<<
>>

61. Загальні положення про право власності.

Однією із фундаментальних підгалузей цівільного права є речове право, тобто сукупність правових норм, які забезпечують задоволення інтересів особи шляхом безпосереднього впливу на річ, що перебуває у сфері її панування.

У системі речового права право власності є одним із основних інститутів. Право власності – це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі іншіх осіб. Зміст права власності становлять належні власникові повноваження з володіння, користування та розпорядження (см.62). Суб’єктами права власності є Укр. народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст.2 ЦК (ст..318. ЦК). Законодавець гарантує непорушність та неможливість безпідставного позбавлення чи обмеження права власності. Однак, як і будь-яке суб’єктивне цівільне право, право власності має свої межі. Власник може володіти, користуватись та розпоряджатись річчю (майном) на власний розсуд, окрім випадків, що прямо передбачено законом. Напр., власник повинен здійснювати належне йому право власності законно, додержуючись моральних засад суспільства, не заподіюючи шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, не погіршуючи екологічну ситуацію та природні якості землі тощо. Окрім повноважень на власника покладено й целу низку обов’язків, тобто власність зобов’язує. На власника лягає тягар з утримання речі, ризик випадкового пошкодження (псування) речі. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Укр., природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Укр. народу. Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Укр. народу відповідно до закону (ст.324 ЦК). «Суб'єктами права приватної власності є фіз. та юр. особи. Фіз. та юр. особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фіз. та юр. осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фіз. та юр. особи» (ст. 325 ЦК). У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Укр. (ст. 326 ЦК).
<< | >>
Источник: Vse-Znaniya.com. Шпаргалки по гражданскому праву Украины. 2011. 2011

Еще по теме 61. Загальні положення про право власності.:

  1. Право приватної власності загальні положення.
  2. Право державної та комунальної власності загальні положення
  3. 47. Право колективної власності на землю в Україні: загальні положення.
  4. Право власності юридичних осіб загальні положення
  5. 150. Загальні положення законодавства про комерційну рекламу
  6. 1. Загальні положення про господарські зобов’язання
  7. ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнанни права власності на частку спадкового майна та визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним
  8. Глава 13. Загальні положення про господарські зобов'язання
  9. § 2. Розвиток законодавства про право власності подружжя
  10. 91. Право комунальної власності: зміст, підстави виникнення. Самостійним суб'єктом цивільних правовідносин і в тому числі відносин власності є територіальна громада. Згідно зі ст.140 Конституції Укр. і ст.1 Закону Укр. «Про місцеве самоврядування» територіальна громада - це жителі села або добровільне об'єднання жителів декількох сіл, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, які постійно проживають на означеній території. Майно належить територіальній громаді н
  11. 1. Загальні тенденції правового регулювання відносин власності у сфері економіки
  12. Загальні положення до розділу
  13. 2. Право власності - основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст