Розгляд у митних органах скарг, заяв, інших звернень громадян

здійснюється безоплатно. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються першочергово.

Начальник митного органу (а також заступник), якому передано звернення громадянина, що оскаржує рішення, дії або бездіяльність цього чи нижчого органу, зобов’язаний не пізніше ніж у триденний строк прийняти звернення або до свого провадження, або передати його зі своєю резолюцією на розгляд виконавцю (керівнику відповідного підрозділу чи конкретній посадовій осо-бі цього підрозділу).

Скарги, заяви, інші звернення Героїв та інвалідів війни, Героїв праці розглядаються першими керівниками митних органів особисто (ст.

Звернення громадян, що надійшли до митного органу і містять дані щодо ознак адміністративних проступків (окрім порушень митних правил) або дані щодо ознак злочинів (окрім контрабанди), скоєних особами, які не є працівниками митних органів, надсилаються згідно зі ст. 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України прокурору або органу попереднього слідства за належністю.

У випадках, коли в резолюції начальника митного органу з приводу звернення вказані декілька осіб — виконавців, підгото-вку проекту відповіді скаржникові (заявникові) здійснює викона-вець, зазначений у резолюції першим. Він також інформує інших виконавців щодо доручення та організовує його виконан-ня.

Керівники митних органів при розгляді звернень громадян, а також підприємств, установ і організацій зобов’язані вникати в їх суть, при необхідності направляти працівників на місця для всебічної перевірки обставин, що викладені у зверненні, вимагати від скаржника (заявника) надання додаткових документів, забезпечувати йому реалізацію його прав, вживати інших заходів з метою об’єктивного вирішення поставлених ним питань, виявляти причини та умови, що породжують скарги, претензії.

Якщо в процесі перевірки звернення виявлені або отримали підтвердження факти порушень прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ чи організацій, а також інші недоліки в роботі митних органів, то висновки за результатами перевірки повинні бути чітко викладеними у довідці з констатацією, які конкретно заходи вживаються для усунення вказаних порушень і задоволення вимог, прохань осіб, права та інтереси яких були ущемлені.

Відповіді на розглянуті митницею скарги, заяви або інші звернення підписує начальник або його заступник. Під відповіддю на рішення, дії або бездіяльність митниці ставить свій підпис начальник відповідної регіональної митниці. У подальшому оскарженні «по вертикалі» відповіді за результатами розгляду скарги, заяви підписують начальники управлінь або самостійних відділів центрального апарату Держмитслужби України, а при повторному зверненні громадянина відповідь йому надсилають за підписом Голови Служби або одного з його заступників.

У всіх випадках поряд з викладенням суті рішення, його аргументації з посиланнями на законодавчі акти письмова відповідь на службовому бланку повинна містити повідомлення громадянам, підприємствам, установам чи організаціям, які зверталися у ці органи, про порядок оскарження їх рішень як «по вертикалі», так і «по горизонталі», тобто до суду.

Законом України «Про звернення громадян» (ст. 22) дозволяється замість письмової відповіді надавати усну відповідь про результати розгляду скарги, заяви, але тільки за бажанням громадянина, який її подавав. Незалежно від того, в якій формі була надана відповідь (письмова, усна), митний орган, який розглядав скаргу і визнав її обґрунтованою, зобов’язаний вжити всіх за-лежних від нього заходів по задоволенню вимог скаржника аж до відшкодування йому матеріальних збитків, пов’язаних з оскар-женням.

У районному (міському) суді скарги громадян розглядаються в 10-денний строк (ст. 248 ЦПК) суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю громадянина, який подав скаргу, і посадової особи митного органу, дії або бездіяльність якого оскаржується. Якщо заявник (скаржник) або посадова особа митного органу, дії якого оскаржуються, не можуть з’явитися до суду з поважних причин, справа по скарзі може бути розглянутою при участі їх представників (наприклад, адвоката з боку скаржника і посадової особи, яка репрезентує інтереси цього органу в суді).

Зазначені у другій підтемі даної теми складові предмета оскарження стосуються також предмета судового оскарження.

При встановленні аргументованості скарги суд визнає рішення, дії або бездіяльність митного органу неправомірними і зобов’язує його задовольнити вимоги заявника (скаржника) та усунути порушення. Одночасно суд скасовує покладений митним органом на цю особу обов’язок (обов’язки) чи міру відповідальності, поновлює права і свободи цього громадянина, що були порушені.

Якщо рішення чи дії митного органу, що оскаржуються, були прийняті або вчинені відповідно до закону і в межах повноважень цього органу або його посадової особи, а права і свободи заявника при цьому не були порушені, суд виносить рішення про відмову в задоволенні скарги (ст. 248 ЦПК).

Рішення суду із вказівкою щодо порядку його виконання надсилається не пізніше 10 днів після вступу в законну силу відповідному митному органові, а також заявникові (скаржникові). Про виконання рішення митний орган повідомляє суд і заявника в місячний строк з дня отримання рішення суду. При задоволенні скарги суд може вимагати негайного виконання рішення. Судові витрати несе сторона, яка програла справу. Рішення районного (міського) суду оскаржуються в установленому законом порядку. Другою інстанцією для оскарження є обласний суд, а для міст Києва та Севастополя — міський суд.

Зупинимося коротко на специфіці арбітражного розгляду та вирішення звернень.

Арбітражний суд (конкретно — арбітр), прийнявши звернення у формі позовної заяви від юридичної особи, яка оскаржує рішення, дії або бездіяльність митного органу, виносить не пізніше 5 днів із дня надходження цієї заяви і надсилає сторонам (а також прокуророві, якщо і він є заявником) ухвалу про порушення провадження у справі по даному позову (ст. 64 АПК).

Спір має бути вирішеним арбітражним судом (арбітром або за бажанням сторін — у складі трьох арбітрів) в строк не більше двох місяців з дня отримання позовної заяви або за згодою сторін чи за клопотанням однієї сторони термін вирішення може бути продовжений (ст.

При розв’язанні господарського та майнового спорів (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) арбітражний суд приймає письмове рішення, структура якого складається з таких самих частин, що і рішення районного (міського) суду. В законну силу рішення арбітражного суду вступає негайно і у формі наказу цього суду і підлягає обов’язковому виконанню. Виконавець — сторона, яка програла справу. Наказ як виконавчий документ (про стягнення грошових сум, здійснення дій по задоволенню позову і т.ін.) надсилається одночасно з рішенням. Строк виконання наказу — протягом трьох місяців з дня, коли рішення було прийняте (ст. 118 АПК).

Арбітражний суд може переглянути прийняте ним рішення за новими обставинами, що мають суттєве значення для справи, тобто обставин, які не були або не могли бути відомі заявникові.

Арбітражні витрати несуть сторони у вигляді державного мита та інших сум (виплати експорту, за виїзди і т.ін.).

Рішення арбітражного суду протягом двох місяців з дня його винесення може бути оскаржене стороною та прокурором до Верховного арбітражного суду.

У даній підтемі висвітлені лише основні питання, пов’язані з розглядом і вирішенням звернень громадян, підприємств, установ і організацій. Детальний виклад цих питань — у Законі України «Про звернення громадян», у кодексах — КпАП, ЦПК та АПК України, а також в Інструкції Держмиткому України від 23 квітня 1993 р., яка регламентує процедури, що доповнюють зміст ст. 151, 152 МК України (маються на увазі процедури, що стосуються оскарження фізичними та юридичними особами рі-шень митних органів).