<<
>>

Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій

Як уже відзначалося, міжнародні організації ставляться до категорії вторинних або похідних суб"єктів міжнародного права. Їхньою головною відмінністю від первинних суб"єктів є відсутність суверенітету.

Це у свою чергу означає, що права міжнародних організацій як суб"єктів міжнародного права відрізняються від прав держав - первинних суб"єктів міжнародного права й мають договірно-правову основу. Приміром, на відміну від держав міжнародні організації не можуть бути стороною в справі, розглянутій Міжнародним Судом ООН; дипломатичні відносини между міжнародною організацією й державами-членами або іншими суб"єктами міжнародного права мають свої особливості; міжнародна відповідальність організацій відрізняється своєю специфікою в порівнянні з відповідальністю держав. У зв"язку із цим у міжнародному праві говорять про специфічну або функціональну правосуб"єктність міжнародної організації, обумовленою компетенцією даної організації, зафіксованої в її уставі. При здійсненні своєї діяльності міжнародна організація не може виходити за рамки правомочий, певних її установчими актами. Цим і визначається функціональний характер правосуб"єктності міжнародних організацій, на відміну від універсальної правосуб"єктності держав. Так, у ст. 104 Уставу ООН установлено: «Організація Об"єднаних Націй користується на території кожного зі своїх Членів такою правоздатністю, що може виявитися необхідної для виконання її функцій і досягнення її цілей».

Маючи міжнародну правосуб"єктність, міжнародна організація має право містити міжнародні договори з іншими суб"єктами міжнародного права. У зв"язку з ростом числа таких договорів в 1986 р. була укладена Віденська конвенція про право договорів між державами й міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями, що паралельно зі статутними документами міжнародних організацій регулює їх договірне правотворчество.

Міжнародні організації мають право брати участь у дипломатичних відносинах з державами й іншими суб"єктами міжнародного права. Держави - члени організації аккредитуют при ній свої постійні представництва.

У свою чергу організації можуть мати свої представництва в державах-членах, а також обмінюватися представниками з іншими міжнародними організаціями. Так, у Києві функціонують представництва ООН, ОБСЄ, ЄС і ін. Держави, що не входять у міжнародну організацію, можуть мати при ній своїх спостерігачів, як наприклад, Швейцарія й Ватикан ВООН.

У відповідності с міжнародним правом міжнародні організації і їхні посадові особи мають привілеї й иммунитетами переважно функціонального характеру. Положення про це втримуються в Конвенції про привілеї й иммунитетах ООН 1946 р., Конвенції про привілеї й иммунитетах спеціалізованих установ ООН 1947 р., Віденської конвенції про представництво держав у їхніх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р. і др.

Міжнародні організації, будучи суб'єктами міжнародного права, несуть відповідальність відповідно до норм міжнародного права й можуть висувати претензії про відповідальність іншим суб'єктам у зв'язку зі збитком, заподіяним ними міжнародної організації

Для виконання своїх функцій міжнародна організація має право розпоряджатися фінансовими засобами, які надходять у неї в основному як внески держав-членів. Ці засоби повинні витрачатися тільки на досягнення цілей організації

Перебуваючи на території певної держави, міжнародні організації мають права юридичної особи й діють у цій якості відповідно до законодавства цієї держави. Вони мають право містити цивільно-правові договори, здобувати спонукуване й нерухоме майно, розпоряджатися їм, виступати позивачами й відповідачами всудах.

<< | >>
Источник: SenatM.com. Шпаргалка по международному праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій:

  1. 12. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
  2. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
  3. 100. Правосуб”єктність міжнародних організацій.
  4. 53.Міжнародна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.(43).
  5. Реалізація принципу мирного дозволу міжнародних суперечок за допомогою міжнародних організацій
  6. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
  7. 43.Міжнародна економічна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.
  8. 5. Світова організація торгівлі як міжнародна економічна організація
  9. 88.Організація ООН по промисловому розвитку як міжнародна економічна організація.
  10. ПРАВОСУБ'ЄКТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
  11. Поняття й класифікація міжнародних організацій
  12. Участь міжнародних організацій
  13. 33. Міжнародна правосуб’єктність міжнарод-х орг-цій.
  14. 96. Відповідальність міжнародних організацій.
  15. 13. Міжнародне право про правосуб’єктність індивідів (фізичних осіб).
  16. 11. Міжнародна правосуб’єктність народів і націй.
  17. 5. Міжнародна морська організація (ІМО)