Політичний маркетинг і його роль у підвищенні ефективності діяльності політичних партій

На сьогоднішній день серед спеціалістів з політтехнологій панують дві полярні думки.

Перша, що політичний маркетинг (від англ. marketing – ринок, збут) – це не що інше, як «калька» промислового (комерційного) на політичних теренах.

Друга не менш популярна думка підкреслює, що промисловий маркетинг та політичний – це зовсім різні напрямки, хоча й мають дещо спільне (зокрема, назву). Дана робота написана з урахуванням саме цього підходу. Таким чином, політичний маркетинг – система цілеспрямованого впливу на свідомість і поведінку людей, їхніх об’єднань і організацій, що дозволяє в умовах політичних і цивільних свобод сформувати в них такі інтереси й потреби, які є вигідними діючому суб'єкту політичних відносин. Ця система містить у собі політичні теорії, методи, прийоми й способи вивчення політичного середовища, а також шляхи формування політичних запитів і очікувань, задоволення яких покликано впливати на поведінку громадян ?1].

Суб'єкти політичного маркетингу – політичні інститути (державні організації, політичні партії, суспільно-політичні об'єднання), етнічні й соціальні спільності, фізичні особи, що беруть участь у процесі виробництва, просування, розподіли й обміну політичної продукції.

Предмет політичного маркетингу – відносини із приводу присвоєння й розподілу влади в процесі виробництва, просування, розподілу й обміну політичної продукції.

Враховуючи тему роботи, не зайвим буде й визначення партійно-політичного маркетингу. Отже, партійно-політичний маркетинг – галузь політичного маркетингу, теорія й практика діяльності політичних партій, блоків, союзів, рухів у сфері виробництва, просування, розподілу й обміну політичної продукції. Партійно-політичний маркетинг як субдисципліна вивчає маркетингову діяльність політичних партій, блоків, союзів, рухів. Основними напрямками даної діяльності є:

виробництво й просування партійних програм;

просування й розподіл партійних кадрів;

лобіювання партійних інтересів в органах державної влади;

реклама партії й партійних лідерів. ?3?

Політичний маркетинг виходить із того, що політичні смаки, пристрасті, переконання в людей різні й потрібно враховувати цю своєрідність, а не боротися з ним шляхом політичного примусу й насильства. У тому суспільстві, де політика робиться на самому верху суспільної піраміди, а потім політичні ідеї й установки пропонуються громадянам, які змушені споживати не те, що подобається, а те, що їм пропонує діючий режим, політичний маркетинг неможливий. А там, де політика формується з урахуванням політичних устремлінь рядових громадян, потреба в політичному маркетингу з'являється неминучою. Невипадково в країнах з розвиненими демократичними традиціями партії витрачають на маркетингові дослідження для своїх лідерів щорічно значні кошти. Сама політична практика підказує, що в сучасних умовах без маркетингового забезпечення будь-який претендент на лідерство виявляється приреченим на провал.

Різновидом політичного маркетингу є виборна інженерія або виборча технологія. Цим терміном позначається напрямок наукових досліджень, у рамках якого досліджується сукупність проблем організації й проведення виборчих кампаній, зокрема, порівняльний аналіз різних виборчих округів і облік особливостей поведінки в них претендента, з метою підвищення його шансів на обрання. У сучасних умовах політика міцно ґрунтується на товарному ринку.

Політичний маркетинг включає три етапи. На першому здійснюється соціальний, економічний, політичний, психологічний аналіз місця дії. На другому – вибір стратегії, визначення цілей для обробки серед різних груп виборців, вибір теми кампанії, тактики використання місцевих і національних ЗМІ. Потім наступає етап просування кандидатів, або на професійному жаргоні, що встиг затвердитися, «товару».

Це досить добро показано в російському фільмі «День радіо», там, звісно, було доведено все до абсурду (кандидат – масажист людини, що лобіювала свої інтереси), але не буває диму без вогню.

Як політичний маркетинг впливає на ефективність діяльності політичних партій досить важко математично виміряти, бо критерії ефективності партії досить розмиті. Наприклад, російська партія «Союз правых сил» навіть документ створила під назвою «Критерії ефективності політичної діяльності в партії» ?7?, в якому який відсоток членів партії має бути присутнім у Думі, скільки має бути однопартійців в кожному регіоні, лобіювання інтересів партії на державному рівні, самофінансування, дотримання графіку поїздок по регіонам, вимоги до членів партії тощо. Тобто на критерії це зовсім не схоже. Щодо підручників з політичної психології, то ні Д. Ольшанський ?8?, О. Шестопал ?9?, редакційна колегія О.Деркача, В. Жукова, Л. Лаптева ?10? взагалі не використовують термін «політичний маркетинг».

Та можна з впевненістю казати, що політичний маркетинг відіграє ключову роль в ефективній діяльності партій. Врахування законів даної науки, сприятиме впорядкуванню, легітимізації політичного життя, гармонізації відносин між владою і народом, підвищенню авторитету й ефективності діяльності владних структур, повнішому задоволенню інтересів і прагнень громадян, реальному забезпеченню їхніх прав, вдосконаленню демократичних інститутів держави тощо. Завдяки політичному маркетингу змінюються й самі партії, уникаючи процесу стагнації, розуміючи так би мовити «хто вони й для чого».