Початковий та подальші етапи досудового слідства в кримінальних справах про злочини проти здоров 'я особи
Початковий етап розслідування злочину проти здоров'я особи - це перший часовий період процесу досудового слідства кримінальної справи про дане злочинне діяння, що становить єдину систему слідчих, оперативно-розшукових, організаційно-планових та інших дій відповідно до типових слідчих ситуацій, об'єднаних завданнями кримінального судочинства, який поступово зміниться наступним, другим етапом.
Часові періоди як етапи розслідування305
злочину проти здоров'я особи мають повністю узгоджуватися з вимогами чинної кримінально-процесуальної форми, яка передбачає строки досудового слідства та строки тримання під вартою. Як зазначалося, однією з невідкладних слідчих дій на початковому етапі розслідування злочинів проти здоров'я особи є проведення огляду.
Для отримання повного обсягу відомостей про цей злочин на вказаному етапі доцільно проводити освідування, допити свідків, потерпілого, підозрюваного, призначення експертиз, обшуки, виїмки. З урахуванням слідчої ситуації як сукупності обставин, що підлягають доказуванню, загострення суперечностей між учасниками і суб'єктами криміналістичної діяльності на початковому етапі можливе проведення й інших слідчих дій.
Освідування, за його процесуально-правовим значенням, характеризується ознаками, які притаманні огляду місця події. Це означає, що освідування і огляд якоюсь мірою є процесуально-спорідненими поняттями. Однак на відміну від огляду місця події як єдиної процесуальної форми в контексті суб'єкта-виконавця чинне кримінально-процесуальне законодавство в цьому ж розумінні передбачає проведення освідування двох видів. Перший вид освідування має чітко окреслену процесуальну форму, його призначає і проводить слідчий. Другий вид освідування характеризується побіжними, формальними процесуальними ознаками, тобто його проводить судово-медичний експерт або лікар як фахівець, але призначає відповідною постановою слідчий.
Чинне кримінально-процесуальне законодавство (ч.
2 ст. 127 КПК України) передбачає, що поняті до участі в проведенні освідування залучаються в разі, якщо слідчий визнає це за необхідне. У процесі розслідування злочинів проти здоров'я особи до освідування учасників криміналістичної діяльності доцільно все ж таки залучати понятих, які згодом, з цілком закономірних причин, визнаються свідками у відповідній кримінальній справі. А це тому, що в подальшому обсяг доказових фактів є явно недостатнім для доведення вини певних осіб у вчинених ними злочинних діяннях. Медична документація знищується заінтересованими в цьому особами або взагалі не ведеться.При розслідуванні кримінальних справ про злочини проти здоров'я особи освідуванню підлягає тіло живої людини - обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка з метою виявлення або засвідчення на ньому слідів злочину, а також особливих прикмет. Так, слідами злочину на тілі потерпілої особи в разі заподіяння їй умисного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження можуть бути: синці, садна, подряпини, рани, сліди укусів. Втім, рани у потерпілої особи можуть бути у вигляді пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів, тобто - невидимі рани.
306
Прикметами, які законодавець називає особливими, у суб'єктів криміналістичної діяльності можуть бути: візерунки, малюнки тощо на їхньому тілі, що наносяться наколюванням і втиранням під шкіру барвників (татуювання); сліди на шкірі від зарубцьованої рани (рубці, згоїни); невеличкі тверді нарости на шкірі (бородавки); довгасті заглиблення на шкірі обличчя, тілі людини (зморшки); сліди колишніх хвороб (шрамики, ямки на шкірі після віспи); відсутність якої-небудь частини тіла або втрата здатності керувати нею тощо. Як бачимо, законодавець недаремно фактично класифікував проведення освідування на два види. При розслідуванні злочинів проти здоров'я особи освідування також має двояке значення, воно є характерним для двох основних категорій учасників криміналістичної діяльності - підозрюваних та потерпілих.
Так, по-перше, освідування сприяє встановленню осіб, які вчинили відповідні злочинні діяння, тобто сприяє розкриттю злочинів (викриттю винних).
А по-друге, освідування потерпілих дає можливість зафіксувати в протоколах слідчих і судових дій, актах судово-медичних експертів та довідках лікарів відомості про заподіяння шкоди здоров'ю потерпілих і є одним з доказів доведення вини обвинувачених.
Та чи інша група злочинів проти здоров'я особи відзначається своїми особливостями щодо типовості проведення освідування підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого і свідка.
