Організаційно-правове забезпечення реалі зації фінансової політики

Розробка та реалізація фінансової політики держави через відповідний фінансовий механізм базується на відповідних організаційних елементах цього механізму та фінансових методах і важелях.

/. /I t пі я пі пі м про управління фітинами, його принципи та функціональні елементи

На сьогодні в економічній літературі не мас єдиного підходу га визначення категорії "управління фінансами" Тому при визначенні цього поняття будемо виходити із загальноекономічних посилань до розкриття сутності терміну "управління".

# Управління це сукупність засобів та методів цілеспрямованого впливу на об'єкт для досягнення певного

І результату.

Управління фінансами не найважливіша область управлінської діяльності, яку здійснює відповідний апарат за допомогою особливих засобів та методів, в тому числі різноманітних стимулів

та санкцій.

В управлінні фінансами, як і в будь-якій іншій керованій системі, виділяють суб'єкти і об'єкти управління.

Об'єктами управління виступають фінансові відносини, в тому числі й ті. що пов'язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів. Найважливіші об'єкти управління цс фінанси підприємств, організацій і установ, фінанси домогосподарств. державні фінанси.

Суб'єктами управління виступають держава в особі законодавчих і виконавчих органів, у т.ч. фінансових, а також фінансові служби підприємств, організацій і установ. В Україні такими структурами і фінансові служби підприємств; фінансові, страхові та податкові органи.

Сукупність усіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами, маг назву "фінансовий апарат''.

Виходячи з даних положень, можна дати таке визначення управлінню фінансами

# Управління фінансами - це сукупність фінансових методів, важелів, стимулів та санкцій, які використовує фінансовий апарат для формування, розподілу та найбільш ефективного використання фінансових ресурсів.

Суб'єкти управління використовують в кожній сфері та в кожній ланці фінансових відносин специфічні методи цілеспрямованого впливу на фінанси. Разом з тим їм властиві і єдині засоби та способи управління. В управлінні фінансами визначають декілька функціональних елементів:

> планування.

> оперативне управління,

> контроль.

Планування займає важливе місце в системі управління фінансами.

# Фінансове планування цс (Пильність і і складання планів щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об’єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць та країни в цілому

У фінансовому плануванні важливим с застосування принципів наукового обгрунтування показників плану і забезпечення їх стабільності, а також використання прогресивних норм і нормативів із залученням електронно-обчислювальної техніки.

Саме в ході планування будь-який суб'єкт господарювання всебічно оцінює стан власних фінансів, виявляє можливості збільшення фінансових ресурсів, напрями їх найбільш ефективного використання.

Управлінські рішення в процесі планування приймаються на основі фінансової інформації, яка базується на бухгалтерській, статистичній та оперативній звітності.

# Оперативне управління являє собою комплекс заходів, що розробляються на підставі оперативного аналіз\ поточних фінансових ситуацій та наступних цілей отримання максимального ефекту при мінімальних витратах за допомогою перерозподілу фінансових реї урсів.

Основний зміст оперативного управління зводиться до маневрування фінансовими ресурсами з метою скасування "вузьких місць", розв'язання поточних завдань.

Ф Контроль як елемент управління здійснюється і в процесі планування і на стадії оперативного управління Він дозволю порівняти фінансові результати від використання фінансових ресурсів з плановими, з'ясувати резерви їх зростання, ви значити шляхи найбільш ефективного господарювання

Розрізняють стратегічне або загальне управління фінансами іа оперативне управління.

# Стратегічне управління це управління фінансами на перспективу, яке виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів майбутніх періодів для реалі зації цільова \

І програм, пов'язаних з піднесенням економіки України, Фінансова політика та механізм їїреалізації 77

II проведенням її структурної перебудови, конверсії оборонних

I галузей, зміцненням агропромислового комплексу, вирішенням

II соціальних проблем тощо.

Воно здійснюється органами державного та економічного управління: Верховною Радою України. Кабінетом Міністрів У країн и. П резидентом.

Оперативне управління фішшси.\ш головна функція фінансового

апарату.

Його здійснюють Міністерство фінансів України; дирекції цільових централізованих фондів, страхових організацій; фінансові відділи при місцевих органах самоврядування, фінансові служби міністерств, підприємств та організацій.

