8.5.3. Заходи проти імпорту, що завдає шкоди, та “зростаючого” імпорту

Країни ЄС є відкритими для імпорту товарів. Разом з тим, встановлені законодавством ЄС заходи проти імпорту є оперативною відповіддю на ситуацію, коли імпорт певного товару зростає настільки за кількістю та/або за своїми умовами, що спричиняє чи загрожує спричинити серйозної шкоди виробникам Співтовариства.

Загальні правила[474] застосовуються щодо не-текстильних товарів походженням з будь-якої країни. Заходами проти імпорту, що завдає шкоди, та “зростаючого” імпорту є “наглядові заходи” та “ захисні заходи ”. Цим заходам можуть передувати спеціальні інформаційно-консультативна процедура та процедура розслідування.

Правила інформаційно-консультативної процедури зобов’язують держави-члени ЄС інформувати Комісію про необхідність застосування процедури розслідування або нагляду. Інформаційно-консультативну процедуру здійснює Консультативний комітет у складі представників держав-членів та представника Комісії. До функцій комітету відноситься консультування щодо необхідності запровадження наглядових заходів чи заходів безпеки, а також розгляд звітів Комісії про результати розслідувань.

Процедура розслідування запроваджується по результатах інформаційно-консультативної процедури. Метою процедури розслідування є встановлення наявності серйозної шкоди товаровиробникам ЄС або її загрози. Під “серйозною шкодою” розуміється суттєве загальне послаблення стану “виробників Співтовариства”, під “загрозою” – ясна неминучість серйозної шкоди, а під “виробниками Співтовариства” - в цілому виробники подібних або безпосередньо конкуруючих товарів у межах території Співтовариства або ті виробники, чий загальний випуск подібних або безпосередньо конкуруючих товарів складає більшу частку загального виробництва даних товарів у Співтоваристві. При проведенні розслідування до уваги приймаються різні чинники тенденцій імпорту та виробництва: обсяг, ціна та рейтинг зростання імпорту, різні економічні показники виробників країн походження імпортованих товарів та виробників Співтовариства (обсяг випуску товарів, обсяг продаж, потужності, акції, ціни, прибутки тощо), а також інші чинники.

Наглядові заходи запроваджуються рішенням Комісії у разі загрози того, що імпорт може зашкодити виробникам Співтовариства або якщо того “потребують інтереси Співтовариства”. Наглядові заходи можуть запроваджуватися ще в період процедури розслідування. Нагляд має попередній характер, хоча можливий і нагляд ретроспективний (статистичний), тобто, нагляд за тим видом товарів, який вже було випущено у вільний обіг. Попередній нагляд полягає у тому, що випуск товару у вільний обіг можливий за умови видачі імпортеру Співтовариства на його запит уповноваженими органами держав-членів, на будь-який обсяг товару, особливого супровідного імпортного документа, що має відповідати модельній формі і є дійсним у будь-якій іншій державі-члені. Цей документ має контрольний характер: якщо ціна або кількість імпортованого товару буде перевищувати на 5% (за рішенням Комісії – 10%) відповідно ціну або кількість згідно наглядового документу, це може бути завадою для випуску товару у вільний обіг. Рішення Комісії про запровадження нагляду може вимагати від імпортера пред’явлення сертифікату походження товару. Якщо запроваджено регіональні заходи нагляду, замість наглядового імпортного документа має бути пред’явлено дозвіл відповідної держави-члена ЄС. Термін дії наглядових заходів – закінчення півріччя, що слідує після того півріччя, у якому наглядові заходи було запроваджено.

У якості захисних заходів Комісія застосовує:

а) обмеження строку дії наглядового документу на товар;

б) уведення імпортного дозволу для випуску товару у вільний обіг. Наприклад, це може бути, кількісне квотування. При цьому квота, як правило, не може бути нижчою за середній рівень імпорту протягом останніх трьох років.