Освідування підозрюваних і обвинувачених, на відміну від потерпілого та свідка, може проводитися також у примусовому порядку. Це означає, що освідування і потерпілого і свідка проводиться за їх згодою, але при розслідуванні злочинів проти здоров'я особи трапляються і відхилення від загального, звичайного правила. Так, якщо підозрюваний або обвинувачений, захищаючись від висунутих щодо нього потерпілою особою звинувачень, заявляє клопотання про проведення освідування такого потерпілого, а останній з цим не погоджується, він може бути освідуваний примусово. У даному разі у правовідносини слідчий - потерпілий вносяться елементи: 1) натиску з боку слідчого, силування, неволення; 2) обов'язку, повинності з боку потерпілого. Правовий механізм примусу при розслідуванні злочинів проти здоров'я особи є аналогічним і щодо свідка, який також у разі необхідності за процесуальним рішенням слідчого може бути підданий примусовому освідуванню. Потреба в проведенні примусового освідування свідка виникає, коли є доцільним перевірити правдивість показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого шляхом виявлення на тілі такого свідка слідів злочину та інших речових доказів - крові, паливно-мастильних матеріалів, інших плям, у тому числі фарби, хімічних природних речовин.307
Законодавець передбачає особливий порядок освідування осіб іншої статі. Так, якщо є необхідність при освідуванні повністю оголити таку особу, слідчий і поняті іншої статі не мають права бути при цьому присутні. За таких умов проведення освідування необхідно доручити слідчому (дізнавачу) та понятим тієї ж статі чи лікареві або судово-медичному експертові.
Для розслідування злочинів проти здоров'я особи - доведення вини підозрюваних в їх вчиненні - важливо правильно скласти протокол освідування, який є одним з видів процесуальних джерел доказів. Протокол освідування має бути складений і оформлений в порядку, передбаченому чинним кримінально-процесуальним законодавством, і підтверджувати обставини та факти, що мають значення для вирішення кримінальної справи про відповідний злочин.
У протоколі освідування фіксується послідовність виявлення та результати засвідчення наявності у підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та свідка особливих прикмет, а також слідів злочину. У протоколі освідування фіксуються також зауваження, що надходять з приводу проведення відповідної слідчої дії від її учасників. Протокол освідування підписують усі суб'єкти й учасники криміналістичної діяльності, які брали участь у цій слідчій дії.Другий вид освідування (судово-медичне) при розслідуванні злочинів проти здоров'я особи є ширшим за суттю предмета пізнання, а для його виконання необхідні спеціальні знання в галузі медицини. Так, судово-медичне освідування в більшості випадків проводиться, щоб виявити і засвідчити наявність на тілі підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого і свідка слідів злочину - пошкодження тканин тіла чи внутрішніх органів (невидимі рани), а також садна, подряпини, синці тощо. Для предмета судово-медичного освідування при розслідуванні злочинів проти здоров'я особи важливим є також виявлення і засвідчення певного стану особи - вагітності, хвороби, інвалідності, алкогольного або наркотичного сп'яніння тощо. Судово-медичне освідування також може бути проведено, якщо суб'єкт криміналістичної діяльності не має права сам освідувати особу з тих причин, що вона іншої статі. Судово-медичне освідування проводиться експертом або лікарем за письмовим дорученням суб'єкта криміналістичної діяльності. Тактичні прийоми допиту свідків при розслідуванні кримінальних справ про злочини проти здоров'я особи вибираються з урахуванням слідчої ситуації, психолого-фізіологічних параметрів свідка і тих відомостей, якими володіє відповідна особа. Важливі відомості про обставини, що підлягають доказуванню в кримінальній справі про злочин проти здоров'я особи, можуть бути отримані від очевидців злочину. Це означає, що в процесі допиту свідків-оче-
308
видців слідчому необхідно до подробиць з'ясовувати всі відомі їм обставини і події, що є цінними для слідства.
Так, якщо потерпілій особі були заподіяні умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, слідчому при допиті свідка-очевид-ця потрібно з'ясувати, скільки осіб брало участь у вчиненні цього злочину, чи відомі вони; якщо невідомі, то які ознаки зовнішності та одягу злочинців свідки запам'ятали; чи були злочинці озброєні й якщо так, то чим саме; як злочинці називали один одного; чи розмовляли з потерпілим і як до нього зверталися (називали по імені, прізвищу чи якось інакше).
Слідчий також має з'ясувати, які предмети злочинці відібрали у потерпілої особи і куди саме зникли.