Науковий підхід щодо управління фінансами як при стратегічному. так і при оперативному управлінні визначає багатоплановий характер та системний підхід до управління ними в кожній сфері та в кожній ланці фінансових відносин. При напрацюванні управлінських рішень фінансового характеру, що оформлюються в юридичних актах, фінансових прогнозах та планах враховуються: о вимоги економічних та юридичних законів;

& результати економічного аналізу не лише підсумків минулого господарчого періоду, але і перспективи; еконолііко-лштематичні методи та моделі;

*=> раціональне співвідношення економічних та адміністративних методів управління

У сучасних умовах особливого значення набуває проблема пошуку альтернативних методів фінансового управління і впливу на суб'єкти господарювання, які відповідали б ринковій економіці.

3.4.2. Організація управління фінапсалш в Україні.

Фінансовий апарат та його функції В основі виділення органів управління фінансовою системою лежить її функціональне призначення. Загальне керівництво фінансовою діяльністю в будь-якій країні здійснюють органи державної влади й управління.

До організаційного складу фінансової системи України входя гь: ий органи управління:

Міністерство фінансів,

Державна податкова адміністрація,

Контроль і ю-ревізійна слу жба;

Державне казначейство;

Рахункова палата;

Аудиторська палати;

Департамент з нагляду за страховою діяльністю;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

Пенсійний фонд;

Фонд соціального страхування тощо к*- фінансові інститути:

Національний банк; комерційні банки; страхові компанії,

небанківські кредитні установи (ломбард тощо), міжбанківська валютна біржа, фондові біржі;

фінансові посередники ни ринку цінни х паперів.

Фінансові органи та інститути можуть бути і груповані в чотири блоки Перший блок становлять органи, які функціонують у сфері бюджету держави. Цс насамперед Міністерство фінансів України та його відокремлені підрозділи Державне казначейство і Контрольно-ревізійна служба. До цієї ж групи відноситься Державна податкова адміністрація, яка в 1996 р виділилась зі складу Міністерства фінансів. Другий блок становлять контрольно- регулюючі органи Рахункова палата Верховної Ради України. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Департамсн і з нагляду за страховою діяльністю. Аудиторська палата і аудиторські фірми. Третій блок становлять фінансові інститут и, які працюють на фінансовому ринку: Національний банк України і комерційні банки, міжбанківська валютна біржа, фондові біржі га фінансові посередники, страхові компанії. До четвертого блоку входять органи управління цільовими фондами. Пенсійний фонд України. Фонд соціального страхування тощо.

Існує досить складна схема взаємозв'язку органів управління фінансовою системою з її окремими сферами й ланками Як видно з наведеного розподілу повноважень фінансових органів та інститутів, основна увага в системі управління зосереджена на бюджеті держави. Це цілком природно, оскільки саме в ньом> концентруються головні фінансові потоки та зв'язки.

Окремі сфери і ланки не мают ь відповідних фінансових органів чи інститутів управління Так, управління фінансами суб'єктів господарювання здійснюють фінансові служби в складі управлінських структур підприємств та організацій, господарських товарист в і холдингових компаній, міністерств і відомств.

Як зазначалося раніше, управління фінансами в Україні здійснюс відповідний фінансовий апарат, в якому визначено розподіл функцій в управлінні фінансами між державними органами:

# Нсрховна Рада України як найвищий орган законодавчої влади приймаг закони, у тому числі з фінансових питань, затверджує Державний бюджет України та здійснює контроль за його виконанням в особі Рахункової палати, визначає засади внутрішньої та зовнішньої політики в сфері фінансів.

Ф Президент Україна як г лава держави створює у межах коштів, передбачених Державним бюджетом для здійснення своїх повноважень, консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, підписує закони, прийняті Верховною Радою, має право вето щодо цих законів м наступним поверненням їх Верховній Раді на повторний розгляд.

Ф Кабінет Міністрів України як найвищий орган виконавчої влади забезпечує проведення фінансової, інвестиційної та податкової політик, політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування: організовує розробку проекту закону про Державний бюджет і забезпечує його виконання.

