Три основних види з'єднання кулі і гільзи в патронах:

1. Суцільний обтиск. Циліндрична поверхня кулі гладка і гільза рівномірно обжимає кулю (мал. 48, 1), слідів кріплення в патроні на кулі немає. Обтиск гільзою кулі рівномірний, але водночас не цілком міцний.

Суцільний обтиск застосовується при виробництві багатьох сучасних патронів, наприклад, до пістолета системи Макарова («ПМ»), до пістолета «Парабелум» («Р. 08»).

2. Кернування. Для більш міцного кріплення кулі в гільзі, нерідко, одночасно із суцільним обтиском, проводиться кернування (мал. 48,2). На кулі від кернування

І 1

Мал. 48. Різновиди з'єднання кулі і гільзи в патроні: ,

1 - суцільний обтиск, 2 - кернування, 3 - ланцюговий обтиск, 4 - сегментний ланцюговий обтиск. \і а - куля, б - гільза, в - слід кернування, г - жолобок на кулі, д - сегментне втиснення на дульці гільзи] 1

180

утворюються два або три поглиблення. Кернуванням досягається значне зміцнення патронів, але збільшується можливість нерівномірного з'єднання кулі і гільзи, тому що тиск при кернуванні з різних боків нерідко різний і по-різному вдавлює поверхню гільзи в кулю.

Кернування застосовується при виробництві багатьох патронів, наприклад, до пістолета зразка 1933 р. («ТТ»), до револьвера зразка 1895 р. («Наган»), до японських пістолетів «Намбу» калібру 8 мм, до пістолетів «Маузер» калібру 7,63 мм.

3. Ланцюговий обтиск. На кулях формується жолобок, що проходить по окружності кулі в її головній частині, що знаходиться для різних патронів на різній відстані від денця кулі. При виробництві патрона дульце гільзи обжимається в цей жолобок і забезпечує кріплення кулі в патроні (мал.

Такий спосіб кріплення кулі в гільзі також дуже поширений. Він типовий для пістолетних патронів калібру 6,35 мм, 7,65 мм, американських пістолетних і гвинтівкових патронів.

Різновидом ланцюгового обтиску є сегментний обтиск, коли дульце гільзи обжимається в жолобок на кулі сегментами (наприклад, у патронах до гвинтівки «Мосіна» зразка 1891 р. (див. мал. 48,4).

Призначення кулі - ураження живих цілей, відкритих або тих, що знаходяться за не дуже тривким закриттям. Куля складається з головної, що веде, і донної частин (у деяких кулях є хвостова частина (мал. 49)).

Головка (оживальна) частина кулі забезпечує центрування кулі при входженні в нарізи каналу ствола і поліпшує її балістичні властивості під час польоту.

Головна (циліндрична) частина кулі в момент пострілу врізається в нарізи каналу ствола, внаслідок чого кулі додається обертальний рух.

Донна частина кулі сприймає тиск лорохових газів у момент пострілу.

Хвостова, має вигляд усіченого конуса.

У залежності від призначення розрізняються кулі звичайні і спеціального призначення.

Звичайні кулі служать для ураження живих цілей. Деякі моделі автоматичних пістолетів (наприклад, пістолет ТТ) мають штатні патрони з кулею спеціального призначення. Кулі спеціального призначення служать для пристрілювання зброї (трасуючі), подолання броні (бронебійні), подолання броні і запалення об'єкта поражання (бронебійно-запальні) і т. д.

Для того, щоб можна було відрізнити кулі спеціального призначення, на їхню головну частину наноситься пізнавальне фарбування (наприклад, бронебійна - чорна, трасуюча - зелена, бронебійно-запальна - чорна і червона тощо фарби).

Мал. 49. Устрій

оболонкової кулі:

1-головка, 2-головна

частина, 3 - донна частина,

а-оболонка, 6 -сердечник,

в - вершина

181

По вазі кулі розділяються на легкі та важкі.

У залежності ви форми головної (оживальної) частини кулі бувають: гострі; напівсферичні; закруглені; плоскі.

По конструкції кулі розрізняють: безоболонкові; оболонкові; напівобо-лонкові.

По вражаючій дії кулі діляться на:

а) неекспансивні - (по пристрою - оболонкові з твердим, звичайно свинцевим сердечником, оголеним із боку підстави;

б) експансивні - використовуються в мисливських цілях і діляться на такі групи:

- кулі з головною частиною, що деформується, яка при влученні збільшується в діаметрі в 1,5-2,5 раз, але майже не руйнується;

- кулі, що руйнуються, у яких цілком руйнується головна частина, створюючи велику кількість осколків, а більш міцна задня частина глибоко проникає в тіло.

Звичайні кулі, призначені для ураження живих цілей.

а) циліндричні- внутрішній діаметр яких відповідає калібру зброї (приклад у патронах до пістолетів, револьверах та ін.);

- різновидом циліндричних гільз є конічні;

б) пляшкові - у котрих тільки передня частина, названа дульцем, має діаметр, що відповідає калібру зброї - для закріплення в ній кулі, а корпус гільзи має збільшений діаметр. Між дульцем і розширеною частиною корпуса гільзи утвориться конічна перехідна частина, котра називається схилом гільзи;

4 З

Мал. 50. Устрій гільзи:

/ - гільза циліндрична з закраїною; II - гільза пляшкова без виступаючої закраїни; III - гільза циліндрична без виступаючої закраїни: 1 - корпус гільзи; 2 - «капелюшок»; 3 - дульц/вг,.; 4 - схил; 5 - передній зріз (зріз дульця); б - кільцева проточка; 7 - канелюра; 8 - закраїна.

182