Бажано, щоб свідок-очеви-дець власноручно написав свої показання в присутності слідчого, а також зобразив на схемі все те, про що той розповів. У процесі допиту доцільно застосувати звукозапис або відеозапис. Є дві об'єктивні причини, які спонукають слідчого до вичерпного врахування всіх подробиць про будь-які фактичні дані, що можуть бути доказами. По-перше, тільки за таких умов може бути реально використаний принцип вільної оцінки доказів - внутрішнє переконання суб'єкта криміналістичної діяльності за умови, що жодні докази не мають наперед встановленої доказової сили. По-друге, з часом з різних причин свідок-очевидець може відмовитися від своїх показань. Тому деталізація свідчень очевидців у межах розумного ніколи не буде зайвою. Більше того, не зайве провести з участю свідка-очевидця відтворення обстановки і обставин події з метою перевірки й уточнення результатів його допиту. Це дасть змогу слідчому з'ясувати також, чи змінилися на місці події обставини, а якщо так, то ким і з якою метою.У процесі розслідування злочинів проти здоров'я потерпілої особи як свідків часто допитуються її родичі, сусіди, друзі, знайомі, колеги по роботі. Водночас, для кожної групи та підгрупи злочинів проти здоров'я особи характерні свої види соціальних прошарків, представники яких є свідками. Наприклад, свідками при розслідуванні кримінальних справ про насильницьке донорство, як правило, є її родичі, колеги по роботі, медичні працівники. Такі особи засвідчують протиправне вилучення крові у потерпілих шляхом застосування обману або насильства. Слідчому слід мати на увазі, що серед допитуваних свідків можуть бути і співучасники злочину проти здоров'я особи, у тому числі виконавці, організатори, підбурювачі та пособники.
Допит потерпілого при розслідуванні кримінальної справи про злочин проти здоров'я особи також має свої особливості. Для кожної групи злочинів проти здоров'я особи такі особливості є специфічними. І це тому, що конкретний злочин, який входить до тієї чи
309
іншої групи як акт поведінки винної особи, по-різному заподіює шкоду здоров'ю потерпілого.
Наприклад, потерпілою особою від незаконного проведення аборту може бути тільки жінка, а відповідний злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків у вигляді переривання вагітності. Тоді як потерпілою особою від злочину - зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою - може бути і чоловік, і жінка. У процесі розслідування злочинів проти здоров'я особи інколи доцільно дати можливість потерпілому особисто написати свої показання. Однак допит потерпілого, як і свідка, має бути детальним та змістовним. Слідчий допитує потерпілу особу про обставини, які підлягають встановленню в кримінальній справі про відповідний злочин, у тому числі про відомості, що характеризують підозрюваного або обвинуваченого. Важливо також з'ясувати питання взаємовідносин потерпілої особи з підозрюваним чи обвинуваченим.У процесі допиту потерпілого необхідно з'ясувати: 1) коли вчинено злочин; 2) що є місцем вчинення злочину; 3) хто вчинив злочин; 4) які детальні обставини вчинення злочину, і чому потерпілим від нього є саме ця особа; 5) як саме потерпіла особа познайомилася зі злочинцем; 6) кому розповідала потерпіла особа про подію злочину (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення); 7) хто саме рекомендував потерпілому звернутися за медичною допомогою до особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Слідчий має ретельно перевірити показання потерпілої особи й оцінити їх у поєднанні з усіма обставинами, що встановлені в розслідуваній кримінальній справі про злочин проти здоров'я особи. Показання потерпілої особи не повинні бути суперечливими, оскільки обвинувачення на таких доказах не може бути обгрунтованим і законним. При розслідуванні злочинів проти здоров'я особи потерпілий може неохоче давати показання або взагалі відмовитися від їх давання. Основна мета такої поведінки потерпілого полягає в тому, щоб докласти максимум зусиль, аби особу, яка притягається за вчинене злочинне діяння до кримінальної відповідальності, уневиннити.
