Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
Як уже відзначалося, міжнародні організації ставляться до категорії вторинних або похідних суб"єктів міжнародного права. Їхньою головною відмінністю від первинних суб"єктів є відсутність суверенітету.
Це у свою чергу означає, що права міжнародних організацій як суб"єктів міжнародного права відрізняються від прав держав - первинних суб"єктів міжнародного права й мають договірно-правову основу. Приміром, на відміну від держав міжнародні організації не можуть бути стороною в справі, розглянутій Міжнародним Судом ООН; дипломатичні відносини между міжнародною організацією й державами-членами або іншими суб"єктами міжнародного права мають свої особливості; міжнародна відповідальність організацій відрізняється своєю специфікою в порівнянні з відповідальністю держав. У зв"язку із цим у міжнародному праві говорять про специфічну або функціональну правосуб"єктність міжнародної організації, обумовленою компетенцією даної організації, зафіксованої в її уставі. При здійсненні своєї діяльності міжнародна організація не може виходити за рамки правомочий, певних її установчими актами. Цим і визначається функціональний характер правосуб"єктності міжнародних організацій, на відміну від універсальної правосуб"єктності держав. Так, у ст. 104 Уставу ООН установлено: «Організація Об"єднаних Націй користується на території кожного зі своїх Членів такою правоздатністю, що може виявитися необхідної для виконання її функцій і досягнення її цілей».Маючи міжнародну правосуб"єктність, міжнародна організація має право містити міжнародні договори з іншими суб"єктами міжнародного права. У зв"язку з ростом числа таких договорів в 1986 р. була укладена Віденська конвенція про право договорів між державами й міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями, що паралельно зі статутними документами міжнародних організацій регулює їх договірне правотворчество.
Міжнародні організації мають право брати участь у дипломатичних відносинах з державами й іншими суб"єктами міжнародного права. Держави - члени організації аккредитуют при ній свої постійні представництва.
У свою чергу організації можуть мати свої представництва в державах-членах, а також обмінюватися представниками з іншими міжнародними організаціями. Так, у Києві функціонують представництва ООН, ОБСЄ, ЄС і ін. Держави, що не входять у міжнародну організацію, можуть мати при ній своїх спостерігачів, як наприклад, Швейцарія й Ватикан ВООН.У відповідності с міжнародним правом міжнародні організації і їхні посадові особи мають привілеї й иммунитетами переважно функціонального характеру. Положення про це втримуються в Конвенції про привілеї й иммунитетах ООН 1946 р., Конвенції про привілеї й иммунитетах спеціалізованих установ ООН 1947 р., Віденської конвенції про представництво держав у їхніх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р. і др.
Міжнародні організації, будучи суб'єктами міжнародного права, несуть відповідальність відповідно до норм міжнародного права й можуть висувати претензії про відповідальність іншим суб'єктам у зв'язку зі збитком, заподіяним ними міжнародної організації
Для виконання своїх функцій міжнародна організація має право розпоряджатися фінансовими засобами, які надходять у неї в основному як внески держав-членів. Ці засоби повинні витрачатися тільки на досягнення цілей організації
Перебуваючи на території певної держави, міжнародні організації мають права юридичної особи й діють у цій якості відповідно до законодавства цієї держави. Вони мають право містити цивільно-правові договори, здобувати спонукуване й нерухоме майно, розпоряджатися їм, виступати позивачами й відповідачами всудах.
Еще по теме Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій:
- 12. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
- 100. Правосуб”єктність міжнародних організацій.
- 53.Міжнародна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.(43).
- Реалізація принципу мирного дозволу міжнародних суперечок за допомогою міжнародних організацій
- Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
- 43.Міжнародна економічна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.
- 5. Світова організація торгівлі як міжнародна економічна організація
- 88.Організація ООН по промисловому розвитку як міжнародна економічна організація.
- ПРАВОСУБ'ЄКТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
- Поняття й класифікація міжнародних організацій
- Участь міжнародних організацій
- 33. Міжнародна правосуб’єктність міжнарод-х орг-цій.
- 96. Відповідальність міжнародних організацій.
- 13. Міжнародне право про правосуб’єктність індивідів (фізичних осіб).
- 11. Міжнародна правосуб’єктність народів і націй.
- 5. Міжнародна морська організація (ІМО)