ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖНАРОДНОГО ЛІЗИНГУ

Термін лізинг походить від англійського дієслова "to lease", що означає орендувати, брати під оренду.

Хоча в історичному плані операції типу "лізинг" відомі були ще в древньому Вавилоні біля 2 тис.

здавати їх в оренду. Потужний імпульс розвитку лізингу дало створення спеціальних лізингових компаній, для яких лізинг став не тільки засобом торгової політики, але й предметом діяльності. Перша лізингова компанія була створена в 1952 р. у Сан-Франциско (США). В Європі перша лізингова компанія - "Дойче лізинг ГМб" - з’явилася в 1962р. у Дюссельдорфі (ФРН). З 1972 р. тут існує європейський ринок лізингу LEASEUROPE - Європейське об’єднання національних лізингових спілок. Його штаб-квартира розташована в Брюсселі.

В українській мові немає еквівалента терміну "лізинг”. Будь-яке визначення лізингу не є вичерпним і не враховує усіх форм прояву цього гнучкого кредитного інструмента.

Лізинг являє собою договір оренди, що передбачає надання лізинго- давцем (орендодавцем) лізинготримувачу (орендарю) приналежних йому устаткування, машин, ЕОМ, оргтехніки, транспортних засобів, споруджень виробничого, торгового і складського призначення у виключне користування на встановлений термін за визначену винагороду - орендну плату, що включає відсоткову ставку, що покриває вартість залучення засобів арендодавцем на грошовому ринку з урахуванням необхідного прибутку банку й амортизацію майна.

Лізингодавець і лізингоотримувач оперують із капіталом не в грошовій, а у виробничій формі, що зближує лізинг з інвестуванням.

Лізингові операції близькі до кредитних операцій із усіма правами, що випливають із цього, і нормами державного регулювання.

Економічна сутність лізингу робить його застосування найбільше ефективним у галузях, що випускають продукцію високого ступеня готовності, збут якої багато в чому визначається її конкурентноздатністю і наявністю засобів у користувача цієї продукції.

У міжнародному бізнесі набули розповсюдження такі форми лізингу (рис.6.4)

Рис. 6.4. Форми організації лізингових операцій.

Оперативний лізинг - це лізингові контракти, що укладаються на короткий і середній термін (коротше амортизаційного періоду), відповідно до яких орендарю надається (при дотриманні визначеного терміну) право в будь-який інший час розірвати договір. Як правило, це об’єкт лізингу, при якому орендарі швидко змінюють один одного. Орендодавець тут несе підвищений ризик, а орендарі, що швидко змінюються, змушують лізингову компанію виявляти особливий інтерес до гарного утримання предмета лізингу. Часто лізингова компанія бере на себе технічне обслуговування об’єкта лізингу, тобто регламентний ремонт, страхування, здійснюючи тим самим повносервісний лізинг або частково сервісний лізинг (у контракті обумовляється поділ зобов’язань). Після завершення терміну дії договору лізингу предмет договору може бути повернутий власнику або знову зданий в оренду.

Фінансовий лізинг характеризується тривалим терміном контракту (від 5 до 10 років) і амортизацією всієї або більшої частини вартості устаткування. Фактично фінансовий лізинг являє собою форму довгостро-

кового кредитування купівлі. Після закінчення терміну дії фінансового лізингового контракту орендар може повернути об’єкт оренди, продовжити угоду або укласти нову, а також купити об’єкт лізингу за залишковою вартістю (звичайно вона носить чисто символічний характер).

Розрізняють лізинг нового майна (із перших рук) і лізинг майна, яке було в користуванні (із других рук), тобто підприємець продає майно, власником якого він є і ним уже користується.

За об’єктами угоди розрізняють лізинг рухомого (дорожній, повітянй і морський транспорт, вагони, контейнери, техніка зв’язку) і нерухомого майна (торгові і конторські будинки, виробничі приміщення, склади й ін.).

При лізингу нерухомості орендодавець будує або купує нерухомість і надає орендарю її для використання в економічних і виробничих цілях. Так само, як і в угодах із рухомим майном, контракт укладається звичайно на термін менший або рівний амортизаційному періоду об’єкта; орендар несе всі ризики, витрати і податки під час дії контракту.

