<<
>>

Поняття й класифікація міжнародних організацій

Міжнародна (міжурядова) організація - це постійно діюче об'єднання держав, створене на основі міжнародного договору з метою рішення певних завдань, що має необхідну для цього систему органів і самостійні права й обов'язки.

Права й обов'язки міжнародної організації відмінні від прав і обов'язків держав-членів, саме тому міжурядові організації є самостійними суб'єктами міжнародного права. Їхня міжнародна правосуб'єктність носить вторинний або похідний характер, оскільки міжнародні організації конституюються як суб'єкти міжнародного права на основі угоди первинних суб'єктів - держав

Відмітними ознаками міжнародної організації є: 1) договірна основа, що відповідає основним принципам міжнародного права; 2) наявність певних цілей; 3) система органів, необхідних для досягнення цілей організації; 4) міжнародна правосуб'єктність

Класифікація міжнародних організацій може бути проведена по ряду критеріїв. По колу членів виділяють універсальні (загальні) і регіональні міжнародні організації. Перший вид організацій призначений для участі всіх держав, однак у силу певних обставин у таких організаціях деякі держави не беруть участь. До даного виду ставляться ООН і організації, що входять у її систему - Міжнародна морська організація (ИМО), Міжнародна організація праці (МАРНОТРАТ), Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР), Організація Об'єднаних Націй по промисловому розвитку (ЮНИДО) і др.

Регіональні організації, як правило, відкриті тільки для держав певного регіону, наприклад Рада Європи, Ліга арабських держав, Організація американських держав, Організація африканської єдності, Асоціація держав Південно-Східної Азії. Крім того, існують міжнародні організації обмеженого складу, прийом до яких здійснюється за особливими критеріями. Приміром, членом Організації країн - експортерів нафти (ОПЕК) може бути держава, чию економічну основу становить видобуток і експорт нафти.

Учасником Генерального угода з тарифів і торгівлі/Всесвітньої торговельної організації (ГАТТ/ВТО) может стати держава, що дотримує певні принципи у своїй торговельній політиці: найбільшого сприяння, невикористання кількісних обмежень на імпорт, рішення спірних питань шляхом консультацій і т.д.

По сфері діяльності міжнародні організації можна розділити на політичні (наприклад, Ліга Націй, ООН, ОБСЄ), військово-політичні (наприклад, НАТО, ЗЕС, АНЗЮС), економічні (наприклад, МВФ, МБРР, ЮНИДО), соціального характеру (наприклад, МАРНОТРАТ, ВІЗ), культурно-гуманітарні (наприклад, ЮНЕСКО, ВОИС).

Міжнародні міжурядові організації створюються для об'єднання зусиль держав у досягненні певних цілей, і звичайно такі організації не мають владні повноваження відносно держав-членів, т.е. вони не мають наддержавного характеру. Разом з тим держави - члени міжнародної організації можуть додати наднаціональний, наддержавний характер діяльності такої організації в певних областях. Європейський союз (ЄС) має найбільше число сфер діяльності, де рішення цієї організації носять наднаціональний характер. Хоча говорити про ЄС як про наднаціональну структуру в загальному передчасно, тому що в цьому випадку мова йшла б уже про федеративну державу, а не про міжнародну організацію

<< | >>
Источник: SenatM.com. Шпаргалка по международному праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме Поняття й класифікація міжнародних організацій:

  1. 17. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
  2. Поняття й класифікація міжнародних конференцій
  3. 99. Поняття та види міжнародних організацій.
  4. 7. Поняття і класифікація основних принципів міжнародного права.
  5. 9. Поняття суб’єктів міжнародного права, їх класифікація.
  6. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
  7. 5. Світова організація торгівлі як міжнародна економічна організація
  8. 88.Організація ООН по промисловому розвитку як міжнародна економічна організація.
  9. 53.Міжнародна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.(43).
  10. 12. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
  11. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
  12. Реалізація принципу мирного дозволу міжнародних суперечок за допомогою міжнародних організацій
  13. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
  14. 19.Країни– виробники сировини в системі міжнародних організацій (на прикладі ОПЕК).Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК)
  15. 43.Міжнародна економічна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.
  16. Участь міжнародних організацій
  17. 96. Відповідальність міжнародних організацій.
  18. 5. Міжнародна морська організація (ІМО)