Криміналістична характеристика вбивств, інсценованих під суїцид

Криміналістична характеристика вбивств, замаскованих під самогубства, як і інших злочинів, має свої особливі елементи, які в певній сукупності становлять систему. Криміналістична характеристика вбивств, інсценованих під суїцид, є виокремленою від кримінально-правової та кримінологічної характеристик.

Перш за все, криміналістична характеристика кожного виду і групи злочинів дає можливість відтворювати притаманні їм типові кримінальні ситуації. У свою чергу, типові кримінальні ситуації впливають на особливості розслідування вбивств, у тому числі замаскованих під самогубства. А це є важливим тому, що кожне з убивств, замаскованих під самогубство, характеризується специфічним способом вчинення. Проблема виявлення типових кримінальних ситуацій не є надуманою, вона повною мірою обумовлює регулятивно-пропорційний вибір та застосування науково-технічних засобів, тактику проведення окремих слідчих дій і методику

265

розслідування злочинів, а отже, виконання завдань кримінального судочинства.

Типові кримінальні ситуації при розслідуванні вбивств, замаскованих під самогубства, являють собою сукупність способів і знарядь, застосовуваних суб'єктами відповідної групи злочинів у процесі їх вчинення. До таких знарядь відносять: вогнепальну, холодну зброю, різні колюче-ріжучі та інші предмети, медичні препарати, хімічні речовини тощо. Проте типова кримінальна ситуація буде неповною без окремих елементів способів і обставин вчинення вбивств, інсценованих під суїцид.

Самостійним елементом криміналістичної характеристики вбивств, інсценованих під суїцид, є дані, що показують своєрідність способів вчинення цих злочинів. За певних умов спосіб вчинення злочину - один із закономірних складових об'єктивної його сторони. Спосіб вчинення вбивств, тим більше інсценованих під суїцид, не зазначено в диспозиціях статей КК України. Однак спосіб вчинення злочину має кримінально-правове та криміналістичне розуміння.

Криміналістичне значення способу вчинення вбивства, інсценованого під суїцид, є домінуючим у практичній діяльності органів досудового слідства. А способи вчинення цих злочинних діянь не є абстрактними, вони існують реально і цілком точні та предметно визначені. Способи вчинення злочинних діянь реалізуються злочинцями у формі прийомів застосування природних явищ, технічних, хімічних, медичних та інших засобів. У окремих групах убивств, інсценованих під суїцид, спосіб їх вчинення для процесу досудового слідства має лише формальне кримінально-правове значення. У той же час способи скоєння вбивств, інсценованих під суїцид, для всіх їх без винятку груп відзначаються множиною дій з великою кількістю їхніх складових. Основна криміналістична формула способу вчинення вбивств, інсценованих під суїцид, відповідає принципу: де, коли, з допомогою чого, ким. А способи вчинення цих злочинів охоплюють стадії: підготування, вчинення і приховання.

У навколишньому оточенні як відображенні злочинних дій скоюваних особою в процесі вбивства, замаскованого під самогубство, утворюються зміни, які й є слідами відповідного злочину. Це означає, що в криміналістичному розумінні вбивство, інсценоване під суїцид, характеризується певними змінами матеріальної обстановки, в якій зазначений злочин готувався, вчинявся і приховувався. Отож, система відомостей про матеріальні сліди - вбивства,

інсценованого під суїцид, є особливим елементом його криміналістичної характеристики.

Конкретні результати злочинної діяльності особи, яка вчинила вбивство, інсценоване під суїцид, як наслідок також мають криміналістичне значення.

У криміналістичній характеристиці вбивств, інсценованих під суїцид, важливим елементом є способи їх приховання завдяки використанню різноманітних прийомів. Способи приховування вбивств, замаскованих під самогубство, мають типові прийоми - знищення або поміщення в таємні місця знарядь і засобів вчинення цих злочинів, їхніх слідів чи предметів, добутих злочинним шляхом, а також інші дії, спрямовані на усунення або утруднення можливості виявлення злочину.

