2. Система нормативно-правових актів, що регулюють агентські відносини у сфері господарювання
Система нормативно-правових актів, що регулюють комерційне посередництво (агентську діяльність у сфері господарювання), включає:
• Господарський кодекс України, в якому глава 31 присвячена комерційному посередництву (ст.
295 - закріплює поняття та низку ознак агентської діяльності; ст. 296 - визначає підстави виникнення агентських відносин: ст. 297 - встановлює вимоги щодо предмета агентського договору; ст. 298 - покладає на агента обов'язок повідомити суб'єкта, котрого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду, а також наслідки невиконання такого обов'язку; ст. 299 містить положення про два види агентських відносин - немонопольні та монопольні; ст. 300 -закріплює принцип особистого виконання агентом дій, щодо яких він має повноваження від принципала; ст. 301 - визначає порядок взаєморозрахунків в агентських відносинах; ст. 302 - фіксує обов'язок агента зберігати конфіденційну інформацію, ст. 303 - містить положення щодо основних засад відповідальності за невиконання (неналежне виконання) умов агентського договору; ст. 304 -визначає, в яких випадках може мати місце припинення агентського договору; ст. 305 - основні нормативно-правові акти, що регулюють агентські відносини: Господарський кодекс України; спеціальні нормативно-правові акти, прийняті відповідно до ГК, що визначають особливість комерційного посередництва в окремих галузях господарювання; положення Цивільного кодексу України щодо договору доручення, які застосовуються щодо агентських відносин, не врегульованих ГК та спеціальними нормативно-правовими актами;• Цивільний кодекс України: положення щодо договору доручення (глава 68), які застосовуються на субсидіарних засадах;
426
• спеціальні нормативно-правові акти, що визначають особливість комерційного посередництва в окремих галузях господарювання: у сфері страхування:
Закон України від 16.03.1996 р.
«Про страхування» (діє в ре дакції Закону від 04.10.2001 p.);Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1996 р. № 1523 «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками»;
у сфері банківської діяльності:
Закон України від 07.12.2000 р. «Про банки і банківську дія льність»;
Постанова Правління Національного банку України від 03.11. 2000 р. № 435 «Про затвердження Положення про порядок надання індивідуальних ліцензій на використання іноземної валю ти на території України як засобу платежу членами ІАТА та аген тами підприємств - членів ІАТА»;
Постанова Правління Національного банку України від 12.12.2002 р. № 502 «Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національ ного банку України»;
у сфері транспорту:
Повітряний кодекс України від 04.05.1993 p.;
Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 р. (ст. 42, пункти 17,19);
Закон України від 20.02.2003 р. «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації»;
Наказ Міністерства транспорту України від 17.05.1994 р. № 247 «Умови і правила здійснення агентування і фрахтування морського торговельного флоту та контроль за їх дотриманням»;
Порядок здійснення митного контролю за переміщенням через митний кордон України товарів та інших видів предметів з використанням морського, річкового та поромного видів транс порту: Затверджено наказом Державної митної служби України від 23.01.2001р. №26;
Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затвер джені наказом Міністерства транспорту України від 25.07.2003 р. № 568;
у сфері приватизації:
Закон України від 04.03.1992 р. «Про приватизацію державного майна» (діє в редакції Закону від 19.02.1997 p.): визначає серед учасників приватизації таких осіб, як посередники (статті 6, 9);
427
J
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р.
№ 1320 «Про забезпечення продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках» (регулює договірні відносини між агентом - фінансовою установою та Фондом Державного майна України в процесі продажу акцій відритих акціонерних товариств, що належать державі);Наказ Фонду державного майна України від 31.07.2001 р. № 1378 «Про затвердження Положення про порядок здійснення конкурсного відбору агентів з розміщення депозитарних розписок на державні акції на міжнародних фінансових ринках»;
у сфері спільного інвестування:
Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди);
Рішення Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 09.01.2003 р. № 3 «Про затвердження Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування» (визначає особливості здійснення комерційного посередництва агентом з розміщення та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування та вимог щодо нього: наявність статусу торговця цінними паперами, ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, договірних відносин з компанією з управління активами ІСІ про надання послуг з розміщення та викупу цінних паперів ІСІ);
у сфері лотерейної діяльності:
Наказ Держкомспорту України від 28.10.1998 р. № 2120 «Про затвердження правил розповсюдження державних лотерей»;
у сфері виставково-ярмаркової діяльності:
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.07.2003 р. № 459-р «Про схвалення Концепції розвитку виставково-ярмаркової діяльності»;
У сфері туризму:
Спільний наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму від 17.01.2001 р. № 7/62 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності».
Орієнтація України на світові стандарти правового регулювання та її прагнення адаптувати національне законодавство до законодавства ЄС зумовлює доцільність наведення тут і відповідних міжна-
428
родно-правових актів, що регулюють міжнародне торгове представництво (міжнародні агентські відносини).
Система правового регулювання цих відносин містить міжнародні універсальні конвенції, акти ЄС та Міжнародної торгової палати (МТП), зокрема такі, як:Женевська конвенція про представництво в міжнародній купівлі-продажу товарів, підписана 17 лютого 1983 р. у Женеві як додаток до Віденської конвенції про договори міжнародної купів лі-продажу товарів: застосовується у разі, якщо принципал та тре тя особа належать до різних держав, а агент уповноважений прин ципалом на укладення договорів купівлі-продажу товарів;
Гаазька конвенція про право від 14 березня 1978 p.: закріп лює - як загальне правило - принцип: пріоритет погодженого сто ронами права, що застосовується в міжнародних агентських відно синах, а у разі відсутності такого погодження - правила визначен ня національного застосовуваного права: 1) агентський договір (договір комерційного посередництва) підкоряється закону держа ви агента (тобто законодавству тієї держави, на території якого розташоване комерційне підприємство агента); б) у разі відсутнос ті у агента комерційного підприємства - застосовується закон по стійного місцезнаходження агента; в) якщо агент та принципал мають кілька підприємств, розташованих на території різних дер жав, то щодо відносин з комерційного посередництва на підставі агентського договору застосовується право тієї держави, на тери торії якої розташоване підприємство, з якими агентські відносини мають найбільш тісний зв'язок; г) додаткова прив'язка: відносини з агентського договору регулюються правом країни, в якій агент здійснює основну діяльність, за умови, що в цій державі принци пал має постійне місце проживання або своє підприємство;
Директива Ради ЄС від 18 грудня 1986 р. № 86/653, яка поши рюється переважно на незалежних агентів і відповідно - закріплює поняття: а) незалежного комерційного агента як незалежного посере дника, наділеного повноваженнями щодо обговорення умов купівлі та продажу товарів від імені іншої особи (принципала) чи обговорює та укладає такі угоди від імені та в інтересах принципала, б) агентського договору як договору, спрямованого на здійснення агентом як юридичних, так і фактичних дій, кінцевою метою яких є встановлення договірних відносин між принципалом і третьою осо бою, а також (в) передбачає, що агент, як правило, діє від імені принципала, хоча і припускається можливість вчинення агентом дій від власного імені - незалежно від вказівки на існування принципа ла, проте за умови, що він діє в інтересах принципала;
429
• Акти МПТ: Типовий комерційний агентський контракт (публікація МТП, листопад 1991 p.), Вказівки МТП щодо складання комерційних агентських контрактів (публікація МТП 1983 p.), Коментар до Типового комерційного агентського контракту Міжнародної торгової палати (публікація № 512)
• таш.