Приводи, підстави і порядок порушення кримінальної справи про злочин проти здоров'я особи

Найпоширенішими приводами для порушення кримінальної справи про заподіяння шкоди здоров'ю особи є заяви потерпілих, їхніх родичів і знайомих, а також повідомлення свідків-очевидців, медичних установ, що надають допомогу тим, хто її потребує.

Підставою до порушення кримінальної справи про злочин проти здоров'я особи є достатні дані, які вказують на наявність відповідних ознак. Така процесуальна достатність має бути належною мірою обґрунтованою і переконливою та задовольняти вимоги чинного законодавства. Межі процесуальної достатності для пору-

947

шення кримінальної справи про злочин проти здоров'я особи вважаються дотриманими за наявності фактичних даних, які є доказом наявності конкретних винних діянь (дії або бездіяльності).

При цьому процесуальна достатність повинна відповідати двом основним формам. Перша форма має суто кримінально-правовий зміст. Діяння винних не повинні бути малозначними, тобто такими, що не становлять суспільної небезпеки - не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди фізичній особі, суспільству, державі. Друга форма процесуальної достатності порушення кримінальної справи про злочин проти здоров'я особи має виключно доказову сутність. Установлені дані про наявність винного діяння (дії або бездіяльності) не обов'язково мають повно і всебічно відображати відповідну інформацію чи викривати певну особу в його скоєнні, як обставини, що згодом будуть підлягати доказуванню в кримінальній справі.

Суб'єкт криміналістичної діяльності, який порушує кримінальну справу про злочин проти здоров'я особи, має бути переконаним у тому, що в матеріалах дослідчої перевірки є наявність ознак цього злочину. Якщо ж такі ознаки відсутні або їхня достовірність викликає вагання, невпевненість у наявних доказах, порушення кримінальної справи неможливе. Думка слідчого як здогад, що ґрунтується на ймовірності, можливості події злочину проти здоров'я особи, не може слугувати підставою для порушення кримінальної справи.

Типовими мотивами вчинення злочинів проти здоров'я особи є хуліганські спонукання, помста, користь, ворожнеча, опір, ревнощі, конкуренція, заздрість.

Наприклад, М. з метою отримання незаконної грошової винагороди від майбутнього виробника медичних препаратів Л. проводив клінічні випробування лікарських засобів без письмової згоди пацієнта Р., і ці дії спричинили тяжкі наслідки для потерпілого Р. Однак зміст потреб злочинця, який вчиняє злочинні діяння проти здоров'я особи, за формою матеріалізації може реалізуватися в поняттях, переживаннях, інтересах, моральних ідеалах, почуттях, думках, уявленнях тощо. Проте злочинні дії співучасників або кож-

ного з них зокрема при вчиненні будь-якого із злочинів, що входить до загальної групи - злочини проти здоров'я особи, у переважній більшості випадків є системою мотивів, яка має сукупність конкретних форм злочинних дій.

Наприклад, К., якому стала відома лікарська таємниця у зв'язку з виконанням професійних обов'язків, умисно розголосив її з таких причин: по-перше, щоб помститися лікареві-конкурентові П., оскільки ворожнеча між ними була тривалою в часі; по-друге, заздрість, також як мотиви, спонукали заінтересовану в цьому особу К. до злочинних дій.

Злочинні дії проти здоров'я особи як конкретний мотив з позицій злочинця характеризуються досить специфічно. Вони можуть бути: доказом "позитивних" якостей своєї правоти, відповіддю-по-каранням на заподіяне зло, відплатою за вчинену кривду, засобом прибутку (матеріальної винагороди) та морального задоволення. Здійснення мотивів учинення злочинів проти здоров'я особи можливе також через такий спосіб дії, як замовлення.

Порядок (мавикзія) порушення кримінальних справ про злочини проти здоров'я особи обумовлена слідчими ситуаціями, що виникають після одержання інформації про ознаки цих злочинів.

Якщо на тілі особи є явні ознаки заподіяння шкоди її здоров'ю, а також за наявності інших необхідних доказів та законних на те підстав, може бути порушена кримінальна справа за ознаками відповідної гіпотези статті Кримінального кодексу України. Наприклад, слідчий порушив кримінальну справу за фактом умисного заподіяння Ю. тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні К. і М. заходів, необхідних для його затримання як злочинця, тобто за |ст. 124 КК України.

Якщо ж ознаки заподіяння шкоди здоров'ю особи не є очевид-_ ними, у такому разі виникає необхідність у проведенні судово-ме-|. дичної чи іншої експертизи. Але оскільки експертиза являє собою слідчу дію, тобто може проводитися тільки після порушення кримінальної справи про злочин, то на практиці попередньо прово-

299

диться медичний огляд особи, у тому числі в бюро судово-медичної експертизи. І якщо підозри щодо заподіяння шкоди здоров'ю особи (наприклад, тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень) підтверджуються, порушується кримінальна справа і призначається відповідна експертиза.