У процесі розслідування кримінальних справ про злочини проти здоров'я особи використовуються науково-практичні можливості різногалузевих знань. І це тому, що кримінально-процесуальне законодавство (ст. 75 КПК України) передбачає можливість призначити експертизу в тому разі, коли для вирішення конкретних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання. А порядок призначення експертизи вбирає в себе низку організаційних та процесуальних дій. Перш за все слідчий має визначитися, які експертизи вія призначить і які
310
питання поставить експертам. Важливою є проблема наявності матеріалів, які потрібно буде передати експертам, та вибору експертної установи чи конкретного експерта. В окремих випадках, відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, призначення експертизи при розслідуванні злочинів проти здоров'я особи є обов'язковим:
для встановлення тяжкості й характеру тілесних ушкоджень;
для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримі нальну відповідальність і якщо про це немає відповідних докумен тів і неможливо їх одержати;
для визначення психічного стану підозрюваного або обвину ваченого за наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності. Отже, судово-медична експертиза при розсліду ванні злочинів проти здоров'я особи призначається неодмінно. Визначення питань, що ставляться на вирішення судово-медичної експертизи, в основному залежить від предмета, способу злочин ного посягання, методів маскування злочинного результату, а та кож інколи від слідчої ситуації. Таким чином, для кожної групи та підгрупи злочинів проти здоров'я особи є коло типових питань. Так, при призначенні судово-медичної експертизи в процесі роз слідування умисного тяжкого тілесного ушкодження перед екс пертом ставляться такі запитання:
які ушкодження є на тілі потерпілої особи, їх характер, розта шування і походження;
яка послідовність нанесення тілесних ушкоджень;
чи вказують ушкодження на тілі особи на самооборону чи бо ротьбу і якщо так, то які саме;
одноразово чи неодноразово були заподіяні тілесні ушко дження;
яким знаряддям були заподіяні тілесні ушкодження;
6) чи не перебувала потерпіла особа в момент заподіяння їй тілесних ушкоджень у безпорадному стані, і чи могла вона чинити
опір винному.
При розслідуванні, наприклад, злочину, що входить до п'ятої групи - незаконне проведення аборту, перед експертом ставляться такі запитання:
1) чи немає у потерпілої ознак вагітності, і якщо є, то який
строк її;
2) чи мала потерпіла в недавньому минулому штучне перери вання вагітності;
3) яким способом потерпілій було штучно перервано вагітність; 4) який строк штучного переривання вагітності у потерпілої.
На початковому та подальших етапах розслідування злочинів
311
проти здоров'я особи призначаються різні експертизи - криміналістичні (в основному трасологічні); матеріалознавчі (дослідження мікрооб'єктів); експертизи холодної зброї, експертизи матеріалів, речовин (експертиза наркотичних речовин, експертиза фарб і лаків, експертиза волокна); судово-біологічні експертизи; судові експертизи індивідуальної каліграфії; психіатричні, психологічні експертизи, а також інші експертизи.
Допит підозрюваного при розслідуванні злочинів проти здоров'я особи є однією з перших слідчих дій. У разі затримання підозрюваного чи взяття під варту необхідно негайно його допитати, але не пізніше 24 год. після виконання відповідних процесуальних дій. До першого допиту підозрюваного йому необхідно роз'яснити його право мати захисника і скласти про це протокол. У процесі допиту слідчий має деталізовано з'ясувати стосунки підозрюваного та потерпілої особи і обставини події, що розслідується.
Якщо допитуваний підозрюваний висунув приватну версію або алібі, відповідні заяви необхідно до подробиць зафіксувати в протоколі допиту та піддати ретельній перевірці. І це навіть у тому випадку, коли підозрюваний себе винним не визнає. Одночасно слідчому доцільно при допиті підозрюваного у вчиненні злочину проти здоров'я особи використовувати тактичні прийоми, які він має обирати з урахуванням конкретної слідчої ситуації. Бажано застосовувати психічний, психолого-криміналістичний вплив, допит з пред'явленням емоціогенного подразника. Слідчий у процесі допиту має ставити перед підозрюваним уточнюючі запитання.
На початковому етапі досудового слідства кримінальної справи про злочин проти здоров'я особи багато що залежить від організаційно-планових, управлінських та споріднених їм дій, які, як і процесуальні дії, мають бути своєчасними і раціональними. Так, вчасне, кваліфіковане виявлення, вивчення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, тобто безпосередньо після його вчинення, суттєво впливає на швидке, повне розкриття і розслідування. Наприклад, на вказане в Дарницькому лісництві місце події негайно прибули компетентні працівники прокуратури та чергова слідчо-оперативна група. Тут було виявлено і вилучено три стріляні гільзи калібру 5,6 мм та кулю. Прокурором Дарницького району за даним фактом було порушено кримінальну справу та створено слідчу групу. Після встановлення осіб потерпілих оперативні працівники міліції зібрали відомості про їхню комерційну діяльність, а також інформацію стосовно найближчих родичів, партнерів та можливих конкурентів з проблем бізнесу. З метою своєчасного отримання максимального обсягу ві-
312
домостей щодо потерпілих оперативні працівники вже через декілька годин після того, як було вчинено злочин, організували опитування працівників підприємства, де працювала С. на посаді голови правління, а Т- головним бухгалтером. За показаннями потерпілої Т, а також свідків було складено композиційний портрет підозрюваного, який вчинив вказані злочини. Було також встановлено, що протягом липня - серпня 2002 р. підозрюваний декілька разів зустрічався з потерпілою С, погрожував їй начебто наявним у нього компрометуючим матеріалом та вимагав у неї спочатку 1000 грн, а потім 1000 дол. США.
