17.2. Угода про партнерство та співробітництво між Європейським  Союзом та Україною

Україна була однією з перших країн колишньог о Радянського Союзу, з яко ю ЄС підписав Угоду про партнерство  та співро- бітництво (УПС)*. Цю угоду підписано  14 червня 1994 р.

1    Більш змістовно про договорну практик у ЄС у сфері зовнішніх відносин див.: Муравйов В.І. Вступ до права Європейськог о Союзу: Підручн. — К: Ви- давничо-поліграфічни й центр "Київськи й університет", 2007. — С. 195—234.

* ЄС також уклав УП С з Азербайджаном (набрала чинності 1  липн я 1999 p.), з Білорусію (підписана в 1995 p.,  але ще  не ратифікована) , з Вірменією  (набра- ла чинност і 1 липн я 1999 p.), з Грузією (набрала чинност і 1 липн я 1999 p.), з Казахстаном (набрала чинност і 1 липн я 1999 p.), з Киргизстано м (набрала чин - ності 1 липн я  1999 p.), з Молдово ю (набрала чинност і 1 липн я 1999 p.), з Росією (набрала чинності 1 грудня 1997 p.), з Туркменістано м (підписана в 1998 p., але ще не ратифікована) , з Узбекистано м (набрала чинності 1 липн я 1999 p.). Крім того, ЄС уклав Угоду пр о Торгівлю та Співробітництв о з Монголіє ю (набрала чинності в  березні 1993 p.).

288

1) розвиток тісних політичних  відносин шляхом постійного діалогу з політичних питань;

2) сприянн я торгівлі та інвестиціям і гармонійним еконо - мічним взаєминам;

3) забезпеченн я  осно в для  взаємовигідного економічного , соціального, фінансового ,  науково-технічного та культурного співробітництва;

4)  підтримка України в її зусиллях зміцнювати демократію та повністю завершити перехід до ринкової економіки .

УП С укладено на  10 років, після чого, якщ о сторон и не забажають, припинит и її чинність, дію Угоди буде автоматич- но продовжено. Але,  скоріш за все, замість подовження чинно ї УП С буде укладен о нову "посилену" угоду протяго м  2009—

2010 років, як передбачено Європейсько ю Політикою Сусідства.

УП С регулює питанн я політичного діалогу, торгівлі товарами та  послугами, умови здійсненн я  підприємницько ї діяльності та захисту інвестицій, регулювання поточних платежів та капі- талу, забезпечення вільної та справедливої конкуренції, захист інтелектуальної ,  промислово ї і  комерційно ї власності ,  спів - робітництв о в галузі законодавства ,  інші питанн я   економіч - ного співробітництва ЄС та України. УП С вимагає створенн я З спільних інститутів — Ради з питан ь співробітництва, Ко - мітету з питань співробітництва та Комітету з парламентського співробітництва. До складу української частини Ради з питань співробітництва входять члени Кабінету Міністрів України (голо- вою за посадою є Прем'єр-мініст р України), а з боку ЄС — члени Ради Міністрів та члени Європейсько ї Комісії.  Рада з питань співробітництва має право обговорювати питанн я ви - конанн я УПС та давати рекомендації сторонам УПС1 . Комітет з питань співробітництва між Україною та ЄС , яки й працює на рівні вищих урядових службовців, є постійно діючим до - поміжни м органом Ради з питань співробітництва. Комітет з питан ь співробітництва організовує засідання  Ради з питан ь Співробітництв а та забезпечує безперервніст ь її робот и  між засіданнями . Українська частина Комітету з питань співробіт- ництв а є  підпорядковано ю та   підзвітною прем'єр-міністров і України2 . Комітет з парламентського співробітництва, до складу

1 Див.: Указ Президента Україн и від 24 лютого 1998 р. № 148/98 "Про забез- печення виконанн я Угоди про партнерство та співробітництво між Україно ю та Європейським и  Співтовариствам и  (Європейськи м  Союзом )  і  вдосконаленн я механізму співробітництва з Європейським и Співтовариствами (Європейськи м Союзом)" .

