<<
>>

Будова і розмноження голонасінних

Сосна - це одна з основних лісових порід лісової зони. Соснові ліси зустрічаються в найрізноманітніших умовах: на сухих піщаних, у вологих заболочених місцях. У сосни добре розвинена стрижнева коренева система, тому вона здатна поглинати воду і мінеральні речовини з глибоких шарів ґрунту і витримувати сильні вітри.

На піщаних грунтах у сосни розвиваються багаточисельні поверхневі корені, які максимально поглинають дощову воду, що забезпечує закріплення на рухомих піщаних ґрунтах. На болотах сосна має тільки поверхневі корені. Сосна відноситься до світлолюбних рослин. В лісі сосни виростають прямими і стрункими, тому що затінені бічні пагони рано відмирають. У сприятливих умовах сосна має висоту 35-40 м і живе 150-800 років.

Стовбур покритий лускоподібною корою, під якою розташована погано розвинена кора (флоема), камбіальне кільце, товста деревина і погано розвинена серцевина. Деревина має чітко виражені річні кільця і містить трахеї і трахеїди. Деревина і кора має багато серцевидних променів і смоляних ходів. Голкоподібні листки сосни (хвоїнки ) зібрані у пари, живуть 2 роки. Дерево сосни - це спорофіт, розмножується насінням. Вегетативне розмноження відсутнє. В лісі сосна починає давати насіння через 40 років, на відкритих просторах з 15-30 років. Це однодомна, різноспорова рослина.

Восени на молодих пагонах з’являються шишки. Біля основи одних пагонів зібрані чоловічі шишки (жовтого кольору), на верхівках інших 1-2 жіночі (червоного кольору). На лусочках чоловічих шишок розвиваються по два пиляка (мікроспорангія). У них унаслідок мейотичного поділу утворюються гаплоїдні мікроспори. Кожна з них, не покидаючи пиляка, проростає у чоловічій гаметофіт - пилок. Пилок має два повітряних пухирця, що робить пилок легким для перенесення вітром.(рис.9.1).

На верхньому боці жіночої шишки розміщується по два насінних зачатки (видозмінені мегаспорангії) і в кожному з них внаслідок мейотичного поділу утворюється чотири мегаспори.

Один з них проростає в жіночій гаметофіт з двома архегоніями, три інші відмирають. Для того щоб насінний зачаток розвився в насіння, спочатку відбувається запилення, а потім запліднення. Під час запилення пилок потрапляє до насінних зачатків, які відкрито розташовані на жіночій шишці. Шишка через деякий час зеленіє, лусочки розростаються, дерев’яніють і щільно змикаються, а пилок залишається в стані спокою до наступного літа і тільки тоді починає проростати. Утворюється пилкова трубка, яка доносить спермії до архегоніїв, де один з них зливається з яйцеклітиною, з зиготи розвивається зародок і насінний зачаток перетворюється у насіння. Зародок занурений в тканину гаметофіту, яка до того часу накопичує поживні речовини, і називаються ендосперм. Насіння покрито твердою здерев‘янілою шкірочкою, а під нею тонкою плівочкою. Шкірочка і плівочка утворилась з тканин насінного зачатку, вони диплоїдні. Ендосперм (вегетативна частина гаметофіту) гаплоїдний, а зародок (нове покоління спорофіта) має диплоїдний набір хромосом. Насіння сосни лісової має легке крильце. Насіння дозріває через 1,5 роки після запилення. До того часу шишки з зелених стають бурими. У кінці зими в сонячні дні, лусочки розкриваються і насіння висипається та за допомогою крилаток розноситься вітром на великі відстані.(рис.9.1).

Сосна широко використовується як цінна деревина, з неї збирають живицю (розчин смоли в ефірних маслах), з якої отримують скипидар і каніфоль, вітамін С, хвойний екстракт. Великі насіння сосни сибірської - кедрові горішки - цінний харчовий продукт, який містить біля 60% цінного масла, 20% білка, 12% крохмалю.

Ялина - на відміну від сосни тіньовитривала, з кроною пірамідальної форми висотою 20-25 м і терміном життя 250-300 років. Хвоя у ялини одинарна, коротка, жорстка і зберігається на дереві 5-7 років. Корені розташовані на поверхні, тому існує небезпека при сильних вітрах бути вирваними з коренем. З ялини отримують: смолу, скипидар, каніфоль.

Рис.