Судово-медична експертиза в основному проводиться на підставі наявних матеріалів медичного характеру і фактично якоюсь мірою дублює попереднє судово-медичне дослідження, яке може мати форму процесуального судово-медичного освідування в разі, коли кримінальна справа вже порушена.

Оцінюючи подальші ситуації, слідчий повинен зібрати будь-які відомості про те, що злочинним діянням заподіяна шкода здоров'ю особи. Для цього суб'єкт криміналістичної діяльності здійснює дослідчу перевірку, сутність якої полягає в організаційно-оперативній діяльності. Така попередня перевірка проводиться в основному органами дізнання. При заподіянні особі тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень слідчий надсилає запити до: 1) медичних установ, куди зверталася потерпіла особа для надання їй допомоги; 2) органів міліції (ймовірно підозрювана особа затримана); 3) ізоляторів тимчасового тримання; 4) організації щодо набору робочої сили, у тому числі й за кордон; 5) військових комісаріатів; 6) родичів і близьких знайомих потерпілого. Далі суб'єкт криміналістичної діяльності оцінює зібрані відомості як докази і вирішує, чи одержаних даних достатньо для твердження, що є всі законні підстави порушити кримінальну справу про злочин проти здоров'я особи та розпочати досудове слідство. У тому разі, якщо зібрані дослідчою перевіркою відомості недостатні для формування висновку про вчинене злочинне діяння, слідчий продовжує таку перевірку для остаточного вирішення питання по суті, але часові межі такої перевірки не повинні перевищувати десять днів.

Організаційно-тактичні можливості дослідчої перевірки суб'єкта криміналістичної діяльності обмежені. Трапляється, що доцільно порушити кримінальну справу "про злочин проти здоров'я конкретної особи", а в ході її розслідування всіма можливими слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами встановити наявність складу злочину в діяннях певних осіб. Але відповідна кримінальна справа має бути порушена з урахуванням передбачених кримінально-процесуальним законом вимог та гарантій законності.

300

здоров'я особи можуть бути порушені щодо конкретної особи, якщо в її діях вбачаються ознаки злочину - незаконна лікувальна діяльність, порушення прав пацієнта, незаконне проведення дослідів над людьми, насильне донорство та ін.

Буває, що кримінальна справа про злочин проти здоров'я особи формується в процесі досудового слідства іншої кримінальної справи, наприклад, зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 203 КК України). А втім, на час виділення кримінальної справи про злочин проти здоров'я особи в самостійне провадження в ній слідчий вже проводив певні слідчі дії. За такої ситуації на основі виділених матеріалів суб'єкт криміналістичної діяльності повинен винести постанову про порушення кримінальної справи щодо певної особи або за фактом вчинення відповідного злочину.

Чинні процесуальні засоби дослідчої перевірки заяв і повідомлень про злочини проти здоров'я особи включають одну з таких важливих слідчих дій, як огляд місця події. Вони також можуть бути засобами отримання різнорідних відомостей про подію злочину та інші обставини, що підлягають доказуванню в кримінальній справі. Необхідно зазначити, що чинне кримінально-процесуаль-че законодавство (статті 190, 191 КПК України) передбачає можливість (у порядку винятку) проведення огляду місця події до порушення кримінальної справи.

Для кожної з груп злочинів проти здоров'я особи характерні свої особливості огляду. Як правило, предметом такого огляду є місцевість, приміщення, де потерпілій особі були заподіяні тілесні ушкодження, приміщення медичних закладів, різні предмети - вогнепальна і холодна зброя, медична аппаратура, одяг, взуття, документи, у тому числі медичного характеру. Методика розслідування окремих злочинів і груп злочинів проти здоров'я особи відзначається тим, що слідчому огляду з об'єктивних причин передує обшук і виїмка. Так, лікареві міської лікарні Р. у зв'язку з виконанням професійних обов'язків стало відомо про психічну хворобу В., який перебував на державній службі. Р. умисно розголосив інформацію про психічну хворобу В. як лікарську таємницю. Розповсюдження вказаної інформації спричинило тяжкі наслідки. Частину медичних документів, які засвідчували, що Р. надавав медичну допомогу В., було знищено. За таких обставин слідчий провів обшук і вилучив необхідні документи, а згодом оглянув їх і визнав

речовими доказами.

