держав
  11. За посягання на виборчі права громадян законодавець передбачає відповідальність у випадках:
  12. Типологія характерів
  13. Типологія держав