Криміналістична характеристика злочинів проти здоров'я особи
Нинішня суспільно-економічна епоха в Україні відзначається тим, що має специфічні особливості стихійно-різнопланового виробничого та політичного характеру. По-перше, господарсько-економічні відносини оновленої національної держави занепали майже в усіх її галузях.
Це призвело до масового безробіття, фінансового та матеріального зубожіння більшості верств населення, а отже, до стрімкого зростання злочинності. По-друге, чинна конституційна доктрина правової держави усвідомлюється представниками значної частини всіх суспільних класів як безмежна вседозволеність. Відсутність досвіду життєдіяльності нашого суспільства у справжніх демократичних умовах, які дозволяють реально захистити права і свободи кожної людини, сприяє тому, що, на жаль, серед загалу вкоренилося і побутує поняття псевдодемо-кратії.Сучасні суспільно-економічні умови як негативний стереотип особливо своєрідно зумовлюють мотивацію вчинення злочинів проти здоров'я особи як й інших злочинних діянь. Прямий вплив суспільно-економічних причин і умов на злочини, що посягають на здоров'я особи, безперечно, оригінально самобутньо обумовлює і криміналістичну характеристику цього виду злочинів.
Розслідування злочинів проти здоров'я особи сприяло визначенню їхньої криміналістичної характеристики. Складовими ком-
10 5-12
понентами криміналістичної характеристики злочинів проти здоров'я особи є: 1) злочинне діяння, 2) способи підготування, вчинення і приховання злочинного діяння, 3) механізм слідоутво-рення при підготуванні та вчиненні злочинного діяння, 4) дані, що характеризують особу злочинця і потерпілого, 5) системно-закономірне співвідношення вказаних елементів криміналістичної характеристики. Подія злочинного діяння, що посягає на здоров'я особи, є визначальним елементом його криміналістичної характеристики.
До структури злочинного діяння, тобто події злочину, відповідно до кримінально-процесуального законодавства, віднесені: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину.
Ці дані в основному характеризують обстановку вчинення злочинів проти здоров'я особи. До обстановки вчинення цього злочину належать також матеріальні елементи навколишнього середовища та безпосередньо предмет злочинного посягання. Так, кожна група злочинів проти здоров'я особи має свої типові місця їх учинення.Наприклад, місцями вчинення злочинів проти здоров'я особи, що входять до першої групи, досить часто є: вулиці, сквери, парки, зони відпочинку, місця масового скупчення молоді, а також квартири, будинки, гуртожитки і т. п. Практика підтверджує, що місця вчинення першої групи злочинів проти здоров'я особи вибирається злочинцями в основному з урахуванням тієї обставини, де така особа перебуває. Майже аналогічними є місця, де вчинюються злочини проти здоров'я особи, що утворюють другу та третю групи (табл. 18). Місцем учинення злочинів проти здоров'я особи, що входять до четвертої, п'ятої та сьомої груп, в основному є медичні заклади: лікарні, поліклініки, науково-дослідні інститути, інші місця прийому пацієнтів.
Таблиця 18
Групи та підгрупи злочинів проти здоров'я особи
Група Підгрупа Стаття КК України Злочини проти здоров'я особи, що утворюють відповідні групи та підгрупи злочинів
1 а 121 Умисне тяжке тілесне ушкодження
б 122 Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
в 126 Побої й мордування
г 127 Катування
Д 129 Погроза вбивством
Є 125 Умисне легке тілесне ушкодження
Продовження таблиці 18
Група Підгрупа Стаття КК України Злочини проти здоров'я особи, що утворюють відповідні групи та підгрупи злочинів
II а 123 Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання
б 124 Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця III а 128 Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження IV а 130 Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою
б 131 Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою
в 132 Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною хворобою
г 133 Зараження венеричною хворобою
д 134 Незаконне проведення аборту V а 135 Залишення в небезпеці
б 13В Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
в 137 Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей
г 139 Ненадання допомоги хворому медичним працівником
Д 140 Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником VI а 138 Незаконна лікувальна діяльність VII а 141 Порушення прав пацієнта
б 142 Незаконне проведення дослідів над людьми
в 143 Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
г 144 Насильне донорство
Д 145 Незаконне розголошення лікарської таємниці
290
ю
Зазначимо, що на подію злочинного діяння проти здоров'я особи безпосередньо впливає стан, в якому перебувають потерпші (алкогольне або наркотичне сп'яніння), неповнолітній чи похилий вік, слабке здоров'я, несподіваний напад, дія злочинців групою тощо.
