<<
>>

91. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол).

Перші спроби міжнародної організації кримінальної поліції мали місце після І світової війни. У 1923 р. було створено Міжнародну комісію кримінальної поліції для координації боротьби різних країн із загально кримінальними злочинами з центром у Відні.

У 1938 р. вона практично припинила своє існування через окупацію Австрії фашистською Німеччиною. Робота Комісії була відновлена у 1946 р. У сучасному вигляді Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) була створена у 1956 р. Нині її членами є більше 150 держав. Штаб-квартира знаходиться в Ліоні (Франція). Вона ж є регіональним центром для Європи та Середземномор'я, Північної Америки і Близького Сходу. Інші центри Інтерполу розквартировані в Найробі (для Східної Африки), Абіджані (для Західної Африки), Буенос-Айросі (для Південної Америки), в Токіо (для Азії) і Пуерто-Ріко (для країн Карибського басейну і Центральної Америки). З 1982 г. Інтерпол одержав статус Міжнародної міжурядової організації системи ООН. Основними статутними завданнями Інтерполу є: забезпечення взаємного співробітництва всіх органів (установ) кримінальної поліції в рамках існуючого законодавства країн і у дусі Загальної декларації прав людини; створення і забезпечення діяльності установ, які сприяють попередженню і боротьбі із загальнокримінальною злочинністю. Найвищим пленарним органом Інтерполу є Генеральна Асамблея, а в період між її сесіями вищим адміністративним органом з вужчими повноваженнями і складом - Виконавський комітет на чолі з президентом. Постійно діючим робочим органом є Генеральний секретаріат, на чолі з Генеральним секретарем. Особливе положення в системі органів Інтерполу посідають Національні центральні бюро (НЦБ), що діють одночасно в двох системах - системі кримінальної поліції відповідної держави і організації Інтерполу з відповідним подвійним підпорядкуванням. Замикають систему органів управління радники, які виконують виключно консультативні функції.
Оновними напрями діяльності Інтерполу є: кримінальна реєстрація; міжнародний розшук злочинців, підозрюваних в скоєнні міжнародних злочинів, осіб, зниклих безвісти, викрадених цінностей і інших об'єктів злочинних посягань; міжнародний розшук осіб, що пропали безвісти; міжнародний розшук викрадених цінностей (автомобілі і інші транспортні засоби, твори мистецтва (картини, скульптури, антикваріат, інші музейні експонати), археологічні цінності, зброя і т.п.). Діяльність Інтерполу обмежується лише реєстрацією злочинців і міжнародним розшуком. Співробітники Інтерполу не виконують жодних поліцейських функцій. Вони поділяються на дві категорії: офіцерський корпус (від лейтенанта до майора), що виконує оперативно-аналітичні функції при обробці інформації про злочини, і виконує клопотання про надання інформації із картотек, і обслуговуючий персонал - секретарі, друкарки, телефоністи, оператори картотек, фотографи; перекладачі, бібліотечні працівники та ін. Україна вступила до Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу) у 1992 р. Національне центральне бюро Інтерполу в Україні (Укрбюро Інтерполу) діє на підставі Положення про Національне центральне бюро Інтерполу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. Функції Укрбюро Інтерполу покладаються на Міністерство внутрішніх справ України, в структурі якого утворено робочий апарат Бюро.
<< | >>
Источник: SenatM.com. Шпаргалка по международному праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме 91. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол).:

  1. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
  2. 5. Світова організація торгівлі як міжнародна економічна організація
  3. 88.Організація ООН по промисловому розвитку як міжнародна економічна організація.
  4. 53.Міжнародна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.(43).
  5. 12. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
  6. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
  7. Реалізація принципу мирного дозволу міжнародних суперечок за допомогою міжнародних організацій
  8. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
  9. 19.Країни– виробники сировини в системі міжнародних організацій (на прикладі ОПЕК).Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК)
  10. 43.Міжнародна економічна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.
  11. Участь міжнародних організацій
  12. 96. Відповідальність міжнародних організацій.
  13. 5. Міжнародна морська організація (ІМО)
  14. ІНТЕРПОЛ
  15. Історія створення міжнародних організацій
  16. 17. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
  17. Поняття й класифікація міжнародних організацій
  18. 29. Участь України в міжнародних економічних організаціях