Створення світу і людини

Заратустра впорядкував анімістичну систему протоіранців, виділивши з неї найголовніших богів. Це Ахура-Мазда - добрий бог і Ангро-Майн ’ю - бог чорних сил. Згідно з зороастризмом світ безмеж­ний у просторі і часі.

Згідно з зороастрійськими легендами, саме ці два боги є творцями світу. Ахура-Мазда протягом 12 тисяч років створив у безмежному часі обмежений час, який складається з чотирьох періодів. Перший період творення світу - у вигляді ідей. Наприкінці цього періоду з’явився Ангро-Майн’ю. Вражений молитвами і світлом Ахура-Мазди, він утікає в царство мороку і починає війну з Ахура-Маздою. Під час другого періоду починається перевтілення ідей у речі, з’являється матеріальний світ, у якому є продукти творення Ахура-Мазди і Ангро- Майн’ю. Землю, Місяць, Сонце, зірки створив бог світла, а планети, які не підпорядковуються видимому рівномірному рухові небесних тіл, - бог пітьми. Ахура-Мазда створив благодатні місця для життя людей на землі, Ангро-Майн’ю - лихі. Волею останнього виникли хижі тварини, отруйні рослини, стихійні лиха.

Ахура-Мазда створив першу людину і першого бика. Із сімені бика народжуються тварини, із сімені першої людини - подружжя Маш’я і Машйої, які започаткували людство. Ангро-Майн’ю домагається їх смерті. Перші два періоди творення свіїу становлять основу Бундагішн.

Наступні три тисячі років - час боротьби добра і зла, ера «змішан­ня» добра і зла. Саме в цей період об’явлення отримує Заратустра, і він усвідомлює, що завдання людини - разом з добрими богами перемогти зло і зробити світ таким, яким його замислив Ахура-Мазда, - досконалим.

Четвертий період - це ті три тисячі років, які світ існуватиме після Зарагустри. Отже, за зороастрійськими уявленнями, людству залишилося жити десь 300-400 років! Під час четвертого періоду через кожну тисячу років до людства йдуть три рятівники.

Отже, основою вчення зороастризму про світ є дуалістичне вчення про два першопочатки світу - Добро і Зло.

Ця концепція проходить червоною ниткою через все вчення зороастризму, в тому числі причетне до зороастрійського розуміння людини.

Людина - продукт Божого творення; її створив Ахура-Мазда і призначив для добра. Вірний Ахура-Мазді має цінувати добро і світло, займатися землеробством. Добро і правда, тобто правильний спосіб життя для зороастрійця - це мирна праця. Зороастр вчив, що милості надприродних сил і щасливого існування можна досягти після смерті не за рахунок багатих жертвоприношень. Більше того, принесення в жертву худоби є злочином. «Зі всього створеного Ахура-Маздою на першому місці стоїть худоба! Славити Ахура-Мазду і давати корм худобі - ось що є найкращим».

Крім цього, у авестійському ритуальному кодексі Вендидат - «Законі проти дев» сказано: «Коли хліб зростає, деви пітніють; коли віється зерно, деви втрачають силу, коли мелеться мука, деви кричать... Хай завжди буде в домівці борошняна їжа, аби приголомшувати дев, у пащі у них буде дуже гаряче від неї, і вони будуть тікати».

Мирна праця, накопичення багатства, ощадливість, тверда воля і влада, яка охороняє цінності, - ось зміст Арши - «правди», «порядку» Заратустри.

«Од віку існують настанови про чабанське життя, які ніхто не повинен порушувати.

В наш час послідовники зороастризму вважають праведною також і підприємницьку діяльність.

Отож, згідно з зороастризмом, примноження матеріальних благ, розвиток скотарства і землеробства, а, крім цього, народження синів, які примножать воїнство благого начала, приведуть врешті-решт до перемоги Добра над Злом.

Своїми настановами Зороастр немов звертався до людини з проханням допомогти благородним небесним силам у їх боротьбі, став­ши для цього чеснішою, чистішою, сконцентруватися на подоланні зла, нечисті. Закликав бути доброзичливими, поміркованими, розсудливими у помислах і бажаннях, намагатися жити в мирі і злагоді з усіма, допомагати ближньому. Засуджується злодійство, наклеп, злочин.

Людина повинна постійно займатися своїм очищенням — духов­ним і тілесним. Ахура-Мазду, початок і кінець усього, може вибрати насправді праведна людина. У Аритмана ж «не погоджуються ані думки, ані вчення, ані слова, ані діла, ані душі». Обидва первісних духи заявилися як добрий і злий духи (етика дуалізму). А до якого з духів пристане людина, залежить від її думок, слів, учинків.

Також велику роль відіграє дотримання зороастрійських канонів. З дня народження до смерті зороастрійці повинні дотримуватися обряду очищення і підтримувати абсолютну чистоту. До чистих предметів належали людина, тварина (особливо собаки, ’їжаки, корови, вівці), вода, вогонь і земля. Паралельно потрібно уникати контактів з «нечистими» речами, істотами: передусім трупами, плазунами (змії), мурашками тощо. Доторкання до «нечистих» предметів прирівню­валося до гріха.

Найстрашніших гріхів для зороастрійця є три:

1) спалення трупа померлого;

2) вживання падалі в їжу;

3) протиприродні статеві пороки.

Отож, зороастризм обгрунтовує загальнолюдські норми моралі. Попередні ж релігії обмежувались соціальними нормами, визначали передусім ставлення людини до суспільних обов’язків, а потім - до інших людей. Зороастризм акцентує увагу на особі, підносячись до рівня релігій одкровення.

7.4.2.