Невчасне проведення огляду місця події (місцевості, приміщення), а також документів може призвести до того, що в кримінальній справі про злочини проти здоров'я особи будуть втрачені важливі докази. Кримінально-процесуальне законодавство перед-

301

бачає, що метою огляду місця події є виявлення слідів злочину та інших речових джерел доказової інформації, з'ясування обстановки події злочину й обставин, що мають значення для розслідуваної кримінальної справи. Законодавець фактично констатує в ст. 190 КПК України той результат, на здобуття якого має бути спрямована діяльність слідчого. Мета слідчого як суб'єкта криміналістичної діяльності в ході огляду місця події (місцевості, приміщення), предметів, документів при розслідуванні злочинів проти здоров'я особи, таким чином, є тим бажаним наслідком, який гарантовано забезпечує виконання завдань кримінального судочинства. Закономірно послідовна модель слідчого огляду обумовлена загальною кримінальцо-процесуальною формою, яка і забезпечує в повному обсязі реалізацію процесу пізнання.

Специфічність злочинних діянь, що утворюють кожну з груп такого виду, як злочини проти здоров'я особи, передбачає і особливо характерні пізнавальні функції оглядів. Є загальновизнаним, що пізнавальні функції огляду місця події можуть проявлятися в логічному, емпіричному, спеціально-консультаційному, науково-практичному напрямах. Зазначені функції слідчого огляду при розслідуванні злочинів проти здоров'я особи можуть бути виконані за умови використання в повному обсязі необхідних методів - як способі пізнання у відповідному процесі. Залучаючи спеціалістів до участі в огляді при розслідуванні злочинів проти здоров'я особи, слідчий збагачує свої прикладні, утилітарні перспективи щодо виявлення, фіксації й вилучення доказів. У даному разі наявність умов як обставин, сприятливих для виконання завдань кримінального судочинства, є суттєво стабільною. Кримінально-процесуальне законодавство не обмежує тих слідчих дій, для участі в провадженні яких може бути залучений спеціаліст.

Використання слідчим спеціальних знань спеціаліста при провадженні огляду в ході дослідчої перевірки є першим етапом складного процесу пізнання. З урахуванням отриманих даних слідчий системно аналізує й оцінює зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням. Сила таких доказів у межах об'єктивного витворює у свідомості слідчого взірцевий зразок часу, місця, способу та інших обставин вчиненого злочину. Але в протоколі огляду зазначених висновків слідчий не фіксує. Якщо він і висуває певні версії при огляді як свої обґрунтовані припущення про наявність обставши і розвиток розслідуваної події, що призвела до вчинення злочину, то фіксує їх у письмових планах, а згодом вживає процесуальні заходи для їх перевірки.

Наприклад, вивчаючи з участю спеціаліста медичні документи про проведення медико-біологічних дослідів над К., слідчий висунув версію: ;указаний експеримент не має суспільно корисної мети

302

та наукової обґрунтованості, а також переваги можливого успіху над ризиком спричинення тяжких наслідків для здоров'я К., що створювало реальну небезпеку для його здоров'я. Оцінивши в комплексі зібрані докази, слідчий порушив кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 142 КК України, розкрив та розслідував його.

Отже, швидке і повне розкриття та розслідування злочинів проти здоров'я особи багато в чому залежить від своєчасного і якісного проведення огляду. Ознаки процесуально-криміналістичної цінності огляду визначаються за їх придатністю для використання в доказуванні виокремлених законодавством обставин, у першу чергу: події злочину, винності обвинуваченого в його вчиненні. Внутрішня визначеність теоретичного і практичного змісту об'єкта і предмета огляду, характерних для злочинів проти здоров'я особи, яка становить їхню специфіку та відрізняє від усіх інших, може бути належно сформована за умови участі у відповідному процесі компетентних спеціалістів. І це справді так. Адже теорія і практика свідчать, що сутність злочинного діяння проти здоров'я особи, де його суб'єктом є медичні працівники, що пов'язано з виконанням професійних чи службових обов'язків, може бути повною мірою встановлена лише з участю спеціаліста.

Участь спеціаліста при проведенні огляду як слідчої дії в кримінальній справі про злочин проти здоров'я особи, де їх суб'єкт - медичний працівник, фактично є першою, початковою процесуальною стадією розвитку ходу його розкриття, тобто встановлення події злочину і винних осіб. А повним і остаточним розкриття злочину проти здоров'я особи потрібно вважати не те, коли досудове його розслідування закінчено та обвинувальний висновок затверджено прокурором, а те, коли вирок щодо винної особи набере законної сили. Однак установлення події злочину проти здоров'я особи і винних осіб має бути максимально наближеним до моменту його вчинення. Тільки за такого принципу в демократичній правовій державі можуть бути виконані завдання кримінального

судочинства.

