Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
Міжнародні міжурядові організації як суб"єкти міжнародного права грають усе більше активну роль у міжнародних відносинах. У зв"язку із цим виникає питання: чи несуть відповідальність і який образ міжнародні організації? Оскільки міжнародні організації мають неоднаковий обсяг міжнародної правосуб"єктності, що фіксується в їхніх установчих актах, то характер і обсяг відповідальності в них теж різний
Доктрина й практика міжнародного права виходять із того, що міжнародні організації як суб"єкти міжнародного права є суб"єктами міжнародно-правової відповідальності й міжнародних претензій.
Але в силу того що міжнародні організації є відносно молодим суб"єктом міжнародного права, проблема їхньої міжнародно-правової відповідальності перебуває в стадії розробкиВідповідальність міжнародної організації буде випливати з факту порушення її органами й посадовими особами як статутних положень організації, так і загальних норм міжнародного права. У практиці ООН мали місце випадки визнання цією організацією відповідальності за дії, зроблені особами зі складу збройних сил ООН. У цьому зв"язку можна згадати угоди ООН, ув"язнені в 1965-1967 р. з деякими державами по відшкодуванню збитку, заподіяного громадянам цих країн і їхньому майну в процесі проведення операцій збройних сил ООН Вконго.
На міжнародній арені міжнародна організація діє через свої органи й посадових осіб, тому фактично міжнародні правопорушення можуть робити саме вони. У цьому випадку може виникнути подвійна відповідальність організації. По-перше, перед державами-членами за порушення посадовою особою'або органом організації статутних положень і, по-друге, перед міжнародним співтовариством у цілому при порушенні норм загального міжнародного права. У зв"язку з тим що діяльність міжнародних організацій носить функціональний характер і їхній статус як суб"єктів міжнародного права відрізняється від статусу держав, питання про політичну відповідальність міжнародних організацій перебуває в стадії розробки й у практиці жодного разу не виникав. У доктрині ж міжнародного права існує думка, що до міжнародних організацій застосовні всі форми політичної відповідальності, не суперечній специфіці їх міжнародної правосуб"єктності
У цей час у міжнародній практиці проблема відповідальності міжнародних організацій вирішується переважно в площині компенсації матеріального збитку.
Так, у ряді угод по космосі - Договорі про принципи діяльності держав по дослідженню й використанню космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла, 1967 р.; Угоді про рятування космонавтів, поверненні космонавтів і поверненні об"єктів, запущених у космічний простір, 1968 р.; Конвенції про міжнародну відповідальність за збиток, заподіяний космічними об"єктами, 1972 р.- є норми, що встановлюють відповідальність міжнародних організацій і держав, що беруть участь у них, за збиток, що з"явився результатом космічної діяльностіОскільки міжнародні організації часом не можуть самостійно компенсувати заподіяний ними збиток, виникає питання про необхідність солідарної відповідальності як самої організації, так і її держав-членів. Такий вид відповідальності, зокрема, передбачений ст. V Конвенції про міжнародну відповідальність за збиток, заподіяний космічними об'єктами 1972 г.
Специфіка діяльності міжнародної організації може привести до заподіяння матеріального збитку її посадовим особам, майну й приміщенням. У цих випадках міжнародна організація може виступати суб'єктом міжнародних претензій до причинителям збитку. Це знайшло підтвердження в консультативному висновку Міжнародного Суду ООН від 11 квітня 1949 р. «Про відшкодування збитку, понесеного на службі ООН». На підставі факту вбивства ізраїльськими терористами посередника ООН у збройному конфлікті між Ізраїлем і арабськими державами графа Бернадота й полковника Сірий Міжнародний Суд ООН визнав, що Організація Об'єднаних Націй як суб'єкт міжнародного права й носій міжнародних прав і обов'язків може здійснювати свої права шляхом пред'явлення міжнародних претензій
Еще по теме Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій:
- 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
- 96. Відповідальність міжнародних організацій.
- 53.Міжнародна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.(43).
- Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
- Реалізація принципу мирного дозволу міжнародних суперечок за допомогою міжнародних організацій
- 12. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- 43.Міжнародна економічна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.
- 60.Гармонізація законодавства з правовими системами міжнародних організацій.
- 24.Міжнародно-правова відповідальність.(МПВ)
- 4. Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів
- 5. Світова організація торгівлі як міжнародна економічна організація
- 88.Організація ООН по промисловому розвитку як міжнародна економічна організація.
- 15. Визнання суб’єктів міжнародного права як міжнародно-правовий інститут.
- 3. Міжнародно-правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
- Міжнародно-правове співробітництво в галузі кримінального процесу. Форми міжнародно-правового співробітництва.
- Участь міжнародних організацій
- 5. Міжнародна морська організація (ІМО)