Досудове слідство кримінальних справ про умисні вбивства на наступних етапах
Розслідування умисних убивств передбачає ймовірність проведення всіх можливих слідчих дій на наступних етапах. Потрібно продовжити пошук і допит свідків. Свідками у кримінальній справі про умисне вбивство можуть бути випадкові особи, а також сусіди, родичі потерпілого, обвинуваченого, колеги за місцем їх роботи, знайомі, друзі і ті, хто проживає неподалік місця вчинення злочину або місця виявлення трупа.
Серед них є особи, які володіють фактичними даними про: обставини, що підлягають доказування у сфері події злочину; винність обвинуваченого у вчиненні злочину і його мотиви; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину та характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання. Одні з таких свідків з різних (об'єктивних та суб'єктивних) причин не були допитані на початковому етапі слідства, інші відмовлялися або ухилялися від давання показань чи давали свідомо неправдиве показання. Непоодинокими є випадки, коли з'явленню свідка в органи досудового слідства для допиту чинять перешкоди заінтересовані в цьому особи.Показання свідків можуть висвітлювати також окремі обставини кримінальної справи про злочин. Наприклад, показаннями допитаного як свідка В. доцільно було встановити такі окремі обставини: стосунки потерпілого К. і обвинуваченого Ж., особливості їхньої поведінки, способи життєдіяльності, заінтересованість певних осіб у смерті потерпілого К. Будь-які фактичні дані, що встановлені показаннями свідків, можуть бути важливими доказами в кримінальній справі про умисне вбивство.
Слідчий також має подбати про призначення комплексу криміналістичних експертиз: трасологічних, судово-балістичних, вибу-хотехнічних, експертизи холодної зброї, експертизи криміналістичного дослідження індивідуальної каліграфії, судово-меди-кокриміналістичні експертизи та ін. Трасологічні експертизи призначаються для того, щоб встановити особу злочинця за певними ідентифікаційними ознаками.
Зокрема, за слідами рук, ніг (взуття), зубів, губ. Крім того, трасологічні експертизи призначаються також для ідентифікації транспортного засобу за слідами шин, цілого за його частинами, коли встановлюється тотожність об'єкта. Або ще: при огляді трупа потерпілого неподалік від нього було виявлено невеликі фрагменти битого скла. У процесі розслідування кримінальної справи, порушеної за фатом виявлення трупа з ознаками насильницької смерті, за місцем проживання підозрюваної особи було вилучено ліхтарик з розбитим склом. Відповідно до висновків трасологічної експертизи фрагменти скла, щовилучені з місця події, і частинки скла, які були виявлені в ліхтарику підозрюваного, становили одне ціле.
Судово-медико-криміналістична експертиза дає можливість:
ідентифікувати знаряддя травми;
ідентифікувати особу за кістковими залишками;
визначити механізм травми, послідовність її нанесення;
визначити дистанцію пострілу.
Після проведення відтворення обстановки і обставин події з участю підозрюваного, обвинуваченого може бути призначена додаткова судово-медична експертиза з метою встановлення можливості механізму нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть. У разі відшукання знаряддя вчинення умисного убивства може бути призначена судово-медико-криміналістична експертиза. Метою проведення такої експертизи є встановлення факту заподіяння вилученим знаряддям тілесних ушкоджень потерпілій особі з урахуванням їх тяжкості й характеру. Раніше такі дослідження називалися судово-фізико-технічною експертизою. У кримінальних справах про умисні вбивства завжди призначаються амбулаторна чи стаціонарна судово-психіатрична експертиза обвинуваченого. Перед експертами ставляться такі запитання:
а) чи не мав обвинувачений психічного розладу на момент вчи нення злочину;
б) чи не має обвинувачений психічного розладу нині;
в) чи не перебував обвинувачений на момент вчинення злочину в стані тимчасового розладу психіки, який не давав йому змоги усвідомлювати свої дії й керувати ними;
г) чи здатний був обвинувачений усвідомлювати фактичний ха рактер і суспільну небезпечність своїх дій і керувати ними під час вчинення суспільно небезпечного діяння і на час провадження кримінальної справи.
Допит обвинуваченого має бути детальним. Потрібно з'ясувати, чи не був обвинувачений знайомий з потерпілим, що спонукало його до вчинення убивства. Якщо обвинувачений визнає свою вину, він повинен конкретно розповісти про обставини вбивства, коли виник такий задум, як він готувався до вчинення цього злочину, хто йому допомагав. У тому разі, коли допитуваний заявляє, що злочин він не вчиняв і має алібі, потрібно детально його допитати, де саме він перебував на час убивства і що робив та хто є свідком цього. Бажано при допиті обвинуваченого застосовувати зву-ко-, відеозапис.
Еще по теме Досудове слідство кримінальних справ про умисні вбивства на наступних етапах:
- Особливості побудови версій в кримінальних справах про умисні вбивства і планування розслідування
- 129. Особливості порушення кримінальних справ про злочини неповнолітніх і їх досудового розслідування
- Початковий та подальші етапи досудового слідства в кримінальних справах про злочини проти здоров 'я особи
- Початкові слідчі дії в кримінальних справах про вбивства на замовлення
- 3. Особливості провадження досудового і судового слідства у справах про злочини неповнолітніх
- 25. Процесуальний порядок і правові наслідки прийняття рішення про порушення кримінального справи.
- 1.Особливості провадження у кримінальних справах про злочини неповнолітніх
- 139. Особливості досудового слідства в справах про злочини, скоєні неосудними особами і особами,які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину
- 4.Відновлення слідства і закриття справи, в якій слідство зупинено
- 46. Поняття і значення загальних умов судового розгляду кримінальних справ. Межі судового розгляду. Порядок зміни обвинувачення в суді та вирішення питання про порушення кримінальної справи за новим обвинуваченням або відносно нової особи.
- 61. Особливості провадження у кримінальних справах про злочини і суспільно небезпечні діяння неповнолітніх.
- 130. Особливості судового розгляду кримінальних справ про злочини неповнолітніх. Види примусових заходів виховного характеру.
- 45. Сутність, завдання і значення судового розгляду кримінальних справ як стадії кримінального процесу.
- 20. Суттєвість, задачі і значення стадії порушення кримінальної справи. Органи і службові особи, які мають право порушити кримінальну справу.