21.10. Розгляд скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій

Згідно з ст.З Закону України від 23 квітня 1991 р. „Про свободу совісті і релігійних організацій" кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію чи переконання на власний вибір і розсуд одноособово або разом з іншими сповідати будь-яку релігію чи не сповідати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні чи атеїстичні переконання.

Однією зі складових права на свободу совісті є передбачена законом можливість подачі скарги в суд на рішення, прийняті відносно релігійних організацій.

299

Чорнооченко C.I.

вищення встановленого законом строку прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій; відмови в реєстрації статутів (положень) релігійних організацій; володіння і користування культовими будівлями та майном (ст.24811 ЦПК).

Статтею 24812 ЦПК встановлена родова і терито-ріальна підсудність: скарги на рішення місцевих державних органів подаються до Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, а на рішення державного органу України у справах релігій — до Верховного Суду України.

Скарга може бути подано до суду у місячний строк, обчислюваний з дня постановления рішення державним органом.

Скаргу на рішення відповідного державного органу суд повинен розглянути в десятиденний строк у відкритому засіданні за участю громадян - засновників чи їх представників або представників релігійної організації та представника державного органу, рішення якого оскаржується. Неявка в судове засідання зазначених осіб не перешкоджає розгляду скарги (ст.24813 ЦПК).

Відповідно до ст.24814 ЦПК, якщо суд визнає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог закону, він постановляє рішення, яким зобов'язує відповідний державний орган усунути допущене порушення. Якщо суд встановить, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до закону, він постановляє рішення про відмову в задоволенні скарги.

Рішення суду по скарзі надсилається до державного органу, що прийняв рішення, та заявникові. Відповідно до ст.124 Конституції України рішення суду обов'язкове для державного органу. Тому державний орган (обласна, Київська чи Севастопольська державні адміністрації, Уряд Автономної Республіки Крим, Державний комітет України по справах релігій), якому адресоване рішення суду, зобов'язаний усунути допущене порушення.