2   Положенн я  про Українську частин у Комітету з  питан ь співробітництва між Україно ю та Європейським и  Співтовариствами (Європейськи м Союзом) , затв. постаново ю Кабінету Міністрів України від 13 липн я 1998 р. № 1074.

289

якого входять члени Верховної  Ради України та Європейського Парламенту, обмінюється інформаціє ю з Радою з питань  спів- робітництв а т а дає рекомендації .  Повноваженн я  зовнішньо - політичного спілкуванн я  України з  ЄС  покладен о на   Пред- ставництво України при ЄС1.

Стаття 4 УПС передбачає можливість створенн я зони вільної торгівлі між ЄС та Україною за  умови подальшого просування України шляхом економічни х реформ . Згідно з УП С важливою умовою зміцненн я економічних зв'язкі в  між Україною та Спів- товариством є зближенн я чинного та майбутнього законодавства України із законодавством Співтовариства (ст. 51 УПС).

Загальні засади інтеграції України до ЄС встановлено Указом Президент а Україн и від  11  червн я  1998 р.  № 615/9 8 "Пр о затвердженн я  стратегії інтеграції Україн и д о  Європейськог о Союзу".

Указ проголошує, що головним зовнішньополітични м пріо- ритетом України у середньотерміновому вимірі є надбанн я асо- ціації з ЄС. Указ Президента України визначає основні напрям и інтеграційного процесу України до ЄС. Серед них:  а) адаптація законодавств а  України д о законодавств а  ЄС ;  б )  економічн а інтеграція та розвиток  торгівельних відносин між Україною і ЄС; в) політична консолідація та зміцненн я демократії в Україні; г ) адаптаці я соціально ї політик и Україн и д о стандарті в ЄС ; д) культурно-освітня і науково-технічна інтеграція;  є) галузева співпраця; ж) співробітництво в галузі  охорони довкілля; з) ре- гіональна інтеграція України тощо.

У Стратегії інтеграції України до ЄС визначаютьс я основн і пріоритети діяльності та компетенці я органів виконавчо ї влади щодо створенн я передумов, необхідних для набуття Україно ю повноправног о членства в ЄС і забезпеченн я  внутрішньог о процес у інтеграції:  Президен т Україн и здійсню є керівництв о Стратегією інтеграції України до ЄС; Кабінет Міністрів України забезпечу є  реалізаці ю  Стратегі ї  інтеграці ї  Україн и д о  ЄС ; Міністерство закордонни х справ України здійснює заходи щодо забезпеченн я  політични х  відноси н  Україн и  з  Є С т а  коор - динаці ю ді й органі в   виконавчо ї влади у   цій сфері ;  Мініс - терств о  економік и  Україн и  здійсню є  міжвідомч у  координа - цію з питан ь міжгалузевого економічног о та соціальног о спів - робітництв а Україн и з  ЄС ;  інші міністерств а та  центральн і орган и  виконавчо ї влади забезпечують реалізацію галузевого співробітництв а України з ЄС ,  імплементаці ю УП С й  здій - снюют ь інші заходи у межах своєї компетенці ї та визначени х

1 Указ Президента України від 21 квітня 1997 р.

України при Європейськи х Співтовариствах (Європейськом у Союзі)".

290

Стратегіє ю  інтеграці ї Україн и д о  Є С  завдан ь з  мето ю  по - глибленн я інтеграції України до ЄС.

З метою прискоренн я імплементації УП С та реалізації Стра- тегії інтеграці ї Україн и  д о  Є С  Президен т  Україн и  схвали в Програму інтеграції Україн и до ЄС ,  згідно з яко ю  Кабіне т Міністрів України, починаюч и з 2001 р. затверджує план дій щодо реалізації пріоритетних положень Програми, складовою частиною  якої  має бути план роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС1 .

29 квітня 2004 р. було укладено додаткови й Протоко л до УПС про приєднанн я  Естонії,  Кіпру, Латвії, Литви,  Мальти, Польщі, Словенії, Словаччини , Угорщин и та Чехії до УП С та внесенн я змі н до УПС .  27 березн я 2007 р. було підписан о додатковий Протокол до УП С про приєднанн я Болгарії і Румунії. Таким чино м дія УП С була поширен а тако ж на нові держави - члени ЄС.