Обставини у сфері нормативно-правового регулювання

Частина законів України має декларативний характер, не розроблено механізм їх реалізації через відсутність матеріального і кадрового забезпечення.

Окремі закони і відомчі правові акти не узгоджені між собою і з іншими нормативними актами.

Недостатньо ефективним виявився Закон України "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 р.

З одного боку, усе це надає можливість "кримінальним талантам" лавірувати між часто-густо протилежними рішеннями, постановами й положеннями державних інстанцій, використовуючи також пробіли в законодавстві.

З іншого боку, корумпована частина чиновництва у корисливих цілях, за хабарі створює режим найбільшого сприяння злочинності при вирішенні питань квотування, ліцензування, сплати мита, зменшення державного замовлення тощо.

Стикаючись з чиновницькими вимогами, не маючи змоги або не бажаючи вирішувати питання в межах дії законодавства, частина комерсантів діє в обхід закону.

У країні існує традиція невіри у захист закону, необов'язковості його дотримання й можливості порушення.

Низький рівень правової й економічної культури населення, відсутність досвіду критичного ставлення до реклами, зовнішньої атрибутики, штучно підігріте уявлення про "надзвичайні" можливості капіталізму сприяли поширенню у країні фінансових афер. Обіцяючи високі дивіденди і швидке збагачення, іноді не маючи ліцензії на діяльність, різні довірчі, страхові товариства і позабанківські установи, АТ і ТОВ з мізерним статутним капіталом, заманювали вкладників, розповсюджували акції, векселі й інші "цінні" папери, які не мали жодного забезпечення.

Умовами поширення економічної злочинності були недоліки в діяльності місцевих органів влади і недостатній рівень боротьби з ними правоохоронних органів.

Серед недоліків діяльності правоохоронних органів основними були такі:

слабка теоретична підготовка і недостатній досвід співробітників;

слабка взаємодія окремих ланок системи правоохоронних органів і комісій місцевих органів влади, органів Антимонопольного комітету, що організовують процеси приватизації об'єктів;

несвоєчасне виявлення нових проявів економічної злочинності й запізніле реагування на них.

До основних недоліків діяльності органів місцевої влади можна зарахувати такі:

при реєстрації статутів комерційних структур в окремих випадках не визначаються джерела їх забезпечення сиро-виною, матеріалами, устаткуванням, приміщеннями, що призводить до збільшення випадків розкрадань, підкупів службових осіб;

не забезпечується дотримання вимоги Закону України "Про підприємництво", що забороняє обирати й призначати на керівні та матеріально відповідальні посади осіб, які раніше були засуджені;

затвердження на керівних посадах осіб, що скомпрометували себе на попередніх посадах;

слабкий контроль за використанням виділених банківських позик, що уможливлює їх привласнення або вико-ристання не за призначенням;

порушення вимог ст. 2 Закону України "Про підприємництво", ст. 5,6 Закону України "Про боротьбу з корупцією", що забороняють займатися підприємницькою діяльністю особам, які працюють в органах влади і управління й мають здійснювати контроль за діяльністю комерційних структур;

слабкий контроль за припиненням діяльності комерційних структур, які всупереч вимогам законів здійснюють діяльність, не зазначену у статуті (займаються посередницькою діяльністю замість виробничої);

недостатній рівень контролю за суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють бухгалтерський облік з порушеннями або зовсім не здійснюють.

Виникнення і поширення нових злочинів в економіці потребує залучення до їх виявлення й документування великої кількості фахівців з різних галузей.

приємницької діяльності, які фінансуються з державного бюджету.