Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій

Міжнародні міжурядові організації як суб"єкти міжнародного права грають усе більше активну роль у міжнародних відносинах. У зв"язку із цим виникає питання: чи несуть відповідальність і який образ міжнародні організації? Оскільки міжнародні організації мають неоднаковий обсяг міжнародної правосуб"єктності, що фіксується в їхніх установчих актах, то характер і обсяг відповідальності в них теж різний

Доктрина й практика міжнародного права виходять із того, що міжнародні організації як суб"єкти міжнародного права є суб"єктами міжнародно-правової відповідальності й міжнародних претензій.

Відповідальність міжнародної організації буде випливати з факту порушення її органами й посадовими особами як статутних положень організації, так і загальних норм міжнародного права. У практиці ООН мали місце випадки визнання цією організацією відповідальності за дії, зроблені особами зі складу збройних сил ООН. У цьому зв"язку можна згадати угоди ООН, ув"язнені в 1965-1967 р. з деякими державами по відшкодуванню збитку, заподіяного громадянам цих країн і їхньому майну в процесі проведення операцій збройних сил ООН Вконго.

На міжнародній арені міжнародна організація діє через свої органи й посадових осіб, тому фактично міжнародні правопорушення можуть робити саме вони. У цьому випадку може виникнути подвійна відповідальність організації. По-перше, перед державами-членами за порушення посадовою особою'або органом організації статутних положень і, по-друге, перед міжнародним співтовариством у цілому при порушенні норм загального міжнародного права. У зв"язку з тим що діяльність міжнародних організацій носить функціональний характер і їхній статус як суб"єктів міжнародного права відрізняється від статусу держав, питання про політичну відповідальність міжнародних організацій перебуває в стадії розробки й у практиці жодного разу не виникав. У доктрині ж міжнародного права існує думка, що до міжнародних організацій застосовні всі форми політичної відповідальності, не суперечній специфіці їх міжнародної правосуб"єктності

У цей час у міжнародній практиці проблема відповідальності міжнародних організацій вирішується переважно в площині компенсації матеріального збитку.

Оскільки міжнародні організації часом не можуть самостійно компенсувати заподіяний ними збиток, виникає питання про необхідність солідарної відповідальності як самої організації, так і її держав-членів. Такий вид відповідальності, зокрема, передбачений ст. V Конвенції про міжнародну відповідальність за збиток, заподіяний космічними об'єктами 1972 г.

Специфіка діяльності міжнародної організації може привести до заподіяння матеріального збитку її посадовим особам, майну й приміщенням. У цих випадках міжнародна організація може виступати суб'єктом міжнародних претензій до причинителям збитку. Це знайшло підтвердження в консультативному висновку Міжнародного Суду ООН від 11 квітня 1949 р. «Про відшкодування збитку, понесеного на службі ООН». На підставі факту вбивства ізраїльськими терористами посередника ООН у збройному конфлікті між Ізраїлем і арабськими державами графа Бернадота й полковника Сірий Міжнародний Суд ООН визнав, що Організація Об'єднаних Націй як суб'єкт міжнародного права й носій міжнародних прав і обов'язків може здійснювати свої права шляхом пред'явлення міжнародних претензій