Криміналістична характеристика крадіжок

Конституція України (ст. 41) передбачає, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права. Однак найбільш розповсюдженими злочинами завжди були і є крадіжки - таємне викрадення чужого майна.

Особливості розслідування крадіжок визначаються криміналістичною характеристикою цих злочинів, яка охоплює:

злочинне діяння;

способи його підготування, учинення і приховання;

механізм слідоутворення в широкому розумінні;

особливості особи суб'єкта злочину і потерпілого;

зв'язки між переліченими елементами криміналістичної ха рактеристики.

Важливим структурним елементом криміналістичної характеристики крадіжки є обстановка вчинення цього злочину. Вона включає місце і час скоєння крадіжки, предмет злочинного посягання, матеріальні елементи навколишнього середовища (доступність майна, що викрадається, наявність/відсутність охорони, скупчення великої кількості людей і т. д.). Безпосереднім місцем учинення крадіжок особистого майна найчастіше є: квартири; будинки, які належать громадянам на праві індивідуальної власності; гуртожитки; вокзали; вулиці і т. ін. Типові місця вчинення крадіжок державного комунального чи громадського майна - це різні промислові підприємства, установи, підприємства торгівлі, громадського харчування. Вибір злочинцем місця крадіжки визначається доступністю предметів, на які здійснюється посягання, а також можливістю швидкого і непоміченого їх викрадення. Певну роль тут відіграє безпорадність потерпілих (залишення ключів під килимком біля дверей і т. п.).

Наступна ознака - час учинення злочину, точне встановлення якого допомагає слідчому визначити шляхи пошуку доказів, окреслити коло підозрюваних осіб.

Іншим важливим елементом обстановки вчинення крадіжки є предмет злочинного посягання. Предметом крадіжки можуть бути

327

речі, одяг, гроші, цінності, радіоапаратура, автомобілі, продукти харчування, спиртне та ін. За способом учинення крадіжки являють собою таємне викрадення чужого майна. Тому від характеру дій злочинців для досягнення мети злочинного посягання всі способи крадіжок можна поділити на дві основні групи:

способи, пов'язані з проникненням у приміщення;

способи, не пов'язані з проникненням у приміщення. Указані групи можна поділити на підгрупи. Так, перша група

поділяється на три підгрупи:

крадіжки, учинені шляхом таємного проникнення в примі щення, що супроводжуються зрудом;

крадіжки, учинені шляхом проникнення в приміщення без зруду;

крадіжки, учинені шляхом відкритого проникнення в примі щення (на виду чи із згоди потерпілого шляхом обману дітей, літ ніх людей).

Способи крадіжки, що не пов'язані з проникненням у приміщення, можна класифікувати на три основні підгрупи:

крадіжки з автомобілів;

крадіжки транспортних засобів;

крадіжки кишенькових злодіїв у місцях скупчення людей (громадський транспорт у містах, черги до кас магазинів, кінотеат рів тощо).

У криміналістичній характеристиці крадіжок важливе місце посідають дані про особу злочинця. Для осіб, які вчиняють крадіжки, характерні стійкі антигромадські орієнтації й звички. Усіх осіб, що вчиняють крадіжки залежно від указаних даних і способу вчинення злочину, умовно можна поділити на чотири групи:

неповнолітні злочинці;

примітивні злочинці (учиняють крадіжки без технічних за собів);

кваліфіковані злочинці;

професіональні злодії.

Частину крадіжок учиняють неповнолітні, яких втягують до співучасті у відповідній злочинній діяльності, як правило, дорослі, а також особи, що вживають наркотичні засоби і зловживають алкоголем. Значно зросла частина крадіжок, що учиняються жінками та особами, які звільнилися з установ виконання покарань. Загальноосвітній рівень злочинців-крадіїв досить низький; майже 30% з них не мають постійного місця проживання.

У криміналістичній характеристиці крадіжок важливе місце посідають дані про особу потерпілого, тому слідчий має встановити зв'язок у системі "злочинець - потерпілий".

У процесі розслідування крадіжок до числа обставин, що підля-

гають установленню, відносять: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення цього злочину; предмет крадіжки (його ознаки, вартість; хто власник викраденого; спосіб учинення крадіжки; винність обвинуваченого і мотиви злочину; види співучасті; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності кожного обвинуваченого, а також інші обставини, шо характеризують його особу; місце, час і спосіб збуту краденого; обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання винних; причини й умови, які сприяли вчиненню крадіжки).