Злочинці використовують найрізноманітніші обставини для маскування вчинених ними убивств. Причиною введення в оману представників органів досудового слідства, дізнання, органів державної влади, громадськості про те, що певна особа покінчила життя самогубством, є мета - приховати вчинений злочин і уникнути кримінальної відповідальності. Отже, відомості про способи приховання вбивства, інсценованого під суїцид, з цілком закономірних причин є складовим компонентом зазначеної групи злочинів. І це тому, що обсяг відповідних даних суттєво впливає на розкриття та розслідування вбивств, замаскованих під самогубство.

Важливим елементом криміналістичної характеристики вбивств, інсценованих під суїцид, є особа злочинця. Загальновизнано, що особа злочинця - поняття досить широко-комплексне. Воно віддзеркалює зміст системи властивостей, зв'язків, основою яких є психічні чинники. Особа злочинця, який вчиняє вбивство, замасковане під суїцид, формується в природному та соціальному середовищі, але має індивідуально-неповторні риси, наділена соціально-психологічними ознаками, які за правовим їх значенням можна класифікувати на чотири групи: кримінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні, криміналістичні.

До криміналістичних ознак необхідно віднести соціальні, психологічні, демографічні особливості особи злочинця, їхні співвідношення (порівняння) з аналогічними ознаками особи потерпілого.

267

потерпілого передбачає їх дослідження як однорідних об'єктів з виявленням однакових рис або відмінностей, переваг, недоліків. Фактично зіставлення зазначених криміналістичних ознак охоплює весь комплекс різнорідних - соціальних, психологічних, демографічних властивостей. Типізованими ознаками є:

соціальні - належність до однієї соціальної (національної) групи, однотипність соціальних установок, один рід занять, трудо вої діяльності тощо;

психологічні - інтереси, нахили, потреби, захоплення, заду ми, здатності, здібності тощо;

демографічні - місце народження, місце проживання батьків, можливе переселення, рідна мова, національні особливості тощо.

Мотив і мета вчинення вбивств, інсценованих під суїцид, також є елементом криміналістичної характеристики. Тому в процесі розслідування вбивства, замаскованого під самогубство, необхідно обов'язково встановити його мотиви і мету. Адже кримінально-процесуальна форма передбачає, що мотив злочину є однією з чотирьох обставин, яка підлягає доказуванню в кримінальній справі. Щодо кримінально-правового значення мотиву і мети вбивств, інсценованих під суїцид, то вони мають суттєве значення у вирішенні питання про відповідальність за вчинене. Зокрема, законодавець передбачив мотив і мету обов'язковими ознаками складу злочину - умисного вбивства: з корисливих мотивів; з хуліганських мотивів; особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку; з метою приховання іншого злочину або полегшення його вчинення та ін. У криміналістичному значенні відомості про мотиви і мету вбивства, замаскованого під суїцид, можуть бути використані для висунення версій щодо особи злочинця, організації його пошуку. Найбільш поширеними мотивами і метою вбивств, замаскованих під самогубство є: позбутися конкурента в бізнесі; успадкувати матеріальні цінності; позбутися обов'язків родинного союзу; приховати інший злочин чи полегшити його вчинення та ін.

Відомості про обставини, що сприяють вчиненню вбивств, інсценованих під суїцид, є одним з визначальних елементів криміналістичної характеристики цих злочинів. Отож, сукупність умов, в яких відбулася подія злочину - убивство, інсценоване під самогубство, охоплює проблему обставин, за яких цей злочин готувався, був вчинений і прихований (час, місце, умови життєдіяльності потерпілої особи тощо).

Кримінально-процесуальне законодавство (ст. 64 КПК України) передбачає, що обставини, які стосуються події злочину, підлягають доказуванню в кримінальній справі. А це тому, що відомості про обставини події вбивства, замаскованого під самогуб-

268

ство, сприяють: установленню засобів вчинення відповідного злочину; з'ясуванню умов, місця (квартири, місцевості, приміщення, сховища тощо), часу.