3. Легалізація злочинних доходів

За відсутності досить ефективної взаємодії податкових і митних органів країн СНД важко налагодити боротьбу з легалізацією злочинних доходів через торгово-закупівельні організації в країнах СНД.

Спочатку ця тема виникла на тлі прибуткового наркобізнесу, але згодом вона заполонила усі види транснаціональної злочинної діяльності. Термін неодноразово зустрічається в різних документах 00Н, але одне з перших визначень «брудних грошей» запропоновано на Конгресі 00Н у Гавані в 1990 р. Основними у відмиванні цих грошей є такі характеристики:

- приховання і маскування справжнього характеру джерела походження грошей, що мають кримінальне минуле;

- передавання права власності на майно кримінального походження легальній організації чи приватній особі, що можуть обґрунтувати правомірність походження майна;

- перетворення форми власності (із кримінальним минулим) у некримі-нальну.

- дроблення великої суми і її вливання у фінансову діяльність в обсязі недекларованрго характеру, тобто обсяг кримінальної суми «брудних» у минулому грошей розчиняється в обсязі серій дрібних угод;

- документована демонстрація легальності «брудних» у минулому грошей. Наприклад, для колишньої практики були характерні покупки виграшних лотерейних квитків, інсценування одержання спадщини від «підставних» багатих родичів і т. д.;

- перекидання грошей на рахунки різних осіб, а потім їхнє повернення у вигляді боргу, оплати реально невиконаних послуг;

- скупка банківських платіжних документів і цінних паперів;

- використання рахунків «на пред'явника»;

- придбання нерухомості, а потім легалізована реалізація з подорожчанням вартості за рахунок прихованого впровадження кримінальних коштів;

- підставне співзасновництво спільних підприємств із подальшим експор-том-імпортом капіталів за кордон чи, навпроти, у країну перебування;

- перекачування грошей через банки країн, що мають пільговий податковий режим (Гонконг, Люксембург, Ірландія, Швейцарія);

- використання банківських авізо.

1 Зорин Г. А., Танкевич О.

500

Високорентабельним у плані «відмивання брудних грошей» є використання злочинними структурами офшорних зон, що є відпрацьованими за своєю технологією «податковими притулками». Офшорні зони забезпечують високу таємність внесків і вкладників, що дозволяє накопичувати там колосальні суми. У деяких країнах діють десятки тисяч офшорних підприємств різної спеціалізації. Для організації такої компанії в країнах СНД необхідно затратити всього від 300 до 1000 доларів.

Відкриття тіньових комерційних структур, що інсценують легальну економічну діяльність, імітуючи прибутковість підприємств, і легалізують доходи шляхом укладення «безтоварних договорів». Продуктивним для «відмивання» є такий спосіб: інсценування іноземних інвестицій від фірм за кордоном, де капітали формувалися зі злочинних джерел за кордоном чи усередині країни, де формується «спільне підприємство».

Створення й інвестування підприємств за кордоном, з переведенням туди устаткування і капіталів. Це дозволяє підготувати місце для можливої втечі. В Україні у новому Кримінальному кодексі (2001 р.) введено ряд статей, які стосуються легалізації злочинних доходів (ст. 207, 208, 209, 212 і інші), вони виділені в окремому розділі VII «Злочини у сфері господарської діяльності».