Точне встановлення слідчим часу скоєння злочину проти здоров'я особи дозволяє більш ретельно вести пошук доказів, тобто будь-яких фактичних даних, що дозволять встановити наявність даного суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка його вчинила, та інші обставини. Установлення часу вчинення злочину проти здоров'я особи якоюсь мірою сприяє визначенню кола підозрюваних. Так, злочини проти здоров'я особи, що входять до першої групи, як правило, учиняються у вечірній та нічний час, а злочини, що входять до четвертої, п'ятої та сьомої груп - у денний час, тобто в період робочого дня. Той чи інший злочин проти здоров'я особи може характеризуватися нетиповими даними щодо криміналістичних ознак. Це стосується безпосередньо і місця його вчинення. Щодо предмета посягання злочинів проти особи, то цей елемент криміналістичної характеристики злочинного діяння має багатопланове розуміння. І це не випадково. Адже основним джерелом відомостей про подію злочину проти здоров'я особи є предмет безпосереднього посягання, установлення якого є однією із складових криміналістичної характеристики відповідного злочинного діяння.Наприклад, 20 серпня 2002 р. близько 16 год. з численними вогнепальними пораненнями тіла була доставлена до міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги громадянка Т, а о 16 год. цього ж дня на 23 км автомагістралі Бориспіль - Київ на території зони відпочинку "Дубки", що в Дарницькому лісництві, було виявлено труп громадянки С. з вогнестрільними пораненнями тулуба. Предметом безпосереднього посягання у даному разі дійсно є людина як біосоціальна система. Здоров'ю однієї потерпілої особи, як бачимо, заподіяно шкоду через спричинення тілесних ушкоджень, а інша потерпіла особа була позбавлена життя.
Прийнято вважати, що відсутність будь-яких хворобливих змін у людини та її рівновага з природним і соціальним середовищем є тим станом, який характеризується як здоров'я. Таким чином, предметом безпосереднього посягання при вчиненні злочинів, пов'язаних із заподіянням шкоди людині, є тілесна цілісність будови і внутрішньої структури її тіла.
Передбачається, що вказана цілісність обумовлюється науковим поняттям "біосоціальна система". Адже людина наділена фізичними, фізіологічними і психічними функціями, які забезпечують реалізацію її діяльності в природному середовищі та соціумі. Проте фізичні, фізіологічні й психічні функції людини можуть бути повною мірою такими, що є в292
належному, здоровому стані за умови їхньої природної стабільності. Це означає, що відхилення нормальних природних функцій у людини констатується як втрата здоров'я.
Законодавством України про кримінальну відповідальність передбачено, що заподіяння шкоди людині залежить від ступеня порушення і втрати нею життєво важливих функцій. Так, законодавець поділяє заподіяння шкоди здоров'ю людини на тяжкі, середньої тяжкості й легкі тілесні ушкодження. Як бачимо, ступінь порушення і втрати людиною життєво важливих функцій може проявлятися за різних умов та обставин і призводити до втрати її працездатності.
Наприклад, порушення чи втрата таких життєво важливих функцій людини, як: руху, слуху, зору, дотику може обумовлювати втрату її працездатності. Таке порушення можливе при фізичній дії на тіло людини та її органи. Водночас, заподіяння фізичної шкоди здоров'ю людини - поняття доволі складне. Проте шкода здоров'ю людини може бути також заподіяна і психічним насильством, тобто психічною дією або бездіяльністю. Зокрема: погрозою; залишенням у небезпеці; ненаданням допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані; ненаданням допомоги хворому особою, медичним працівником; неналежним виконанням обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей.