9.1. Розмноження голонасінних:

1 - чоловіча шишка; 2 - жіночі шишки; 3 - пилкове зерно; 4 - насінний зачаток; 5 - дві насінини на лусці шишки; 6 - повітряні мішки; 7 - крилоподібні вирости.

9.3. Екологія голонасінних

Це давні насінні рослини. Пануючою групою були у період палеозою та мезозою, і є вічнозеленими дерев’янистими формами. Тропічні види мали великі листки, перисті як у пальм, а у більш віддалених видів від тропіків - листки мілкі, голчасті або лускоподібні, що пояснюється умовами пониженого зволоження. Їх розмноження не пов’язано з водою, тому середовище існування більш різноманітне порівняно зі споровими рослинами. В помірних широтах пануючою групою є хвойні рослини, які формують тайгу. Хвойні ліси - середовище існування багатьох тварин різних систематичних груп: це їжа, захист, місце розмноження тварин. Давні велетенські голонасінні дали кам’яне вугілля. В наш час хвойні ліси знищені пожежами, лісозаготівлею, розвитком промисловості і міст. Хвойні чутливі до забрудненого повітря, тому що отруйні речовини можуть через продихи хвої накопичуватись і викликати пожовтіння і відмирання раніше ніж на 1-2 роки.(рис.9.2).

Рис. 9.2 Різноманітність голонасінних:

1 - ялина; 2 - сосна; 3 - сосна кедрова; 4 - модрина; 5 - модрина європейська; 6 - туя; 7 - ялівець звичайний; 8 - тис ягідний; 9 - кипарис.

Запитання для самоконтролю

1. Які ознаки будови притаманні голонасінним?

2. Які вегетативні ознаки притаманні голонасінним?

3. Скільки років живуть ялина, сосна, модрина?

4. Які природні зони населені голонасінними?

5. В яких екологічних умовах ростуть ялина, а у яких сосна?

6. Які взаємозв’язки голонасінних рослин в біоценозі?

7. Коли і чому голонасінні рослини стали переможцями у боротьбі за існування?

8. Де і коли висипаються пилкові зерна голонасінних у помірних широтах?

9. Як розповсюджується пилок сосни?

10. Як відбувається процес запліднення у сосни?

11.

У чому відмінність сперміїв від сперматозоїдів?

12. Що розвивається з насінного зачатку після запліднення у ялини і сосни?

13.За який термін відбувається розвиток насіння сосни і ялини?

14.Яке господарське значення різних видів хвойних рослин ?

Тестові завдання

1.З чого в процесі еволюції утворилось насіння

а. зиготи

б. гамети

в. гаметангій

г. спорангій

2. Де лежать насінні зачатки у сосни

а. хвої

б. лусочок

в. шишок

г. стебла

3. Що утворюється всередині насінного зачатка

а. спори

б. заросток з архегонієм

в. пилок

г. паразити

4. Що утворюється у чоловічих шишках

а. пилок

б. зигота

в. архегонії

г. антеридії

5. Як переноситься пилок на насінний зачаток

а. комахами

б. водою

в. вітром

6. Скільки часу проходить від запилення до запліднення у сосни

а. день

б. місяць

в. рік

7. Як потрапляють спермії до яйцеклітини

а. вода

б. вітер

в. пилкова трубка

8. Скільки сперміїв бере участь у заплідненні

а. один

б. два

в. багато

9. Що виникає внаслідок запліднення з насінного зачатку

а. зигота

б. спора

в. насіння

г. заросток

10.З чого утворюється зародок насіння

а. зигота

б. ендосперм

в. спора

11. Який набор хромосом у зародка насіння

б. гаплоїдний

в. диплоїдний

г. триплоїдний

10.

<< | >>
Источник: Ткачук О.П., Вітер Н.Г., Ковальова К.В.. Біоекологія. Навчальний посібник. Вінниця,2021. 472 с.. 2021

Еще по теме Будова і розмноження голонасінних:

  1. Будова і розмноження
  2. Розмноження і індивідуальний розвиток. Форми розмноження організмів.
  3. Розмноження та спороутворення.
  4. Розмноження грибів
  5. Вегетативне розмноження рослин
  6. Будова еукаріотичної клітини
  7. Збираннв фонду на будову театру,
  8. Віруси, їх будова та життєві цикли
  9. § 1. Будова шкірного покриву долонь поверхні рук і підошов ніг
  10. §1. Анатомічна будова шкірного покриву голови людини і криміналістичне значення його слідів
  11. Пріони, їх будова та поширення
  12. Стебло. Будова і функції.
  13. Федеративна будова системи законодавства