МЕТОДИКА ПОРІВНЯННЯ ЛІЗИНГУ, ПОЗИКИ І КУПІВЛІ

Вартість лізингу може бути нижчою або дорівнювати вартості позички тільки за наявності визначених податкових пільг. Якщо підприємець має вибір - або купити устаткування за допомогою позички, або взяти його в лізинг, то йому необхідно порівняти витрати за кожним видом кредитування.

часу, рівні. Процес приведення називають дисконтуванням, а одержану суму - чистою поточною вартістю.

Лізинг може бути побудований на податковій і неподатковій основі. Неподатковий лізинг розглядається приблизно так само, як і звичайна позичка, хоча деякі інші аспекти можуть зробити цю операцію більш привабливою порівняно з традиційною позикою. Лізинг на податковій основі, що складає велику частину лізингового бізнесу, надає орендарю додаткові вигоди через нижчу відсоткову ставку, ніж при звичайній позиці. Оскільки право власності залишається за орендодавцем, то він може частково компенсувати вартість придбання через свій податковий лист за допомогою пільг по амортизації, інвестиційних пільг і потім поділити ці переваги з орендарем через нижчі орендні платежі. Часто підприємства з низьким рівнем прибутків не можуть скористатися своїми податковими пільгами і, орендуючи майно, передають ці пільги орендодавцю, який, у свою чергу, знижує за це ставку відсотку. Лізинг на податковій основі вимагає від орендодавця досить великого рівня оподаткованого прибутку, як і фінансових ресурсів. Тому, багато орендодавців є спеціалізованими лізинговими компаніями-філіями відомих банків і банківських груп і значних корпорацій, як наприклад, банку "Форд Мотор Кредит", "Шелл лізинг", ІБМ, "Крайслер Файненшл" та ін.

У світовій практиці при визначенні чистої поточної вартості платежів використовується така формула дисконтування:

ПВ = MB х K_t, (6.7)

де ПВ - поточна вартість; MB - майбушя вартість; К,- коефіцієнт дисконтування.

Коефіцієнт дисконтування Kt визначається як

_{к =}__________________ L_> (б-⁸)

' (1+Е)‘-^}

де Е - норматив приведення в часі (відсоток дисконтування); t — номер року розрахункового періоду.

Щоб порівняти два варіанти фінансування, треба в кожному випадку підрахувати чисту поточну вартість. При цьому треба врахувати:

• податкові пільги в кожному випадку;

• якщо об’єкт не є власністю, то не можна використовувати амортизаційні пільги;

• якщо об’єкт купується, то фірма повинна оплатити витрати на техобслуговування (у багатьох країнах ці витрати відраховуються з оподаткованого прибутку), а якщо об’єкт лізингується, то це залежить від конкретної угоди;

• так як об’єкт не належить орендарю, то він втрачає право на залишкову вартість.

Подивимося це на прикладі (табл.6.5).

Нехай компанії потрібно устаткування вартістю 100 тис. дол. Воно буде використовуватися п’ять років. Після цього залишкова вартість буде приблизно дорівнювати 15 тис. дол. Виробник пропонує комісію за техобслуговування в розмірі 5 тис. дол. за рік. Компанія США відноситься до 40% категорії платників податків. Якщо фінансовий директор купить устаткування, то банк позичить корпорації 85 тис. дол. на умовах 15% (річний платіж протягом п’ятьох років). Орендодавець бере на себе техобслуговування. Щоб приступити до порівняльного аналізу, необхідно скласти два графіки (Рис. 6.5):

1) графік платежів за позикою (щоб відняти суму відсотків із оподаткованого прибутку);

2) графік амортизаційних відрахувань (щоб відняти їх із оподаткованого прибутку).

У даному прикладі лізинг набагато вигідніший, ніж позика:

73947-60677= 13270.

Розрахунки, а значить, і прийняте рішення залежать значною мірою від того, який відсоток дисконтування вибере фінансовий директор.

Таблиця 6.5

Порівняльний аналіз купівлі і лізингу

Рис. 6.5.

Відсотковий і амортизаційний податкові щити тривають стільки, на скільки вистачає прибутку для "захисту". Платежі за лізингом базуються на основі договору з орендодавцем. Оскільки всі ці потоки готівки засновані на договорах, то розумно розглядати їх настільки ризикованими, наскільки банк враховує ризик неплатежу по корпораціях. Єдиний потік готівки, що може відрізнятися за ризиком, - це ліквідаційна вартість. Та ж післяподатко- ва відсоткова ставка була використана тому, що фінансовий директор розглядав залишкову вартість (при виборі купівлі) за лізингом як оцінку ліквідаційної вартості. Тривалий час при вирішенні завдання "лізинг-купів- ля" використовувався інший відсоток дисконтування, наприклад, норма витрат на використовуваний капітал (норма, що звичайно застосовується для оцінки запланованих капіталовкладень) при дисконтуванні ліквідаційної вартості устаткування. Проте зараз зазвичай використовується один і той же відсоток дисконтування для всіх грошових потоків.

Щоб простежити залежність рівня витрат від вибору відсотка дисконтування, розглянемо графік (див. нижче).

З графіка очевидно, що на відрізку АБ найменші витрати будуть при купівлі устаткування за готівку; на відрізку БВ буде вигідніше купити устаткування, узявши позичку, а на відрізку ВГ розумніше було б удатися до фінансування за допомогою лізингу.

6.3.3.