Захисні заходи запроваджуються, коли певний товар імпортується за наявності одного з двох чинників, які завдають чи загрожують завдати серйозної шкоди виробникам Співтовариства: а) зростаючої кількості імпорту; б) певних умов імпорту (щодо країн-членів СОТ такі заходи застосовуються за наявності одразу обох чинників). Вони запроваджуються після проведення процедури розслідування. Однак, у разі екстрених випадків, коли шкода може стати непоправною або коли зростаючий імпорт спричинив або загрожує спричинити серйозної шкоди, протягом не більше 200 днів може бути запроваджено тимчасові захисні заходи без процедури розслідування. Тимчасові заходи полягають у застосуванні підвищених порівняно з існуючим рівнем ставок мита.

Захисні заходи запроваджуються строком до 4 років з можливим подовженням (період загалом не може перевищувати 8 років, включно з тимчасовими заходами). Рада може запровадити інші заходи. Через рік після запровадження, заходи можуть бути лібералізовані, а через три роки – скасовані.

Вищезазначені правила щодо заходів проти імпорту, що завдає шкоди, та “зростаючого” імпорту не заважають країні-члену ЄС застосовувати:

а) заборони, кількісні обмеження або наглядові заходи з міркувань суспільної моралі, громадського порядку та державної безпеки, захисту здоров’я та життя людей, тварин чи рослин, захисту національних багатств, які мають художню, історичну чи археологічну цінність, захисту промислової та комерційної власності;

б) спеціальні формальності щодо обміну іноземної валюти;

в) формальності, запроваджені згідно ДЗЕС на виконання міжнародних угод.

Слід зазначити, що існує перелік “деяких третіх країн”, на які поширюються особливі правила запровадження інформаційно-консультативної процедури, процедури розслідування, наглядової процедури та захисних заходів (Регламент 519/94 р.)[475]. Такими країнами визначено Вірменію, Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Північну Корею, Росію, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан та В’єтнам[476]. Підставою включення до переліку є юридично не сформульований показник “країни з державною торгівлею” (state-trading countries), фактично ж мова йде про державну монополію у зовнішній торгівлі або її суттєві рудименти.

Особливість інформаційно-консультативної процедури в даному випадку полягає в тому, що предметом консультацій є питання адміністрування торговельних угод між ЄС та країнами переліку. Крім того, при видачі будь-якого імпортного документу до нього можуть бути включені особливі умови щодо частоти та тривалості цієї процедури.

Згідно із загальними правилами імпорту до ЄС, розслідування, що передує прийняттю можливих заходів, проводиться за умови заподіяння серйозної шкоди або її загрози для відповідних виробників ЄС. Для товарів з країн переліку така умова на початок розслідування не впливає. Якщо, за загальними правилами, у ході розслідування мають вивчатися тенденції імпорту та “інші фактори”, що заподіюють шкоду, для країн переліку “інші фактори” вивчати необов’язково, хоча наявність або загрозу заподіяння шкоди треба довести, виходячи, як мінімум, з тенденцій імпорту.

Уведення додаткового наглядового імпортного документу щодо товарів “країн з державною торгівлею” не пов’язується з тенденціями імпорту та загрозою заподіяння шкоди виробникам ЄС, як це передбачено для товарів інших країн. Для прийняття наглядових чи попередніх захисних заходів за загальними правилами, потрібно визначити наявність імпорту, що спричинив або загрожує спричинити шкоду виробникам ЄС, тоді як щодо товарів “країн з державною торгівлею” такої вимоги немає, як немає й вимоги щодо тривалості тимчасових попередніх захисних заходів (тобто, немає обмеження їх тривалості 200 днями).

Lля текстильних товарів походженням з країн, що не є членами СОТ, передбачено спеціальні правила застосування заходів проти імпорту, що завдає шкоди, та “зростаючого” імпорту, Правила диференціюється за групами країн та характером відносин країн з ЄС: деякі текстильні товари походженням з країн, які не є членами ЄС, та уклали двосторонні угоди або підписали протоколи, або досягли інших домовленостей з ЄС[477], та текстильні товари походженням з інших країн[478], причому перша група має певні переваги порівняно з другою. Треба зазначити, що між Україною та ЄС діє угода про торгівлю текстилем[479].