Отже, при проведенні огляду в процесі розслідування кримінальних справ про злочини проти здоров'я особи без участі спеціаліста слідчому інколи дуже непросто змоделювати уявну теоретичну конструкцію події відповідного злочинного діяння. Це є доволі важливим навіть на початковому етапі розслідування, тому що, коли є подія будь-якого злочину проти здоров'я особи, то є і склад цього злочину і - навпаки. Спеціальні знання і навички спеціаліста, який бере участь у проведенні огляду при розслідуванні кримінальної справи про злочини проти здоров'я особи, можуть сприяти тому, що слідчий прийме рішення вжити додаткових опе-

303

ративно-процесуальних заходів, спрямованих на виявлення слідів злочину інших доказів та обставин, що підлягають доказуванню. Важливе значення при проведенні огляду в процесі розслідування кримінальних справ про злочини проти здоров'я особи має застосування різних видів науково-технічних засобів. Використання науково-технічних засобів має відповідати таким принципам: об'єктивної необхідності, доцільності, черговості, досвіду, належного процесуального оформлення. Зрозуміло, що застосування того чи іншого виду науково-технічних засобів при проведенні огляду залежить, насамперед, від конкретного предмета пізнання. А предметом пізнання при проведенні огляду в процесі розслідування кримінальних справ про злочини проти здоров'я особи можуть бути:

тілесні ушкодження на потерпілому (у разі проведення осві- дування);

будь-які відомості про здоров'я особи, що зафіксовані в до кументах медичного характеру;

інші сліди злочинів та речових доказів;

з'ясування сукупності умов, за яких сталася подія злочину;

з'ясування сукупності інших умов, які існують у певному міс ці, але не в обставинах, за яких сталася подія злочину;

місцевість і приміщення.

До науково-технічних засобів при проведенні огляду а процесі розслідування кримінальних справ про злочини проти здоров'я особи віднесено:

1) науково-технічні засоби слідчо-оперативної техніки:

а) засоби для огляду різних об'єктів;

б) засоби для відшукання, фіксації й вилучення слідів та інших об'єктів;

в) засоби фотографування, кіно-, відеозапису, фіксації звукової інформації;

2) засоби науково-дослідної техніки:

а) засоби виявлення та аналізу різних об'єктів.

Так, у процесі огляду місцевості бажано застосовувати панорамне, а також вузлове і детальне фотографування. При огляді ж приміщень, предметів, документів в основному доцільно використовувати вузлове і детальне фотографування. Недостатність часу, порівняно з необхідним для якісного проведення огляду, є тією умовою, яка призводить до неточностей в користуванні засобами науково-дослідної техніки, до неправильних дій слідчого, спеціалістів, експертів. Такі криміналістичні помилки є ненавмисним відхиленням суб'єкта криміналістичної діяльності від техніки, а інколи - тактики і навіть методики розслідування даних злочинів. Але ж це ставить під загрозу розв'язання завдань кримінального судочинства чи призводить до порушення або невиконання їх.

304

Криміналістичні помилки трапляються рідко в практиці, зокрема, при проведенні огляду місця події в кримінальних справах про злочини, що утворюють першу групу такого виду, як злочини проти здоров'я особи. І це тому, що на місце події в разі, наприклад, заподіяння потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, виїздить регулярно діюча слідчо-оперативна група. Слідчий розподіляє, спрямовує та координує серед учасників групи процесуальну діяльність, а також контролює її. Він, зокрема, особисто проводить пошук, виявлення, фіксацію і вилучення слідів злочину. Під час проведення огляду слідчий також досліджує речові докази і оцінює їх. Проте в подальшому відповідні кримінальні справи до свого провадження можуть приймати інші слідчі, а тому в питаннях оцінки доказів виникають з цих причин суперечності.

Потрібно зазначити також, що при огляді місця події слідчий запам'ятовує частину відомостей про обстановку злочину. Накопичені й збережені в пам'яті слідчого відомості про обстановку злочину, як пізнавальну інформацію, сприяють його розслідуванню. Слідчий час від часу відтворює у своїй пам'яті пізнавальну інформацію, аналізує її, і це, безперечно, впливає на рішення, які він приймає. У слідчого, який місце події не оглядав, а відповідну кримінальну справу розслідує, у зв'язку з цим виникають проблеми. При цьому позитивне значення мають схеми, плани, фототаблиці, відеокасети, що повинні обов'язково додаватися до протоколу огляду.

Однотипного порядку (мавикзії) огляду місця події при розслідуванні такого виду злочинів, як злочини проти здоров'я особи, не існує з цілком об'єктивних причин. Проте використання криміналістичних знань при проведенні слідчого огляду в процесі розслідування окремих груп таких злочинів має типові варіанти.

Кримінальна справа про злочин проти здоров'я особи може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак цього злочину.