<<
>>

СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВИМ БАНКОМ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Світовий банк є провідною міжнародною фінансовою організацією, діяльність якої спрямована на надання фінансової підтримки, з метою стабілізації економіки та підвищення рівня життя в країнах що розвиваються.

Співпраця України зі Світовим банком розпочалася практично з часів здобуття незалежності, після прийняття Верховною Радою України 3 червня 1992 року Закону України „Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій”, у відповідності до якого наша держава стала 167 членом Міжнародного банку реконструкції та розвитку, здійснивши підписку на 908 акцій ($1315,9 млн. акціонерного капіталу), або 0,77 % акцій Банку. Україна також вступила до Міжнародної фінансової корпорації (МФК) та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій (БАГІ). [1]

Серед відомих вчених, праці яких присвячено теоретичним засадам та практичним аспектам налагодження співпраці України зі Світовим банком доцільно назвати С. Биконя, С. Боринця, П. Іжика, Г. Климка,

В. Хорошковського, А. Філіпенка та інших.

Метою роботи є аналіз сучасних напрямів співробітництва України зі Світовим банком та надання пропозицій і рекомендацій щодо подальшого вдосконалення такої співпраці.

Співробітництво зі Світовим банком на сучасному етапі здійснюється на основі прийнятої у лютому 2012 році нової Стратегії партнерства з Україною на 2012 - 2016 рр., яка спрямована на допомогу Уряду у реалізації програми економічних реформ та інтеграції з Європейського Союзу.

Основну увагу в даній Стратегії зосереджено на стратегічних пріоритетах розвитку країни, включаючи стале економічне зростання, підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки, ефективне реформування державних фінансів та поліпшення якості державних послуг.

[3]

З метою підвищення ефективності використання кредитних коштів у 2008 році Світовим банком змінено умови отримання позик. На сьогодні максимальний термін залучення позик - 30 років (при дотриманні середнього терміну погашення позик 18 років), єдиним фінансовим збором є разова комісія у розмірі 0,25 % від суми позики (27 вересня 2007 року Радою Виконавчих директорів скасовано сплату комісії за резервування, яка складала 0,25% від невибраної суми позики).[3]

Починаючи з 1992 р. Світовий банк затвердив для України 39 позик загальним обсягом 7,0 млрд. дол. США, з яких Україна отримала понад 5,3

млрд. дол. США. На сучасному етапі продовжується реалізація 9 інвестиційних проектів на реалізацію яких виділено 12 позик на загальну суму 1 681,6 млн. дол. США, з яких вибрано 783,9 млн. дол. США (або 29,3%).[3]

Однак, як свідчить аналіз проведеної роботи, ефективність співпраці України зі Світовим банком залишає бажати кращого. Стратегії, які використовувалися банком не принесли бажаних результатів, а більшість проектів, що реалізовувалися важко назвати успішними.

Низька ефективність допомоги Світового банку у реформуванні національної економіки змушує до аналізу існуючих проектів та пошуку нових напрямів співробітництва.

На нашу думку в співпраці України зі Світовим банком необхідно змінити стратегію роботи, а саме переорієнтувати залучення коштів з підтримки проетів поточного рівня споживання (система проектів) на проекти структурної та інноваційної перебудови виробничих потужностей національної економіки. Необхідно зосередити увагу на необхідність залучення коштів для фінансування проектів у високотехнологічних галузях української економіки, а саме інвестиції в створення в Україні сучасної галузі з високою доданою вартістю.

Співпраця повинна розглядатися як інструмент забезпечення потреби в ресурсах економічного зростання. Форми і механізми співпраці повинні бути спрямовані на досягнення конкретних результатів в подальшому соціально- економічному розвитку нашої країни.