Ф Міністерство фінансів України, як центральний орган виконавчої влади, підвідомчий Кабінету Міністрів, виконує такі функції:

> реалізує державну фінансову політику;

> складає проект Державного бюджету,

> органі sou \ і виконаний Державного бюджету ;

> контролює виконання Державного бюджету та складає звіт про його виконання;

г забезпечує захист фінансових інтересів держави, здійснюс контроль за дотриманням фінансового законодавства;

** проводить методичну роботу з питань фінансового та бюдж етного планування.

** здійснюс управління державним внутрішнім і зовнішнім

боргом;

> розроблю пропозиції з удосконалення податкової політики, здійснюс контроль за випуском і обігом цінних паперів, бере

участь в роботі керівних органів фондових бірж;

> вивчає валютно-фінансові проблеми в сфері міжнародного економічного співробітництво;

> готуї і подає до Кабінету Міністрів пропозиції щодо вступу України до між народних фінансових організацій та членства в них тощо.

га До 1996 року в складі Міністерства фінансів знаходилася Держании податкова служба України Але пізніше вона була відокремлена від Міністерства фінансів (що було аргументовано мстою посилення контролю за справлянням податків і і набула статусу окремого міністерства

—І / (повними завдання ми Державної податкової адміністрації (: 1

---- ♦ здійснення контролю зо додерж анням податкового законодавства.

__ » розробка пропозицій щодо вдоскона лення податкового

законодавства, прийняття нормативних актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування.

---- ► формування та ведення Державного реєстру фізичних оічп -

платників податків та єдиного банку даних про платників - юридичних осіб.

---- » проведення раз 'яснювапьноїроботи серед платників т •датків

з топань оподаткування;

---- ► попередження та розкриття злочинів та інших правопорушень т сфері оподаткування

При Міністерстві фінансів України діють Державна контрольно- ревізійна служба (ДКРС) та Державне казначейство.

Ф ДКРС була створена в січні 1993 р.. про що свідчить Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу н Україні" Г оловними завданнями Державної контрольно-ревізійної служби»

> здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей в міністерствах, відомствах державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів;

> здійснення контролю за станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в цих установах.

> розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень пш запобігання їм у майбутньому.

• Наказом Президента України від 27.04 1995 року було засноване Державне казначейство України при Міністерстві фінансів на базі відповідно ліквідованих Управління виконання Державної о бюджету та Головного управління обслуговування державного зовнішнього боргу Міністерства фінансів

—¥ організація касового виконання Державного та місцевих

бюджетів України і здійснення контролю за ними,

—> ведення обліку, здійснення контролю та складання звітності про стан виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

___ + розподіл відрахувань від загальнодержавних т •датків, зборів

та обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, між різними рівнями бюдж етної системи;

----- ► управління наявними коштами Державного бюджету

України, у тому числі в іноземній валюті, та коштами державних позабюджетних фондів у межах видатків, визначених на відповідний період;

----- ► здійснення контролю за надходженням та використанням

коштів державних позабюджетних фондів;

----- ► здійснення управління державним внутрішнім і зовнішнім

боргом відповідно до чинного законодавства;

—-► розробка нормативно-методичних документів з питань

бухгалтерського обліку. звітності та організації виконання бюдж етів усіх рівнів, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів та коштів державних позабюджетних фондів.

Ф У 1997 році було прийнято Закон "Про Рахункову палату Верховної Ради України"

са* Основними завданнями Рахункової палати с:

& контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету, фінансуванням загальнодержавних програм, укладанням угод про державні позики і кредити;

^ контроль за використанням золотого запасу, дорогоцінних металів та каменів;

надання кредитів та здійснення операцій з розміщення золотого резерву і резерву в іноземній ва іюті

• Органи місцевого самоврядування у сфері фінансів мають такі повноваження:

самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети.

використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані в процесі виконання місцевих бюджетів.

мають право встановлювати рої міри і тавок місцевих податків і зборів, перелік яких затверджується Верховною Радою України.

~~ мають повноваження в галузі ціноутворення,

мають право здійснювати місцеві позики, випускати цінні папери та організовувати грошово-речові лотереї.

можуть виступати гаранта ми під надання кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності тощо.