Після аналізу встановлених відомостей було відразу розпочато заходи щодо встановлення особи, яка шантажувала потерпілу С. Використовуючи можливості отримання інформації (деталізованих роздруків телефонних дзвінків), з банку магнітних носіїв операторів мобільного зв'язку ІІМС, Соісіеп іеіесот, Шеіісот, ОСС, Київстар представникові мобільного зв'язку Київстар були направлені запити щодо надання відомостей про вхідні та вихідні дзвінки з мобільного телефону, яким користувалася С. Крім того, про вчинений злочин неодноразово інформувалося населення через засоби масової інформації м. Києва та Київської області.
У даній кримінальній справі слідчий прокуратури висунув декілька версій, відпрацювання яких проводилося паралельно. Отримавши роздруковані відомості про вхідні та вихідні телефонні номери на мобільний телефон абонента С, слідчий встановив, що один із вхідних дзвінків був здійснений з приймального пункту хімчистки, що в м. Ірпінь Київської області. Указане підприємство конкурувало з виробничою структурою, де працювала С. У процесі оперативного відпрацювання приймального пункту хімчистки у м. Ірпінь стало можливим установити особу охоронця цього підприємства К., який за ознаками своєї зовнішності був схожий на особу, зображену на композиційному портреті. К. також мав доступ до телефону, з якого було здійснено дзвінок на мобільний телефон потерпшої С. Вивченням особи К. слідчий встановив, що той є пенсіонером МВС і останні роки служби перебував на посаді командира роти швидкого реагування "Беркут" ГУ МВС України в Київській області. З 1982 по 1983 рр. К. проходив дійсну військову службу в спецпідрозділах, в Афганістані. Це свідчило про те, що підозрюваний мав навички користування вогнепальною зброєю. Указану особу слідчий затримав, обґрунтовано запідозривши її у вчиненні зазначених злочинів. Згодом К. визнав свою вину у вчиненому і пояснив, що свої злочинні діяння він учинив з метою заволодіння грошовими коштами потерпілої. Допитувана потерпіла Т. заявила, що може впізнати особу підозрюваного, який вчинив щодо неї злочинні дії, оскільки вона пам'ятає його відмін-
313
ні ознаки. Після цього підозрюваного було пред'явлено для впізнання потерпілій Т. У ході проведення цієї слідчої дії потерпіла впізнала злочинця за його окремими ознаками.
Під час допиту віч-на-віч з підозрюваним потерпіла підтвердила свої показання, що вплинуло на психіку К., і він визнав свою причетність до скоєних злочинів. Наступного дня з метою перевірки і уточнення результатів допиту підозрюваного К. прокурор-криміналіст виїхав на місце і в присутності понятих та з участю спеціаліста, а також самого підозрюваного відтворив обстановку й умови, в яких той вчинив злочини, тобто обстановку й умови, в яких згадані події могли відбутися в дійсності. Відтворення обстановки і обставин події фіксувалося із застосуванням відеозапису. У проведенні слідчої дії брав участь захисник підозрюваного, у присутності якого підзахисний К. деталізовано розповів про всі подробиці вчинених злочинів. Його показання збіглися з показаннями потерпілої Т. і свідків. За вчинене К. було обґрунтовано і законно притягнено до кримінальної відповідальності.1
Для наступного етапу розслідування кожної із семи груп злочинів проти здоров'я особи властиві свої типові слідчі дії. Водночас, практика підтверджує, що є і загальновидові, єдині слідчі дії для всіх семи груп злочинів. Так, спільними типовими, загальними видовими слідчими діями при розслідуванні злочинів проти здоров'я особи є: допити підозрюваних і обвинувачених, допити віч-на-віч, призначення додаткових, повторних судово-медичних та інших судових експертиз, у тому числі комплексних, пред'явлення для впізнання, обшуки, виїмки, відтворення обстановки і обставин події.