Україна має можливість отримати максимальну соціально-економічну віддачу за умови налагодження співпраці з Світовим банком на наступних засадах:

• основним принципом співпраці повинен стати принцип максимальної відповідності форм та методів допомоги Світового банку вимогам економічного і соціального розвитку України;

• співробітництво повинно бути зорієнтоване на забезпечення економічного зростання України, що знайде відображення в зростанні важливих соціально-економічних показників держави;

• рішення про залучення кредиту від Світового банку має бути прийняте на підставі ретельного аналізу порівняльних переваг запозичень з Банку на противагу фінансування з інших джерел, на основі чітко визначених критеріїв і тільки у випадках, коли неможливо виділити кошти з державного бюджету, вдатися до комерційного кредитування або надання приватних гарантій;

• залучення коштів Світового банку повинно здійснюватися тільки за умови забезпечення їх ефективного і повного використання та отримання відповідного доходу, який стане реальним джерелом погашення заборгованості;

• диверсифікація механізмів співпраці зі Світовим банком має стати одним з ключових принципів співпраці, що передбачає необхідність диверсифікації механізмів кредитування і використання в кожному конкретному випадку саме тих, що будуть якнайповніше використовувати усі можливості співробітництва;

• характер, обсяги та форми співпраці не повинні негативно впливати

на національну економічну безпеку, а, отже, рівень заборгованості повинен бути обмежений, з метою запобігання кризи заборгованості [2].

Таким чином, подальший розвиток співпраці зі Світовим банком повинен ґрунтуватися на посиленні ролі та відповідальності української сторони. Українські державні органи і національні незалежні експерти повинні визначити, дієвість та ефективність заходів, що плануються і здійснюються в рамках проектів та оцінювати їх з точки зору ймовірності досягнення цілей, що перед ним постають, та відповідності інтересам національного розвитку.

Однак, приймаючи до уваги можливості Світового банку щодо сприяння реалізації програм соціально-економічних перетворень, Україна не повинна відмовлятися від позик Банку у найближчій перспективі. Разом з тим, на перший план у співпраці з цією установою мають виходять такі переваги співробітництва, як можливості реалізації проектного підходу та використання міжнародного досвіду при підготовці та реалізації стратегічно важливих програм реформ.

Список використаних джерел

1. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : Підручник. - 5-те вид., перероб. й доп. Рекомендовано Міністерством освіти та науки України

- К.: Т-во “ Знання “, 2008. - 582 с. - (Київському національному університету імені Тараса Шевченка - 175 років).

2. Рибальченко К. О. Удосконалення механізмів співпраці України із Світовим банком / К. О. Рибальченко // Економіка та підприємництво [Електронний ресурс] : зб. наук. праць молодих учених та аспірантів / М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана" ; відп. ред. І. В. Луняк.

- 2010. - Вип. 24. - С. 91-99.

3. Інформаційна довідка щодо співпраці України зі світовим банком / Офіційна

інформація Міністерства фінансів України [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article/

main?art id=352499&cat id=48396 - Назва з екрана.

Дмитриева Е.А.,

к.э.н., доцент,

Севастопольский национальный технический университет

<< | >>
Источник: Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України: зб. матер. IX Міжнар. наук.-практ. конференції, 25-26 жовтня 2012 р./ Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ,2012. - 300 с.. 2012

Еще по теме СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВИМ БАНКОМ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ:

  1. 26.5. Проблеми формування світового правопорядку
  2. Україна - ЄС: плідне співробітництво
  3. Розділ 5. Співробітництво України та ОБСЄ у сфері забезпечення прав людини
  4. 16.1. Організаційно-правові форми співробітництва України з ЄС
  5. Світовий конституціоналізм у світлі глобалізаційних процесів: проблеми визначення
  6. 17.2. Угода про партнерство та співробітництво між Європейським  Союзом та Україною
  7. Україна та Європейський Союз: стан і перспективи розвитку стратегічного партнерства
  8. СПІЛЬНЕ ФІНАНСУВАННЯ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ДЕРЖАВНИМ ЕКСПОРТНО- ІМПОРТНИМ БАНКОМ УКРА ЇНИ ТА МІЖНАРОДНИМ БАНКОМ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ
  9. Що у майбутньому: перспективи відносин між Європейським Союзом та Україною
  10. Законодавство України та його роль в організації і здійсненні міжнародного економічного і зовнішньоекономічного співробітництва
  11. Проблема БВ и перспективы геронтологии