Досудове слідство кримінальних справ про умисні вбивства на наступних етапах

Розслідування умисних убивств передбачає ймовірність проведення всіх можливих слідчих дій на наступних етапах. Потрібно продовжити пошук і допит свідків. Свідками у кримінальній справі про умисне вбивство можуть бути випадкові особи, а також сусіди, родичі потерпілого, обвинуваченого, колеги за місцем їх роботи, знайомі, друзі і ті, хто проживає неподалік місця вчинення злочину або місця виявлення трупа.

Показання свідків можуть висвітлювати також окремі обставини кримінальної справи про злочин. Наприклад, показаннями допитаного як свідка В. доцільно було встановити такі окремі обставини: стосунки потерпілого К. і обвинуваченого Ж., особливості їхньої поведінки, способи життєдіяльності, заінтересованість певних осіб у смерті потерпілого К. Будь-які фактичні дані, що встановлені показаннями свідків, можуть бути важливими доказами в кримінальній справі про умисне вбивство.

Слідчий також має подбати про призначення комплексу криміналістичних експертиз: трасологічних, судово-балістичних, вибу-хотехнічних, експертизи холодної зброї, експертизи криміналістичного дослідження індивідуальної каліграфії, судово-меди-кокриміналістичні експертизи та ін. Трасологічні експертизи призначаються для того, щоб встановити особу злочинця за певними ідентифікаційними ознаками.

вилучені з місця події, і частинки скла, які були виявлені в ліхтарику підозрюваного, становили одне ціле.

Судово-медико-криміналістична експертиза дає можливість:

ідентифікувати знаряддя травми;

ідентифікувати особу за кістковими залишками;

визначити механізм травми, послідовність її нанесення;

визначити дистанцію пострілу.

Після проведення відтворення обстановки і обставин події з участю підозрюваного, обвинуваченого може бути призначена додаткова судово-медична експертиза з метою встановлення можливості механізму нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть. У разі відшукання знаряддя вчинення умисного убивства може бути призначена судово-медико-криміналістична експертиза. Метою проведення такої експертизи є встановлення факту заподіяння вилученим знаряддям тілесних ушкоджень потерпілій особі з урахуванням їх тяжкості й характеру. Раніше такі дослідження називалися судово-фізико-технічною експертизою. У кримінальних справах про умисні вбивства завжди призначаються амбулаторна чи стаціонарна судово-психіатрична експертиза обвинуваченого. Перед експертами ставляться такі запитання:

а) чи не мав обвинувачений психічного розладу на момент вчи нення злочину;

б) чи не має обвинувачений психічного розладу нині;

в) чи не перебував обвинувачений на момент вчинення злочину в стані тимчасового розладу психіки, який не давав йому змоги усвідомлювати свої дії й керувати ними;

г) чи здатний був обвинувачений усвідомлювати фактичний ха рактер і суспільну небезпечність своїх дій і керувати ними під час вчинення суспільно небезпечного діяння і на час провадження кримінальної справи.

Допит обвинуваченого має бути детальним. Потрібно з'ясувати, чи не був обвинувачений знайомий з потерпілим, що спонукало його до вчинення убивства. Якщо обвинувачений визнає свою вину, він повинен конкретно розповісти про обставини вбивства, коли виник такий задум, як він готувався до вчинення цього злочину, хто йому допомагав. У тому разі, коли допитуваний заявляє, що злочин він не вчиняв і має алібі, потрібно детально його допитати, де саме він перебував на час убивства і що робив та хто є свідком цього. Бажано при допиті обвинуваченого застосовувати зву-ко-, відеозапис.