Наступний складовий компонент криміналістичної характеристики злочинів проти здоров'я особи - способи їх підготування, вчинення і приховання. Усю сукупність способів підготування, вчинення і приховання злочинів проти здоров'я особи можна класифікувати за різними чинниками. Однак найбільш науково обґрунтованими з них є ознаки кримінально-правового характеру, зокрема:
за суб'єктом злочину проти здоров'я особи (хто вчинив зло чин - виконавець, організатор, підбурювач, пособник);
за суб'єктивною стороною (мотив, мета злочину, вчиненого проти здоров'я особи, форма вини з урахуванням умислу суб'єкта злочину);
за об'єктом посягання (хто є потерпілим від злочину проти здоров'я особи і в яких стосунках він перебував з особою, що його вчинила);
за об'єктивною стороною (яким способом, як, де і коли здо ров'ю потерпілої особи було заподіяно шкоду, яка тяжкість тілес них ушкоджень).
Як бачимо, домінуючою класифікаційною ознакою способів підготування, вчинення і приховання злочинів проти здоров'я особи є об'єктивна сторона.
Проте кожна група злочинів проти здоров'я особи має свої типові способи їх скоєння і приховання. Способи вчинення даних злочинів залежать від соціальних умов.Так, для кожної національної й соціальної групи є свої переважаючі способи вчинення злочинів проти здоров'я особи. Наприклад, непоодинокі випадки, коли під час сімейних конфліктів, у сільській місцевості, для заподіяння супротивникові тілесних ушкоджень використовують такий спосіб, як удари по тілу потерпілого макогоном. Спосіб вчинення злочину проти здоров'я особи у сукупності з обставинами його вчинення обумовлює процес виникнення слідів.
Отже, ще одним компонентом криміналістичної характеристики злочинів проти здоров'я особи є механізм слідоутворення в широкому розумінні. Механізм слідоутворення при вчиненні кожної з груп злочинів проти здоров'я особи проявляється досить різно-рівнево.
До першої групи таких слідів входять: сліди людини, тварин, знарядь та інструментів, транспортних засобів. Слідоутворення за таких умов характеризується тим, що вказані об'єкти залишають сліди фрагментарно, тобто своїми окремими частинами і діями. Наприклад, особа, заподіюючи потерпілому тілесні ушкодження, може залишити сліди ніг, рук, зубів або сліди кастета на тілі потерпілого чи предметах навколишнього середовища.
До другої групи слідів механізму слідоутворення при вчиненні злочинів проти здоров'я особи входять сліди відображення, що мають спільність за характером змін слідосприймаючого об'єкта. Такі сліди утворюються в процесі контактної взаємодії слідоутво-рюючого і слідосприймаючого об'єктів:
з причин деформації останніх, вони характеризуються як об'ємні сліди і мають такі основні параметричні дані - довжину, ширину і глибину, які можуть зазнавати змін. Наприклад, при огляді місця події - у міському парку, де потерпілій особі були за подіяні тілесні ушкодження, слідчий виявив чотири об'ємних слі ди взуття (ніг), які вилучив, використавши гіпсовий матеріал;
коли контактуючі об'єкти за твердістю приблизно однакові, а утворені поверхневі сліди мають два виміри - довжину і ширину, наприклад, при огляді місця події - квартири, де потерпілій особі були заподіяні тілесні ушкодження, слідчий виявив один поверх невий слід взуття (ноги), який вилучив, використавши слідокопі- ювальну плівку.
До третьої групи слідів при вчиненні злочинів проти здоров'я особи входять сліди відображення, що об'єднані за зв'язком механічного стану об'єктів.
Ця група слідів утворюється завдяки двом таким специфічним особливостям:1) коли слідоутворюючий об'єкт переміщається паралельно слі-досприймаючій поверхні, утворюючи динамічний слід. Наприклад, при проникненні в житло з метою вчинення розбійного
нападу злочинці використали електродриль, з допомогою якої вони свердлили вхідні двері в місці, де був вмонтований замок. Проникнувши в квартиру, злочинці, з'ясовуючи, де потерпілий зберігає дорогоцінності, заподіяли йому тяжкі тілесні ушкодження, а, відшукавши спеціальний сейф, вчинили його зруд за допомогою електродрилі. Отож, на дверцятах сейфу злочинці залишили сліди свердління, які згодом були використані слідством як вагомий доказ вини, у тому числі у вчиненні злочину проти здоров'я особи;
2) коли слідоутворюючий об'єкт перебуває в стані спокою і залишається нерухомим або змінює напрямок свого руху, утворюючи статичні сліди. Як правило, при вчиненні злочинів проти здоров'я особи такими слідами є сліди ніг, що утворені під час ходи, сліди, що виникли від тиснення.