Зворотний лізинг. У цьому разі укладається договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому в лізинг.

Пайовий лізинг. Здійснення лізингових операцій відбувається за участю суб’єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти.

Міжнародний лізинг. Укладається договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або у разі коли майно чи платежі перетинають державні кордони.

Переваги і недоліки лізингу

На нашу думку причиною широкого поширення лізингу є ряд його переваг порівняно зі звичайною позичкою:

1. Лізинг припускає відразу 100% кредитування і не потребує негайного початку платежів. При використанні звичайного довгострокового кредиту для купівлі устаткування підприємство повинне біля 15-20% оплачувати авансом за рахунок власних коштів. При лізингу контракт укладається на повну вартість майна. Орендні платежі звичайно починаються після постачання майна орендарю або пізніше.

2. Дрібним і середнім підприємствам простіше одержати контракт по лізингу, ніж позичку. Деякі лізингові компанії навіть не вимагають від орендаря ніяких додаткових гарантій, тому що передбачається, що забезпеченням угоди є саме устаткування.

3. Лізингова угода більш гнучка, ніж позичка, тому що надає можливість виробити зручну для покупця схему фінансування. Позичка завжди припускає обмежені терміни і розміри погашення. Лізингові платежі за домовленістю сторін бувають щомісячними, щоквартальними і т.д., а суми платежів можуть відрізнятися один від одного. Ставка може бути фіксованою або плаваючою. Іноді погашення здійснюється після одержання виторгу від реалізації товарів, зроблених на устаткуванні, узятому в лізинг, або може бути компенсоване зустрічною послугою, що дозволяє підприємствам без різкої фінансової напруги обновляти виробничі фонди. Орендна плата відноситься на витрати виробництва і знижує у лізинго- отримувача оподаткований прибуток.

4. Ризик старіння устаткування цілком полягає на орендодавця. Орендар може постійно поновлювати свій парк устаткування.

5. Переваги обліку орендованого майна. Основними принципами Євролізу по обліку лізингових операцій є опублікування орендарем своїх фінансових зобов’язань, що випливають із лізингових угод, а також те, що облік й амортизація лізингового майна здійснюється за даними балансу підприємства. При цьому варто відобразити такі моменти: суму орендних платежів у даному фінансовому році, загальну суму орендних платежів за період контракту і їхньої поточної вартості на дату складання балансу. У багатьох країнах законодавство встановлює для підприємств обов’язкове співвідношення власного і позикового капіталу. Оскільки майно за лізинговою угодою буде враховуватися за балансом орендодавця, то орендар може розширити свої виробничі потужності, не торкнувшись співвідношення.

6. Платежі за лізингом здійснюють із суми прибутку від використовуваного устаткування, вони не підлягають оподатковуванню, тому що є орендною платою. Банк може змінювати розмір внесків, щоб поліпшити використання фінансових ресурсів орендаря. Сума платежів за лізингом

фіксується під час підписання договору і не залежить від коливань валютного курсу і змін банківського відсотка для довгострокового кредитування.

7. При міжнародних лізингових операціях орендар одержує податкові пільги країни-орендодавця, що досягається зниженням виплат, а також додаткові послуги (головним чином при оперативному лізингу) орендодавця або його представників (наприклад, технічне обслуговування і ремонт орендованого устаткування, консультації щодо його експлуатації, передача ноу-хау, постачання запчастин і т.п.).

8. Міжнародний валютний фонд не враховує суму лізингових угод у підрахунку національної заборгованості, тобто існує можливість перевиити ліміти кредитної заборгованості, установленої Фондом для окремих країн.

Однак, лізингові притаманні й окремі недоліки:

• орендар не виграє на підвищенні залишкової вартості устаткування (зокрема, через інфляцію);

• якщо це фінансовий лізинг, то орендні платежі не припиняються до кінця контракту, незважаючи на моральне застарівання обладнання через науково-технічний прогрес;

• труднощі з організацією;

• вартість лізингу більше позички, але не можна забувати, що ризик застарілого обладнання лягає на орендодавця, а тому він бере велику комісію для компенсації.

6.3.2.