60.Гармонізація законодавства з правовими системами міжнародних організацій.
Міжнародне економічне право регулює суспільні відносини між різними суб'єктами. Під суб'єктом права розуміють особи (фізичні і юридичні), які відповідно до закону наділені здатністю мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки, що дає їм можливість брати участь у відповідних правовідносинах.
До суб'єктів міжнародного економічного права належать держави та міжнародні економічні організаціїГоловним суб'єктом міжнародного економічного права є держава. За існуючими як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі визначеннями, держава — це політична форма організації суспільства, яка виражає обумовлену економічним ладом політичну владу пануючого класу або всього народу. У Декларації про державний суверенітет України зазначено: народ України є єдиним джерелом державної влади. Повновладдя народу забезпечується на основі Конституції як безпосередньо, так і через народних депутатів, обраних до Верховної і місцевих Рад України.
Держави можуть бути різними за своїми соціально-економічними системами, політичним режимом, формою правління та формою державного устрою. Але незалежно від цього кожна з них на основі свого суверенітету має право бути суб'єктом міжнародно-правових відносин і, зокрема, міжнародних економічних відносин. У розділі десятому "Міжнародні відносини" Декларації про державний суверенітет України зазначено, що вона як суб'єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності міжнародних організацій в обсязі, необхідному для забезпечення національних інтересів у політичній, економічній, екологічній, інформаційній, технічній, культурній і спортивній сферах. Україна виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, бере участь у загальноєвропейському процесі та в європейських структурах.
Нині держави світу або їхні групи функціонують в умовах інтернаціоналізації господарського життя, міжнародного поділу праці, різних можливостей у забезпеченні виробництва сировинними, енергетичними, трудовими та іншими необхідними ресурсами, монополії ряду держав на випуск окремих видів продукції та дії інших факторів, які обумовлюють необхідність міжнародного економічного співробітництва. Вихід сьогодні будь-якої держави на шлях науково-технічного прогресу, інтенсифікації національної економіки практично неможливий без активної діяльності у сфері міжнародних економічних відносин, створення найсприятливіших умов для інтегрованості національної економіки у світову, наближення її до ринкових структур розвинутих країн. Ці чинники значною мірою сприяють зростанню економічної могутності держав, піднесенню народного добробуту та вирішенню інших соціальне важливих для кожної країни завданьВраховуючи ту роль, яку відіграють міжнародні організації в різних сферах міжнародного співробітництва, багато держав світу стають їх членами. Це стосується й України, яка є сьогодні самостійним і суверенним суб'єктом міжнародних відносин. Уже в 1994 р. вона була членом близько 40 міжнародних організацій, причому до 20 із них вступила протягом 1993—1994рр. Участь України у міжнародних організаціях вимагає від неї, звичайно, відповідної участі у формуванні їх коштів. Так, за один рік членства в 00Н наша країна сплачує близько 19 млн дол. США. Але водночас членство в міжнародних організаціях забезпечує як пряму, так і побічну вигоду. Так, лише участь України в миротворчій акції 00Н у колишній Югославії обумовила повернення в державу протягом двох років близько 10 млн дол. (сплата заробітної плати, компенсація за використання техніки, а також перевезення). Або такий приклад. Завдяки участі України в такій організації, як Всесвітній поштовий конгрес, Міністерство зв'язку України одержить від цієї організації більш як 2 млн дол. на розвиток поштової і телефонної мереж України, тобто це — фактично повернення тих коштів, які ми платимо в бюджет міжнародних організацій.
Участь України в діяльності міжнародних організацій значно розширює її можливості у міжнародному, зокрема економічному, співробітництві. Єдиним суб'єктом цих відносин виступає держава. Саме вона як суб' єкт міжнародних відносин і відповідно міжнародного економічного права наділена всім обсягом правоздатності. Вона несе відповідальність за виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів і угод. Винятком з цього правила є відносини, в яких юридичною особою постає не держава, а якийсь інший орган, що виступає від свого імені. У таких випадках він і несе самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Характер і зміст міжнародних економічних відносин, в яких бере участь держава, можуть бути найрізноманітншіими. Це можуть бути відносини суто організаційного характеру, коли укладаються угоди про організацію міжнародного економічного співробітництва, або відносини майнового характеру, коли укладаються конкретні зовнішньоекономічні договори (угоди) між державою (її органом) про передачу майна, виконання робіт, надання послуг тощо.Держава може вступати у міжнародні відносини економічного змісту і не з суб'єктами міжнародного права чи міжнародного економічного права. В цьому разі відносини регулюватимуться не нормами міжнародного права або міжнародного економічного права, а нормами відповідних національних правових систем, а також нормами міжнародного приватного права. Такого роду відносини не слід розглядати як відносини міжнародно-правові, міждержавні. У зв'язку з розпадом колишнього СРСР кількість держав як суб'єктів міжнародного економічного права збільшилась. Однією із таких держав стала Україна, яка сьогодні започатковує і розвиває зовнішні економічні відносини. Виходячи з положень Конституції України, Декларації про державний суверенітет, законів "Про економічну самостійність України", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та деяких інших, Україна як держава є самостійним суб'єктом у здійсненні та регулюванні зовнішньоекономічних відносин. Вона укладає необхідні міжнародно-правові договори та угоди, бере участь у діяльності міжнародних економічних організацій. Використовуючи свої права у міжнародних економічних відносинах, вона намагається належним чином виконувати взяті на себе відповідно до договорів та угод зобов'язання.
Еще по теме 60.Гармонізація законодавства з правовими системами міжнародних організацій.:
- 42.Гармонізація національного галузевого законодавства з міжнародним правом.(44).
- Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
- 4. Гармонізація законодавства
- 3. Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу
- 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
- 88.Організація ООН по промисловому розвитку як міжнародна економічна організація.
- 5. Світова організація торгівлі як міжнародна економічна організація
- 53.Міжнародна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.(43).
- 12. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
- Реалізація принципу мирного дозволу міжнародних суперечок за допомогою міжнародних організацій
- 43.Міжнародна економічна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.
- 19.Країни– виробники сировини в системі міжнародних організацій (на прикладі ОПЕК).Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК)
- § 7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
- § 9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
- Участь міжнародних організацій