До п'ятої групи слідів, що виникають при скоєнні злочинів проти здоров'я особи, можна виділити сліди, що мають спільні ознаки за відношенням площини змін слідосприймаючої поверхні до слідоутворюючого об'єкта. Відповідно до загальних правил криміналістичної трасології така група слідів має два підвиди. Практика свідчить, що перший підвид може вбирати в себе таку сукупність слідів, як сліди ніг (взуття) на ґрунті або сліди фаланг пальців рук на полірованих поверхнях (локальні сліди). Другий підвид п'ятої групи слідів (периферичні) також трапляється в практиці розслідування злочинів проти здоров'я особи. Але в основному ці сліди є доказами в кримінальних справах, де заподіяння тілесних ушкоджень інкримінується винному за сукупністю вчинених злочинів.
Наприклад, Н. обвинувачувався в заподіянні потерпілому В. умисного тяжкого тілесного ушкодження і в умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу, що заподіяло шкоду у великих розмірах, та в скоєнні інших злочинів. Як речові докази слідчий використав обвуглений одяг, що він вилучив при огляді місця події. Окремі фрагменти одягу не були пошкоджені вогнем, і саме на цьому невеличкому шматочку одягу слідчий і виявив абревіатурний відбиток назви підприємства "ХТЗ". У процесі розслідування зазначених злочинів було встановлено, що Н., будучи працівником даного підприємства, приїхав до дачного будинку свого знайомого В., якому заподіяв тяжке тілесне ушкодження. З метою приховання слідів скоєного злочину Н. вчинив підпал дачного будинку, при цьому вкинув у полум'я свій одяг. Під час пожежі з випадкових причин одяг повністю не згорів (на нього впав сейф). Характерологічні дані суб'єкта злочину і потерпілого також є важливим структурним компонентом криміналістичної характеристики злочинів проти здоров'я особи. Це ті негативні типові риси, ознаки, властивості, що притаманні людській індивідуаль-
294
295
ності. Та чи інша група і підгрупа злочинів проти здоров'я особи характеризується певними психолого-фізіологічними параметрами, які мають бути властиві саме цим суб'єктам і які віддзеркалюють психічні властивості особи злочинця, вияви його характеру і поведінки. Вони мають природні та набуті в соціумі істотно-притаманні, особливі ознаки. Нами виділені групи чи підгрупи проти здоров'я особи (див. табл. 18).
Кожній з перелічених груп злочинів притаманні свої типові характеристики особи злочинця. Наприклад, як правило, особи, які вчиняють умисні (тяжкі, середньої тяжкості) тілесні ушкодження, побої й мордування, катування, погрози вбивством, умисне легке тілесне ушкодження, тобто злочини, що входять до першої пропонованої групи (див. табл. 18), відрізняються аморальним відхиленням, зарозумілістю, зухвалістю, грубістю, брутальністю, нахабством, безсоромною поведінкою в побуті, пристрастю до алкоголю, наркотичних засобів.
Притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення умисного тяжкого чи умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження передбачено законодавцем з 14-річного віку. Однак суб'єктом умисного тяжкого тілесного ушкодження може бути як приватна, так і службова особа. Але заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень внаслідок перевищення влади або службових повноважень необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів. За вчинення таких злочинів, як побої й мордування, катування, погрози вбивства, умисне легке тілесне ушкодження, відповідає особа, якій виповнилося 16 років.
Особи, які скоюють умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту), перебувають у такому психічному стані, за якого надто посилюються емоції. Такі особи здатні до особливого психічного сприйняття зневажливих висловлювань, кривди, негарних вчинків, відзначаються посиленим почуттям душевного болю, гіркоти, прикрості і можуть у критичній ситуації заступитися за інших, не допустити знущання з будь-кого. Водночас, особи, що вчиняють умисне тяжке тілесне ушкодження в стані сильного душевного хвилювання, можуть мати пристрасть до алкоголю чи наркотичних засобів, інші вади (нервове збудження, роздратування, гніву).
Типовими мотивами вчинення злочину проти здоров'я особи є хуліганські спонукання, користь, ворожнеча. Злочини проти здоров'я особи вчиняються також і на замовлення (помста, конкуренція, заздрість, ревність).