3.4.3. Особливості управління фінансами в економічно-ро звішених ринкових країнах Економічний устрій, або система господарювання, визначаї коло фінансових відносин, по входять у сферу управлінських функцій безпосередньо держави та її органів.

У країнах з розвиненою ринковою економікою більша частий фінансових відносин знаходиться поза увагою держави, тому що основна частина фінансових ресурсів формується та використовується їх власниками відповідно до їх потреб Держава здійснює вплив на недержавну сферу фінансових відносин лише через податкову політику.

*=> регламентацію кредитних відносин.

•=> регулювання фінансового ринку.

формування амортизаційного фонду і систему державної підтримки.

Тобто відбувається не управління фінансами і боку держави, а вилив через фінанси реалізація фінансової політики

До сфери безпосереднього державного управління входя гь лише державні фінанси, які регулюються вищими законодавчими органами через:

^ прийняття фінансового законодавства,

^ затвердження держбюджету та звіту про його виконання, ^ введення або скасування окремих податків.

•=> затвердження граничного розміру державного боргу тощо В залежності від державного устрою га політичної системи такими законодавчими органами виступають

1 Парламент у Великобританії,

2 Національні збори у Франції.

3. Конгрес в США,

4 Бундестаг у Німеччині тощо.

Управління фінансами в цих країнах, як правило, здійснюється кількома державними органами.

У С ПІД Мінфін (Казначейство), яке с представником уряду: г розробляє фінансову та податкову політику, г здійснює емісію грошових знаків,

г займається питаннями внутрішніх позик ьь: управління

державним боргом.

г здійснює контроль за виконанням фінансових законів, за зборами

внутрішніх доходів, грошовим обігом

Іншим фінансовим відомством США є Адміністративне бюджетне управління при президенті Воно •=> складає витратну частину бюджету, розробляє фінансові програми,

•=> організує фінансовий контроль щодо управління бюджетом, ^ є провідним органом виконавчої влади.

Управління виконанням бюджету США поділено між Мінфіном, яке проводить збір внутрішніх доходів (прибутковий податок з громадян; соцстрахування; податки з корпоративного майна та дарчих; непрямі податки), що разом складаю! ь приблизно 89% державних доходів, митною службою та Бюро з алкогольних напоїв, тютюнових виробів та вогнепальної зброї при Адміністрації президента.

У Великобританії органом державного управління фінансами виступає Казначейство. Воно опікується:

■*" розробкою, складанням та виконанням державного бюджету. ~~ визначенням податкової політики,

~~ фінансово-економічнам прогнозуванням,

~~ міжнародними фінансовими відносинами ~~ здійснює контроль за витрачанням коштів держпідприємствами. Виконання бюджету в області митних зборів та акцизів організує Управління митних зборів та акцизів

У Німеччині органом державного управління фінансами є Мінфін, який:

розробляє основи фінансової, податкової, валютної та кредитної політики,

складає проект бюджету та середньострокового фінплану. % здійснює касове обслуговування бюджету, та веде контроль за його виконанням.

Ъ забезпечує розробку основ розподілу фінансових ресурсів між іанками бюджетної системи

В управлінні фінансами приймає участь Федеральне відомство і фінансів та Федеральне управління державним боргом, шо підпорядковані Мінфіну.

Федеральне відомство з фінансів займається:

** податковою перевіркою підприємств.

> оподаткуванням іноземних капіталовкладень, г проблемами скасування подвійного оподаткування Федеральне управління державним боргом забезпечує ведення операцій з випуску і погашення позик та фінансування бюджетного дефіциту.

У Франції управління фінансами ідійснюс Міністерство економіки, фінансів і бюджету. До його функцій належать:

сС> розробка державного бюдж ету та контроль за йііго виконанням. о касове обслуговування бюджеті'. о збір податків, митних зборів тощо.

0 контроль за фінансовими операціями.

& здійснення зв 'язку з підприємствами в якості акціонера, кредитора або гаранта,

■=> суспільний облік та контроль.

В Італії функції управління фінансами розподілені між чотирма органами.

1 Управлінням державними витратами та фінансовим контролем займається Казна чейство.

2. Доходами державного бюджету Мінфін

3. Складанням бюджету ти координацією фінансових ресурсів - Міністерство бюджету та планування

4 Місцевими фінансами Міністерство внутрішніх справ.