14.6.2. Ритуальний одяг для богослужінь

В іудейській общині всі чоловіки після тридцяти років повинні тричі на день молитися і під час ранкової молитви одягати шапочку- ярмолку (С.М. Пілкінтон вважає, що це слово похідне від скороченого виразу на ідипі «страх перед царем»).

Предметом одягу, що найбільше пов’язаний з молитвою, є таліт. Він виготовлений із білої бавовни або шовку, але ніколи зі змішаних волокон, тому що це заборонено в книзі Левит, 19:19. Покривало може бути квадратним або прямокутним з горизонтальними смугами синьо­го або чорного кольору по краях. Але найбільш характерною особ­ливістю таліт є китиці на кожному з чотирьох його кутів. Ці китиці називаються цицит. Значення цицит описане в книзі Числа: «Промов до синів Ізраїля і звели їм, щоб вони й нащадки їхні поробили собі китиці на кінцях своєї одежі і щоб чіпляли ті китиці на кінцях багряни­ми шнурочками. 39. 1 будуть вам китиці на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всі заповіді Господні й виконували їх, і щоб ви не блука­ли за вашим серцем та вашими очима, які поривають вас до блуду» (Числа, 15: 38-40).

Тобто цицит призначений для того, щоб нагадувати про пове­ління, дане Богом Мойсею. Вищезгаданий біблійний текст входить до третьої частини однієї з найголовніших молитов Шма («Слухай, Ізраїль»), Носити їх мають право тільки чоловіки.

Таліт одягають чоловіки ортодоксального напрямку іудаїзму (тобто старші 13 років) під час ранкової молитви вдома або в синагозі. Дехто, особливо керівники синагоги, одягають його під час вечірньої молитви.

Реформісти вважають обов’язковим носіння таліта чоловіками (в деяких общинах йдеться тільки про одружених чоловіків) і за ба­жанням жінками, але дехто наполягає, що це повинно бути обов’яз­ковим для жінки, якщо вона хоче взяти на себе ті ж обов’язки і мати ті ж привілеї в синагозі, що й чоловіки, наприклад, відкривати ковчег або читати з Тори.

Деякі традиційні іудеї протягом дня носять під одягом маленький таліт - таліт катан. Цей предмет одягу інколи ще називають арба канфот (чотирикутна майка). Найсуттєвішою ознакою таліта катана є також наявність китиць, як нагадування про міцвот народу Завіту. Таліт інколи ще називають талес. Є думка про те, що талес накидають на голову для того, щоб бути сконцентрованим на богослужінні.

Рабини приписали віруючим під час ранкової молитви щоденно (крім суботи і свят) одягати тефілін. В його основу покладений той самий принцип нагадування про міцвот. Теілін, або, як інколи його називають по-грецьки, філактерій - це дві ритуальні коробочки чорного кольору, в яких знаходяться цитати з Біблії, написані на пергаменті. Текст, який поміщається в тефілін, обов’язково пишеться від руки професійним писарем. Тефілін являє собою два щільно закритих ящички кубічної форми з прикріпленими до їх основи ремінцями. Ці ящички виготовлені зі шкіри кошерних тварин. Під час ранкової молитви тефілін закріпляють за допомогою цих шкіряних ремінців на чолі і на лівій руці.

Слово тефллін споріднене зі словом Тфіла - молитва. В коробоч­ках знаходиться текст повеління: «Любитимеш Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю. 6. Оці слова, що їх я заповідаю тобі сьогодні, мусять бути в твоєму серці. 7. Ти накажеш про них твоїм синам і говоритимеш про них, сидячи в хаті й ідучи в дорогу та лягаючи й устаючи.

Для виконання цього повеління і служить тефілін. На чолі він символізує обов’язок служити Господові через розум, а на лівій руці, біля серця, - через емоції. Критики ортодоксів вважають, що ті зрозуміли сказане в Торі надто буквально і що слова «прив’яжи їх» та «і будуть вони пов’язкою»-це метафора. В дійсності ж тут говориться не про те, щоб просто накладати предмет на чоло і руку, а про необхідність думати про заповіді і виконувати їх.

Ортодокси, не відкидаючи такого розуміння, вважають, що розу­міння духовне зовсім не повинно підміняти і відміняти буквального. Вони дотримуються думки, що духовне не може і не повинно бути відірване від тілесного і тіло повинно молитися разом із душею. І голова, і рука, охоплені ремінцями, залучені до молитви. Тексттфіллін, тісно притиснутий до шкіри, ніби входить через неї всередину людини. Саме фізичне відчуття тфіллін на чолі повинно допомогти людині досягти вищої молитовної зосередженості.

В давнину, за свідченням Талмуда, тефіліни носили чоловіки і жінки протягом усього дня, знімаючи їх тільки на ніч. Потім їх стали носити тільки чоловіки під час молитви. Середньовічний іудейський богослов Маймонід говорив: «Поки тефілін на голові і руці людини, вона скромна, богобоязлива, переповнена благочестивими думками і далека від гріховності».

У єврейському богослужінні використовується Тора в сувої, написаному на пергаменті.

Пергамент - це шкіра, виправлена особливим способом. Листки пергаменту зшиті сухожиллям бика і утворюють довгу стрічку. Кінці цієї пергаментної стрічки скріплені зі стержнями, на які вона намотується.

Сувій Тори поміщається в спеціальний прикрашений футляр, який деколи навіть увінчується короною. Сувої можуть мати різний формат. Деякі з них важать більше 10 кг.

Сувій Тори пишеться завжди від руки професійним писарем. Він повинен писати обов’язково пташиним пером і чорними чорнилами, використовуючи особливий шрифт. Досвідченому писарю необхідно приблизно рік для написання одного сувою.

Готовий текст ретельно перевіряють. Кількість виправлень, які може зробити писар, строго обмежується. Коли ця кількість перевищена, лист бракують.

Як і людина, сувій Тори не живе вічно. Він «старіє» і «хворіє». Знищений або пошкоджений сувій необхідно захоронити.

З вищесказаного можна зробити висновок, що ритуальний одяг та його виготовлення, а також обрядова атрибутика мають в іудаїзмі не менш важливе значення, ніж молитва, її зміст і порядок промов­ляння, оскільки євреї вважають, що тіло повинно служити Богу так, як і душа, бо і те, й інше є Йото творінням.