65. . Охарактеризуйте розстановку політичних сил у Росії після липневої кризи 1917р.

Особливо необхідно наголосити на третій, липневій політичній кризі. Вона була безпосередньо пов'язана з провалом наступу і великими втратами російських військ на фронті у червні 1917 р.

Криза почалася 3 липня стихійними демонстраціями у Петрограді проти Тимчасового уряду, а 4 липня уряд розстріляв мирну півмільйонну демонстрацію робітників, солдатів і матросів, які йшли під гаслом «Вся влада радам!» (було вбито 56, поранено — 650 чоловік). Мсншовицько-есерівський ЦВК не тільки не перешкодив цьому, але й санкціонував виклик військ з фронту для придушення демонстрацій. Після липневих подій політична обстановка в країні докорінно змінилася. Завершився період двовладдя: вся влада була захоплена буржуазією, яку представляли у Тимчасовому уряді кадети і підтримували меншовики та есери. 8 липня Тимчасовий уряд очолив есер О. Ф. Керенський. 24 липня був утворений другий коаліційний уряд з представників буржуазних і дрібнобуржуазних партій на чолі з Корейським. До складу цього уряду ввійшли 8 міністрів-кадетів або їхніх близьких прихильників, 3 есери (Керенський, Авксентьєв і Чернов), 2 меншовики (Нікітіні Соболєв) і 2 народні соціалісти (Пеше-хонов і Зарудний).

Контрреволюція перейшла у відкритий наступ проти робітничого класу, селян, солдатів і матросів. Під загрозою опинилися демократичні завоювання народу, здобуті внаслідок перемоги Лютневої революції. Липневі події сприяли викриттю антинародного характеру Тимчасового буржуазного уряду і поведінки лідерів партій меншовиків та есерів; цим самим вони прискорили перехід трудящих мас на бік соціалістичної революції, на бік більшовиків. Після липневих подій будь-які сподівання на мирний перехід влади до рук пролетаріату стали неможливими. Владу можна було взяти лише шляхом збройного повстання, у відкритій борні. І більшовики змінили свою тактику: взяли курс на збройне повстання, яке було можливим лише за умови нового піднесення революції.

Велику школу підготовки до збройного повстання пройшов робітничий клас Росії у дні корніловського заколоту (25—31 серпня 1917 р. ). Захопивши у період липневих подій всю владу, буржуазія у згоді з меншовиками і есерами готувалась до встановлення відкритої військової диктатури. Роль диктатора мусив відіграти Верховний головнокомандувач генерал Л. Г. Корнілов. 25 серпня Корнілов зняв з фронту 3-й кінний корпус під командуванням генерала Кримова і спрямував його на Петроград. Корніловська авантюра викликала в народних масах вибух обурення і активну протидію. Ініціатором опору повсюдно виступав робітничий клас. На всіх промислових підприємствах Петрограда терміново створювались загони Червоної гвардії, чисельність якої за кілька днів досягла 40 тис. Створювались загони для риття окопів, обладнання укріплених пунктів, дротяних загороджень тощо. Разом з робітниками на захист революції виступили частини Петроградського гарнізону і моряки Балтійського флоту. Залізничники блокували шляхи, якими Ставка могла б направити Кримову підкріплення. Петроград був перетворений на неприступну фортецю. Загони Червоної гвардії, революційні війська Петроградського гарнізону і Балтійський флот перекрили військовим частинам шлях до Петрограда. Генерал Кримов і його спільники фактично опинилися в ізоляції. Усвідомивши повний провал цієї авантюри, 31 серпня Кримов застрелився. Корнілова та інших генералів було заарештовано 1 вересня. Таким чином, корніловщина була розбита робітниками, революційними солдатами і матросами. Спроба перемогти революцію силою зброї й встановити військову диктатуру зазнала поразки. Боротьба з заколотниками піднесла революційну активність робітничого класу, і широких солдатських і селянських мас. Боротьба з корніловщиною активізувала фабзавкоми, профспілки, солдатські комітети, пожвавила діяльність рад, в яких швидко зростав більшовицький вплив. Отже, після перемоги Лютневої буржуазно-демократичної революції розстановка класових і партійних сил в країні змінилася. З поваленням самодержавства фактично зникли поміщицько-монархічні партії. У Росії залишилися лише буржуазні і дрібнобуржуазні партії, а також пролетарська партія (більшовики). Цим трьом типам партій відповідали три ідеології, а до певного часу і три політики, три стратегічні і тактичні лінії. Між ними йшла боротьба за визначення шляхів майбутнього розвитку Росії, за залучення до себе народних мас.

<< | >>

↑

Источник: Конспект лекцій - Історія України (5 ст. до н. е. – 2010 р.). 2016

Еще по теме 65. . Охарактеризуйте розстановку політичних сил у Росії після липневої кризи 1917р.:

- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История Византии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Казахстана - История кинематографа - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Музееведение - Новейшая история России - Палеонтология - Первая мировая война - Ранний железный век - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век -

- Антропология - Астрономия - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Биология - Военное дело - География - Зоология - История - Культурология - Литература - Математика - Медицина - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Психология - Религоведение - СМИ и журналистика - Социология - Технические науки - Транспорт - Физика - Философия - Финансы - Экология - Экономика - Этнография и демография - Юриспруденция - Языкознание -